Ухвала
від 17.02.2020 по справі 757/6799/20-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6799/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018100060000578 від 07.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

13.02.2020 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018100060000578 від 07.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме на:

- житловий будинок загальною площею 17,3 кв.м., житловою площею 9,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який, відповідно до Інформаційної довідки № 199645442 від 10.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 ;

- житловий будинок загальною площею 48,2 кв.м., житловою площею 20,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який, відповідно до Інформаційної довідки № 199645442 від 10.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ;

- житловий будинок загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 13 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який, відповідно до Інформаційної довідки № 199645442 від 10.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на праві приватної власності належить ОСОБА_6 ,

із забороною відчужувати та розпоряджатися вищевказаними об`єктами нерухомого майна.

В обґрунтування клопотання зазначив, що для забезпечення ефективності досудового розслідування, зокрема, в частині запобігання подальшого відчуження майна, можливості перетворення чи знищення об`єктів нерухомого майна, на яке спрямовані кримінально протиправні дії невстановлених осіб, а, відтак, з метою збереження речових доказів, необхідно застосувати захід забезпечення кримінального провадження, передбачений ст. 170 КПК України, тобто накладення арешту на нерухоме майно.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, прокурор ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, Київською місцевою прокуратурою № 6 здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12018100060000578 від 07.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Так, до Печерського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява ОСОБА_7 з приводу того, що невстановлена досудовим слідством особа, використовуючи підроблені договори купівлі-продажу та дарування, шляхом обману заволоділа будинком АДРЕСА_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі своєю рідною сестрою ОСОБА_8 є співвласниками будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в частках у розмірі . Право власності на будинок у вказаній частці ОСОБА_7 отримала на підставі договорів дарування від 04.05.1998 (зареєстрований у реєстрі за № 8у-622) від свого батька ОСОБА_9 та від 27.02.2004 (зареєстрований у реєстрі за № 6-473) від свого чоловіка ОСОБА_10 .

Відповідно до договору дарування від 10.08.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , чоловік ОСОБА_7 ОСОБА_10 , діючи від імені батька ОСОБА_7 ОСОБА_9 на підставі довіреності ВСК 318337 від 21.12.2005, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , подарував частину будинку АДРЕСА_1 , житловою площею 33,2 кв.м, позначений у плані літерою «А», сарай позначений літерою «Б» та вбиральню позначену літерою «В», споруди сестрі ОСОБА_7 ОСОБА_8 .

12.02.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстровим № 220 посвідчено Договір купівлі-продажу, укладений ніби-то між ОСОБА_7 та її сестрою ОСОБА_8 , як продавцями з одного боку, та ОСОБА_13 , яка відповідно до договору проживає за адресою: АДРЕСА_2 , як покупцем з другого боку, предметом якого є будинок АДРЕСА_1 , про що 28.11.2017 державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації», м. Київ, ОСОБА_14 внесено запис про право власності на житловий будинок загальною площею 80,3 кв.м., житловою площею 33,2 кв.м.; опис: А-житловий будинок, Б-сарай, В-вбиральня, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_13 .

Однак, як стверджує потерпіла ОСОБА_7 , ні вона, ні її сестра ОСОБА_8 ніякої ОСОБА_13 не знають, вказаний будинок в дійсності не продавали, і будь-яких договорів купівлі-продажу не укладали і не підписували, крім того, відповідно до показань потерпілої ОСОБА_7 , на час укладання вказаного договору її сестра перебувала закордоном - в Німеччині.

Крім того, під час досудового розслідування на запит в порядку ст. 93 КПК України отримано відповідь Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України (далі - ГТУЮ у м. Києві) за вихідним № 11079/4-18 від 04.07.2018, згідно якої встановлено наступне.

Наказом ГТУЮ у м. Києві від 05.09.2016 № 548/6 діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_12 по Київському міському нотаріальному округу припинена з 06.09.2016 року. У зв`язку із надходженням заяви ОСОБА_12 щодо неможливості передачі документів нотаріального діловодства та архіву до Київського нотаріального архіву наказом ГТУЮ у м. Києві створено комісію про вилучення та передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса ОСОБА_12 до Київського державного нотаріального архіву.

На запит ГТУЮ у м. Києві Київський державний нотаріальний архів повідомив, що в справі № 02-33, том 1 «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій» за 2010 рік приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 міститься запис за реєстровим № 220 від 12 лютого 2010 року про засвідчення вірності підпису перекладача, за 20 лютого 2010 року відсутній запис про вчинення будь-яких нотаріальних дій.

29.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 за реєстровим № 1010 засвідчена справжність підпису ОСОБА_13 , податковий номер НОМЕР_1 на Акті № 01 прийому-передачі майна ТОВ «Проперті Кепітал», відповідно до якого ОСОБА_13 як фізична особа передала директору ТОВ «Проперті кепітал» ОСОБА_13 у власність майно - будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 80,3 кв.м., житловою площею 33,2 кв.м, позначений у плані літерою «А», розташований на земельній ділянці площею 2536 (дві тисячі п`ятсот тридцять шість) кв.м., сарай позначений літерою «Б» та вбиральню позначену літерою «В», споруди, про що 30.11.2017 державним реєстратором Київської філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу», м. Київ, ОСОБА_16 внесено запис про право власності на житловий будинок загальною площею 80,3 кв.м., житловою площею 33,2 кв.м.; опис: А-житловий будинок, Б-сарай, В-вбиральня, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Мічуріна, будинок 34, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Проперті Кепітал» (код ЄДРПОУ 41766584).

04.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 за реєстровим № 1017 посвідчено Договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_3 , (складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 80, 3 кв.м., житловою площею 33,2 кв.м, сараю літ. «Б», вбиральні літ. «В») укладений між ТОВ «Проперті Кепітал», в особі директора громадянки України ОСОБА_13 , податковий номер НОМЕР_1 , як продавцем, та Компанією «ТРЕНД-ЛЮКС ЛІМІТЕД» (зареєстрована у Лондоні за адресою: 20-200 Венлок Роуд, Лондон, Англія, № 1 7 ГУ (20-22 Wenlock Road London England № 1 7 GU), в особі громадянина Азербайджану ОСОБА_17 , податковий номер НОМЕР_2 , що діяв на підставі довіреності, як покупцем, про що 04.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 внесено запис про право власності на житловий будинок загальною площею 80,3 кв.м., житловою площею 33,2 кв.м.; опис: А-житловий будинок, Б-сарай, В-вбиральня, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Мічуріна, будинок 34, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Компанією «ТРЕНД-ЛЮКС ЛІМІТЕД», країна реєстрації: Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що в подальшому за невстановлених обставин невстановленими особами житловий будинок загальною площею 80,3 кв.м., житловою площею 33,2 кв.м.; опис:

А-житловий будинок, Б-сарай, В-вбиральня, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Мічуріна, будинок 34, було поділено на три об`єкти, що підтверджується Інформаційною довідкою № 199645442 від 10.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме:

- житловий будинок загальною площею 17,3 кв.м., житловою площею 9,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_4 , на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку, серія та номер: 19, виданого 11.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_18 ;

- житловий будинок загальною площею 48,2 кв.м., житловою площею 20,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку, серія та номер: 18, виданого 11.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_18 ;

- житловий будинок загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 13 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_6 , на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку, серія та номер: 17, виданого 11.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_18 .

Разом з цим, згідно відповіді № 055-10226 від 30.08.2019 Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в Департаментi мiстобудування та архiтектури вiдсутнi вiдомостi про документи щодо присвоєння поштових адрес: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 .

10.02.2020 слідчим СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 винесено постанову про визнання об`єкту нерухомого майна, а саме: житлового будинку загальною площею 80,3 кв.м., житловою площею 33,2 кв.м.; опис: А-житловий будинок, Б-сарай, В-вбиральня, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Мічуріна, будинок 34, який в подальшому відповідно до Інформаційної довідки № 199645442 від 10.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна було поділено на три об`єкти, а саме: житловий будинок загальною площею 17,3 кв.м., житловою площею 9,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок загальною площею 48,2 кв.м., житловою площею 20,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 13 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , - речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018100060000578 від 07.02.2018.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно довимог доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на вищезазначене майно, яке відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, тобто є предметом кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що в подальшому ускладнить встановлення істини у кримінальному провадженні та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на наступне нерухоме майно, а саме:

- житловий будинок загальною площею 17,3 кв.м., житловою площею 9,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який, відповідно до Інформаційної довідки № 199645442 від 10.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 ;

- житловий будинок загальною площею 48,2 кв.м., житловою площею 20,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який, відповідно до Інформаційної довідки № 199645442 від 10.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ;

- житловий будинок загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 13 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який, відповідно до Інформаційної довідки № 199645442 від 10.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на праві приватної власності належить ОСОБА_6 ,

із забороною відчужувати та розпоряджатися вищевказаними об`єктами нерухомого майна.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу власнику майна та уповноваженому реєстратору для внесення відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення17.02.2020
Оприлюднено08.02.2023
Номер документу87699610
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —757/6799/20-к

Ухвала від 17.02.2020

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Ільєва Т. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні