Ухвала

від 11.02.2020 по справі 757/66776/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/866/2020 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою з доповненнями старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019100000001514 заступника начальника управління процесуальним керівництвом у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року, відмовлено у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження № 62019100000001514 клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,у вигляді тримання під вартою.

Застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арештута заборонено йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено з - під варти в залі суду та доставленодо місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здати на зберігання слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснено підозрюваному ОСОБА_8 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконання покладених на нього обов`язків.

Покладено на ОСОБА_8 наступні передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

3) здати на зберігання слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри, у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п.1-4 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого останній підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, прийшов до висновку про недоведеність прокурором того, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому, як вважав слідчий суддя, до ОСОБА_8 можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту цілодобово, який буде достатнім на даній стадії досудового розслідування.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, старший групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального законну.

Також апелянт зазначає, що слідчим суддею безпідставно було проігноровано доводи сторони обвинувачення, викладені в клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .

Крім того апелянт зазначає, що підстави для застосування до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, відсутні, тому що він притягується до відповідальності за вчинення тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 та підтверджують наявність зазначених ризиків, а саме: оскільки ОСОБА_8 тривалий час працював в органах Служби безпеки України, в тому числі на посаді заступника начальника Першого управління (з дислокацією у місті Краматорськ Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, має знайомства з особами керівної ланки у різних правоохоронних органах, що свідчить про те що, підозрюваний ОСОБА_8 , для уникнення кримінальної відповідальності, може використати свої владні повноваження та зв`язки для:

- незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , експертів, працівників правоохоронних органів та інших учасників кримінального провадження;

- знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, в тому числі документів щодо цивільно-правових відносин між ДП «Артемсіль» та ТОВ «Євро Снаб Трейд» (договорів, актів виконаних робіт, накладних тощо);

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

Апелянт вважає, що запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи захисників та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001514 від 23.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

25.12.2019 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та в той же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України.

26.12.2019 року слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_11 , за погодженням із в.о. начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає, що застосування до підозрюваного інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти наявним ризикам.

26.12.2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року, відмовлено у задоволенні слідчого та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонено йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги. Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здати на зберігання слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну та покладено на ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які визначено даною ухвалою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора, захисника та підозрюваного, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини,вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Котій проти України п. 42).

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненим злочином підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Разом з тим, як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, що стороною обвинувачення достатньо не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім виняткового, буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому враховуючи у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого злочину, обставини вчинення злочину, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити та застосувати домашній арешт із заборонною цілодобово залишати місце проживання.

При здійсненні вибору між залишенням під вартою та звільненням презумпція залишається за звільненням (Bykov v. Russiaп. 61).

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави і обставини, з яких суд відмовив у задоволенні клопотання слідчого в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є достатньо обґрунтованими, оскільки вони вказують на те, що слідчий в клопотанні та прокурор у суді першої інстанції в повному обсязі не довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу, а тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод суду належало з`ясувати чи тримання ОСОБА_8 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що, як вважає колегія суддів, було правильно зроблено слідчим суддею. За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає.

Посилання прокурора на тяжкість злочину та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки сама по собі тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для застосування виключного запобіжного заходу, при цьому слідчим суддею було враховано наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного в межах їх доведеності з урахуванням даних про особу підозрюваного.

Сама по собі тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, не може бути підставою для обґрунтованого твердження про можливу втечу цієї особи (Piruzyan v. Armenia п. 95).

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання сторони обвинувачення, всебічно з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви прийнятого рішення.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного рішення слідчого судді є законним, оскільки ухвалене згідно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та обґрунтованим, оскільки ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.177,178,181,194,199, 309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019100000001514 заступника начальника управління процесуальним керівництвом у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження № 62019100000001514 клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,у вигляді тримання під вартою.

Застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту тазаборонено йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги із покладенням на ОСОБА_8 обов`язків передбаченихч. 5 ст. 194 КПК України, які визначено даною ухвалою, - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4