Справа № 308/1478/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна,
встановив:
З клопотання вбачається, що слідчим відділом Ужгородського в ПГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13 лютого 2020 року за № 42020071030000040 за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 15 ч.1 ст. 364 КК України, за зверненням, що надійшло до Ужгородської місцевої прокуратури від директора КП «Ужгородщина» ОСОБА_5 .
Заявник стверджує, що посадові особи Ужгородської районної ради вчиняють незаконні дії щодо передачі майна, яке перебуває на балансі підприємства на баланс Ужгородської районної ради. Так, 12.02.2020 (за 2 дні до чергової сесії Ужгородської районної ради 14.02.2020) на розгляд комісії з питань комунальної власності та приватизації винесено проект рішення сесії про прийняття на баланс нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Ужгородського району. Згідно з п.2 даного проекту керівник КП «Ужгородщина» та начальник фінансово-господарського відділу виконавчого апарату районної ради повинні забезпечити процедуру передачі майна до 20 лютого 2020 року.
Оглядом сторінки офіційного сайту Ужгородської районної ради за посиланням :http://uzh-rairada.gov.ua/normatwni-dokumenty/proekty-rishen.html встановлено, що даний проект рішення не опубліковувався. Разом з цим, ч.З ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Також відсутнє дане питання і в порядку денному тридцять сьомої сесії районної ради VII скликання згідно розпорядження голови Ужгородської районної ради за №8-0 від 05.02.2020 (http://uzh-rairada.gov.ua/novyny/3448- pro-sklykannia-trydtsiat-somoi-sesii-raionnoi-rady-vii-sklykannia.html).
Допитаний в якості свідка у кримінальному провадженні №42020071030000040 директор КП «Ужгородщина» ОСОБА_6 пояснив, що в середу, 12 лютого 2020 року, за два дні до чергової сесії Ужгородської районної ради, яка має відбутися 14 лютого 2020 року, з`явився проект рішення про передачу всього нерухомого майна з балансу комунального підприємства «Ужгородщина» на баланс Ужгородської районної ради, по залишковій вартості - 1 626 260,51 грн. З його слів, в разі прийняття такого рішення сесією, буде заблокована робота підприємства, а в подальшому проведена його ліквідація, наступний крок - приватизація майна частинами, за мізерні кошти. Також останній повідомив, що КП «Ужгородщина» створено в 1995р. шляхом реорганізації державного ремонтно-транспортного підприємства в комунальне. Станом на 12 лютого 2020 року підприємство володіє земельною ділянкою площею 1,598 га по вул. Станційна, 56, на якій розміщено шість об`єктів нерухомого майна загальною площею близько 4365 м2. Балансоутримувачем майна є КП «Ужгородщина». Власником майна і підприємства є Ужгородська районна рада. КП «Ужгородщина» є повноцінним господарюючим госпрозрахунковим підприємством із загальною системою оподаткування, з бюджету не фінансується. Основні види діяльності підприємства - складські послуги, транспортні перевезення, ремонтно-будівельні роботи. Підприємство володіє ліцензіями на виробництво і транспортування тепла та будівництва об`єктів складності СС2. Підприємство є повністю збалансованим, ніколи не мало і не має зараз жодних заборгованостей перед бюджетами чи по заробітній платі. КП «Ужгородщина» успішно працює і може збільшувати обсяги робіт та послуг для сільських рад, об`єднаних територіальних громад і населення Ужгородського району. Про розгляд проекту рішення на комісії з питань комунальної власності та приватизації Ужгородської районної ради йому стало відомо особисто, оскільки він, як депутат Ужгородської районної ради був присутній при розгляді даного питання. Також повідомив, що комісія не прийняла жодного рішення щодо передачі всього нерухомого майна з балансу комунального підприємства «Ужгородщина» на баланс Ужгородської районної ради, адже не було з достатньої кількості голосів (кворуму), протокол засідання комісії також не оприлюднено.
Відповідно до п.6.3 Статуту КП «Ужгородщина», затвердженого рішенням 29 сесії Ужгородської районної ради VII скликання за №486 від 07.12.2018 є балансоутримувачем нерухомого майна (будівель і споруд) в користування виключно Власником, на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно: 1) Ремонтна майстерня літ. Д-1,Д-3 серія CAA № 117847; 2) Склад літ. Д -1 серія САА № 117848; 3) Адмінбудівля літ. Е-1 серія САА № 117849; 4) Господарська будівля літ. 1-1 серія САА № 117851; 5) господарська будівля літ. К серія САА № 117853; 6) Обмінний пункт літ. Ш серія САА № 117855; від 9.11.2004 р., виданих рішенням 11 сесії XXI скликання Ужгородської районної ради Б/Н від 25.09.1992р. Даний перелік нерухомого майна є вичерпним. Майно розміщено на земельній ділянці за адресою: місто Ужгород, вул. Станційна 56, закріпленій за КП «Ужгородщина» Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 098997 від 06.12.2011 р., виданого на підставі рішення 5 сесії 5 скликання №>1537 від 27.08.2010 року Ужгородської міської ради.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що в матеріалах кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що нерухоме майно за адресою: вул. Станційна, 56 в м. Ужгороді є комунальною власністю територіальної громади Ужгородського району в особі Ужгородської районної ради (ЄДРПОУ 25435880) та на даний час офіційно перебуває на праві постійного: користування КП «Ужгородщина» (ЄДРПОУ 03742044) є об`єктом предметом) кримінально протиправних дій, містить інші відомості які можуть бути використані як доказ того факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак має значення речового доказу у кримінальному провадженні, а також з метою запобігання можливості перетворення, поділу, передачі чи відчуження на користь третіх осіб, та зокрема, незаконної передачі речових прав на нерухоме майно, необхідно накласти арешт на земельну ділянку без виклику у судове засідання власника майна, їх захисника, представника.
Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив таке задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається за відсутності власника майна.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України: арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання Ужгородським відділом поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 15 ч.1 ст. 364 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2020 за №42020071030000040. Підставою для внесення відомостей слугувала заява директора КП «Ужгородщина» ОСОБА_6 .
Відповідно доч.2ст.171КПК Україниу клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: підставиі метувідповідно доположень статті170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; перелікі видимайна,що належитьарештувати; документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
В обґрунтуванні підстави накладення арешту на майно слідчий зазначає, що такий захід забезпечення необхідний для запобігання можливості, зокрема, перетворення та відчуження ряду об`єктів нерухомого майна, яке перебуває в користуванні КП «Ужгородщина». При цьому в обґрунтування мети арешту майна слідчий посилається на п.1. ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт майна допускається для збереження такого як речового доказу.
У відповідності до ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення
При цьому в матеріалах клопотання відсутня постанова про визнання об`єктів нерухомого майна, на які слідчий просить накласти арешт, речовими доказами, а відтак відсутня мета накладення арешту на майно.
Кримінальне провадження відкрите за заявою директора КП «Ужгородщина» ОСОБА_6 , в якій такий звертає увагу правоохоронців на проект рішення Ужгородської міської ради про передачу всього нерухомого майна з балансу КП «Ужгородщина» на баланс Ужгородської районної ради. Вказує, що у разі прийняття такого рішення черговою сесією Ужгородської районної ради робота підприємства буде заблокована, надалі його буде ліквідовано та приватизовано.
При цьому в матеріалах клопотання наявний статут КП «Ужгородщина», у відповідності до п.1.2 якого власником вказаного комунального підприємства є Ужгородська районна рада. Пунктом 6.3. регламентовано, що КП «Ужгородщина» є балансоутримувачем нерухомого майна, переданого підприємству в користування власником. Відповідно до 6.5 Статуту відчуження та списання нерухомого майна здійснюється з погодженням з власником.
Відтак, аналізуючи вказані пункти Статуту, КП «Ужгородщина», як власне і об`єкти нерухомого майна, на які просить накласти арешт слідчий, є власністю Ужгородської районної ради. Відчуження, а також будь-які інші дії з об`єктами нерухомого майна, здійснюються виключно Ужгородською районною радою (або за її погодженням) в порядку встановленому законодавство. Тому накладення арешту на майно законного власника, якщо такий діє в межах повноважень наданих законом, є неприпустимим. Матеріали клопотання, всупереч ч.3 ст.170КПК України, не містять зокрема «обґрунтованості» підозри, що дії Ужгородської районної ради є протиправними.
Окрім цього, матеріали клопотання не містять документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. Так, в матеріалах клопотання наявне лише свідоцтво про право власності на ремонту майстерню літ. Д-1, Д-3 за адресою м. Ужгород, вул. Станційна, 56, власником якої є Ужгородська районна рада.
Відтак, за відсутності належного обґрунтування підстав та мети накладення арешту, документів, що підтверджують право власності на всі об`єкти нерухомого майна, клопотання слідчого не відповідає вимогам статті 171 КПК України, тому не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст.2,7,98,132,170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: ремонтну майстерню літ. Д-1,Д-3; склад літ. Д -1; адмінбудівлю літ. Е-1; господарську будівлю літ. 1-1; господарську будівлю літ. К; обмінний пункт літ. Ш, належних територіальній громаді Ужгородського району в особі Ужгородської районної ради (ЄРДПОУ 25435880) на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно серій САА № 117847; САА № НОМЕР_1 ; САА № НОМЕР_2 САА № НОМЕР_3 ; САА № НОМЕР_4 ; САА № НОМЕР_5 , від 9.11.2004 р., виданих рішенням 11 сесії XXI скликання Ужгородської районної ради Б/Н від 25.09.1992р. та яке на даний час перебуває в користуванні КП «Ужгородщина» (ЄРДПОУ 03742044) шляхом заборони власнику даного нерухомого майна, а саме: Ужгородській районній раді, її структурним підрозділам та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, відчуження даного нерухомого майна передачі речових прав на нього третім особам, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо зазначеного майна.
Ухвала про відмову у накладенні арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2020 |
Оприлюднено | 06.02.2023 |
Номер документу | 87703894 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Іванов А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні