Постанова

від 19.02.2020 по справі 226/670/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 226/670/19

Номер провадження 22-ц/804/608/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Канурної О.Д., Соломахи Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Самойленко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засі-дань № 3 цивільну справу № 226/670/19 за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої слу-жби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маріуци Тетяни ОСОБА_2 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Стар (борж-ник), з апеляційною скаргою стягувача ОСОБА_1 на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 13 грудня 2019 року (суддя першої інстанції Коваленко Т.О.),-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Димитровського міського суду Доне-цької області із скаргою на дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Печерський РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві) Маріуци Т.В.

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні старшого державного виконавця Печерського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Маріуци Т.В. знаходилося виконавче провадження № 59595446, відкрите нею за виконавчим листом № 226/670/19, виданим 01 липня 2019 року Димит-ровським міським судом Донецької області про стягнення на користь ОСОБА_1 з Това-риства з обмеженою відповідальністю Авто Стар (далі - ТОВ Авто Стар ) грошових коштів у сумі 93 640 грн.

01 листопада 2019 року він отримав засобами поштового зв`язку копію постанови про повер-нення виконавчого документа стягувачу від 22 жовтня 2019 року за виконавчим провадженням № 59595446, згідно якої виконавчий документ повернуто йому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені ви-конавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультат-ними.

Однак, на думку заявника, старшим державним виконавцем Маріуца Т.В. не вчинено заходів щодо розшуку майна, на яке може бути звернуто стягнення, так як окрім винесення постанови про відкриття виконавчого провадження жодних виконавчих дій зроблено не було, а саме: не притяг-нуто до адміністративної відповідальності боржника за невиконання вимог п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження - за неподання декларації про доходи та майно. Також посилався на те, що відповідно до п. 2 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень , у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах. Проте, старший держаний виконавець Маріуца Т.В. не виконала дій щодо отримання балансу. Отже, не перевіривши наявність майна боржника за даними балансу, старший держаний виконавець Маріуца Т.В. безпідставно зробила висновок про те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.

У урахуванням викладеного, заявник просив суд визнати дії старшого державного виконавця Маріуци Т.В. неправомірними щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22 жовтня 2019 року за виконавчим провадженням № 59595446.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22 листопада 2019 року за виконавчим провадженням № 59595446.

Зобов`язати старшого держаного виконавця Маріуцу Т.В. усунути порушення (поновити його порушене право) шляхом поновлення виконавчого провадження і вчинення передбачених законом виконавчих дій.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 13 грудня 2019 року у задово-ленні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі стягувач ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 13 грудня 2019 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення його скарги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції проігноровано те, що стар-ший державний виконавець Маріуца Т.В. не вчинила заходів щодо розшуку майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення і таким заходом може бути перевірка за даними балансу. Всу-переч цьому судом зазначено, що відсутність перевірки наявності майна боржника за даними ба-лансу, не вилучення у боржника готівкових коштів та не притягнення боржника до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за невиконання законних вимог державного виконавця… має застосовуватись у випадку наявності до того підстав та необхідності таких дій у конкретному виконавчому провадженні. Заявником у скарзі не обґрунтовано у чому полягає необхідність застосування положень Інструкції, що регулюють вищезазначені питання, у виконавчому провадженні № 59595446 . При цьому заявник наголошує, що ані Законом ані Інструкцією не передбачено необхідність обґрунтування у конкретному виконавчому провадженні застосування положень Інструкції. Посилаючись на положення ст. 18 Закону України Про виконавче провадження зазначає, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Заходи примусового виконання рішень визначені ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , заходи примусового характеру передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень , затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5. Вказані норми також судом були проігноровані.

Письмові відзиви на апеляційну скаргу учасниками справи на час розгляду справи не надані.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не переш-коджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду заявник ОСОБА_1 , старший державний ви-конавець Печерського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Маріуца Т.В., представник заінте-ресованої особи ТОВ Авто Стар не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомля-лися належним чином.

Заявник ОСОБА_1 , старший державний виконавець Печерського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Маріуца Т.В. судові повістки-повідомлення про розгляд справи 19 лютого 2020 року отримали 30 та 31 січня 2020 року відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 137, 141).

Рекомендовані відправлення з копією ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження та копією апеляційної скарги, з судовою повісткою-повідомленням про розгляд справи 19 лютого 2020 року, направлені за адресою заінтересованої особи ТОВ Авто Стар , по-вернуті до апеляційного суду з відмітками на поштовому конверті не числиться (а.с. 138).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , старшого державного виконавця Печерського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Маріуци Т.В., представника заінтересованої особи ТОВ Авто Стар , явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеля-ційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга стягувача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наяв-ними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Димит-ровського міського суду Донецької області від 22 травня 2019 року у справі № 226/670/19 позов ОСОБА_1 до ТОВ Авто Стар задоволено, з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти у розмірі 93 640 грн. На підставі вказаного рішення 01 липня 2019 року Димитровським міським судом видано виконавчий лист (а.с.33).

На підставі вказаного рішення 01 липня 2019 року Димитровським міським судом видано ви-конавчий лист (а.с.7).

19 липня 2019 року старшим державним виконавцем Печерського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Маріуца Т.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 59595446 про примусове виконання виконавчого листа № 226/670/19, виданого 01 липня 2019 ро-ку Димитровським міським судом Донецької області про стягнення з ТОВ Авто Стар на користь ОСОБА_1 - ОСОБА_3 93 640 грн. (а.с.43-44).

13 серпня 2019 року старшим державним виконавцем Печерського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Маріуца Т.В. винесена постанова про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках: НОМЕР_1 АКБ Індустріалбанк НОМЕР_2 UAH; 300346 АТ Альфа-Банк у м. Києві НОМЕР_3 UAH (а.с.47).

09 вересня 2019 року від АКБ Індустріалбанк на адресу Печерського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві направлено лист про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника ТОВ Авто Стар та про те, що залишок коштів на рахунку НОМЕР_2 (UAH64 НОМЕР_4 2) становить 0,00 грн. (а.с.39).

11 вересня 2019 року від АТ Альфа-Банк на адресу Печерського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві направлено лист про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника ТОВ Авто Стар та про те, що кошти на рахунку НОМЕР_3 відсутні (а.с.40).

13 серпня 2019 року старшим державним виконавцем Печерського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Маріуца Т.В. направлено виклик державного виконавця на адресу ТОВ Авто Стар з зобов`язанням з`явитись до виконавця 30 серпня 2019 року о 10:00 год. та зобов`язано надати: пояснення керівника, достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, про наявність готівки в національній та іноземній валюті, достовірні відомості про майно та майнові права, на які можуть бути звернено стягнення (а.с.50-51).

13 серпня 2019 року старшим державним виконавцем Печерського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Маріуца Т.В. винесена постанова про арешт майна ТОВ Авто Стар (а.с.63-64).

22 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Печерського районного відділу держа-вної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві Маріуца Т.В. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.61-62).

Відмовляючи у задоволенні скарги стягувача ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснені виконавцем виконавчі дії спростовують твердження скарги про відсутність вчинення жодних виконавчих дій, крім відкриття провадження, обсяг та характер здійснених дій узгоджується із вимогами закону щодо проведення примусового стягнення, тому постанова старшого державного виконавця Маріуци Т.В. є законною та обґрунтованою, що виключає наявність підстав для її скасування.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду.

Постановою старшого державного виконавця Печерського РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Маріуци Т.В. від 22 жовтня 2019 року виконавчий лист № 226/670/19 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , з посиланням на те, що згідно з відповіддю ДФС України за боржником зареєстровані рахунки у банківських установах, однак грошові кошти відсутні; нерухомого майна за боржником не зареєстровано, про що свід-чить відповідь з реєструючих органів, а саме: інформаційної довідки з Державного реєстру речо-вих прав на нерухоме майно; транспортних засобів за боржником не зареєстровано, та роз`яснено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позба-вляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, вста-новлених Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII Про виконавче прова-дження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове вико-нання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підс-тавах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, інши-ми законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або без-діяльність органів ДВС, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Такий висновок підтверджений у ч. 1 ст. 74 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII Про виконавче провадження , згідно з якою рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звер-нутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного ви-конавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ст.448 ЦПК Украї-ни).

За змістом частин 1, 3, 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження державний ви-конавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організа-цій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого прова-дження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`яви-вся за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Згідно з п 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Наявність обставин, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче проваджен-ня та які стали підставою для повернення виконавчого документа, підтверджено копіями докуме-нтів з виконавчого провадження, а саме: відповіді ДФС України від 19 липня 2019 року про наяв-ність рахунків боржника: НОМЕР_1 в АКБ Індустріалбанк 26001010005882 UAH; 300346 в АТ Альфа-Банк у м. Києві 26002024803601 UAH (а.с. 75); постановою старшого державного вико-навця Маріуца Т.В. від 13 серпня 2019 року про арешт майна боржника (а.с. 77), постановою ста-ршого державного виконавця Маріуца Т.В. від 13 серпня 2019 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках: НОМЕР_1 АКБ Індустріалбанк 26001010005882 UAH; 300346 АТ Аль-фа-Банк у м. Києві 26002024803601 UAH; інформаційною довідкою з Державного реєстру речо-вих прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту (а.с. 79), Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 80); повідомленням АКБ Індустріалбанк від 09 вересня 2019 року про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника ТОВ Авто Стар та про те, що залишок коштів на рахунку НОМЕР_2 (UAH64 НОМЕР_4 2) становить 0,00 грн. (а.с.87), повідомленням АТ Альфа-Банк від 11 вересня 2019 року про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника ТОВ Авто Стар та про те, що кошти на рахунку НОМЕР_3 відсутні (а.с.88).

Отже, суд першої інстанції, встановивши, що державним виконавцем здійснені всі необхідні заходи, спрямовані на виконання рішення суду в межах своїх повноважень та прийнято постанову про повернення виконавчого документа з дотриманням вимог чинного законодавства, дійшов об-ґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги.

Посилання в апеляційній скарзі стягувача на те, що судом першої інстанції проігноровані по-ложення п. 2, 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень та доводи заявника щодо не вчинення державним виконавцем заходів щодо розшуку майна, на яке може бути звернуто стягнення, зокрема перевірки наявності майна боржника за даними балансу спростовується копіями матеріалів виконавчого провадження, які наявні матеріалах справи.

Відповідно до п. 1, 2, 3 Інструкції виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюється у порядку, встановленому розділом VІІ Закону України Про виконавче провадження . У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах. Виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах. При виявлені у боржника готівкових коштів виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, після чого готівкові кошти вилучаються, про що виконавець складає акт вилучення готівки.

Відповідно ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає у його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реа-лізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

З огляду на те, що державним виконавцем не були виявлені у боржника готівкові кошти, підс-тав для застосування державним виконавцем вищевказаних положень Інструкції не було.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задово-ленні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, пов`язані із винесенням рішення про повернення виконавчого документу стягувачу від 22 жовтня 2019 року.

Згідно із ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без за-доволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рі-шення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задово-лення апеляційної скарги стягувача ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 13 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 лютого 2020 року.

Головуючий суддя: Ю.М. Мальований

Судді: О.Д. Канурна

Л.І. Соломаха