Постанова

від 25.07.2007 по справі 4/191-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/191-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2007 р.                                                           Справа № 4/191-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Такмаков Ю.В., судді Барбашова С.В. , Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача - Марєєва А.В.

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Липоводолинський «Агрохім», смт. Липова Долина, Сумська область (вх. № 2254 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 11.06.07 р. по справі № 4/191-07

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі смт. Липова Долина

до ВАТ "Липоводолинський "Агрохім", смт. Липова Долина

про стягненняя 14696,14 грн.

встановила:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі, звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Липоводолинський «Агрохім» про стягнення з відповідача 14696,14 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі 10856,04 грн. борг по страховим внескам, 3723,77 грн. штрафні санкції та 116,33 грн. пеня.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.06.2007р. справі              № 4/191-07 (суддя Лугова Н.П.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 14696,14 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі 10856,04 грн. борг по страховим внескам, 3723,77 грн. штрафні санкції та 116,33 грн. пеня, а також 146,96 грн. держмита та 118,00 грн. судових витрат.

Відповідач з рішенням не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права та зазначає, що відповідач з підстав неналежного повідомлення про час і місце розгляду справи був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні та викласти свою позицію щодо спору. Крім того вважає, що суд не врахував  обставин, які надавали б можливість відповідачеві відстрочити або розстрочити стягнення боргу, оскільки ВАТ «Липоводолинський «Агрохім» на даний час знаходиться на стадії ліквідації. На цій підставі просить рішення господарського суду Сумської області від 11.06.2007 р. скасувати.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає її необґрунтованою та безпідставною, посилаючись на те, що 10856,04 грн. – це сума, яка самостійно визнана боржником, оскільки відповідно до поданих відповідачем розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ним самостійно були нараховані страхові внески у сумі 10856,04 грн., які не були сплачені в установлені законом строки, що призвело до нарахування відповідачу також штрафних санкцій. Крім того зазначає, що згідно ст.. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» недоїмка по страхових внесках на загальнообов'язкове пенсійне страхування не підлягає розстроченню чи відстрочці стягнення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідач в судове засідання 24.07.2007р. не з'явився, про причини неявки не попередив, докази його належного повідомлення про час та місце судового засідання знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача, який підтвердив свою позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 11.06.2007 року без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003р. (далі, Закон) відповідач є страхувальником і зареєстрований в УПФУ в Липоводолинському районі як платник страхових внесків.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески у розмірах передбачених  Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для відповідних платників збору . Нарахування страхових внесків здійснюється в порядку визначеному ст. 19 Закону.

Відповідно до поданих відповідачем розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень 2006 року  - лютий 2007 року, ним самостійно були нараховані страхові внески в сумі 10 856,04 грн., що не були сплачені в строки, визначені ст. 20 Закону.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону, за порушення строків сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно рішень УПФУ в Липоводолинському районі № 116 від 13.06.2006р., № 51 від 07.06.2006р., № 52 від 07.06.2006р. відповідачу були нараховані штрафна санкції в сумі 3723,77 грн. та згідно рішень  №№ 51, 52 від 07.06.2006р. відповідачу нараховане пеню в сумі 116,33 грн.

Таким чином, станом на 15.05.2007р. прострочена заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 14 696,14 грн., в тому числі 10 856,04 грн. борг по страховим внескам, 3723,77 грн. штрафні санкції та 116,33 грн. пеня.

Отже, сам факт наявності заборгованості позивача перед УПФУ в сумі 14696,14 грн. повністю підтверджується матеріалами  справи, самим позивачем не спростовується, доказів сплати заборгованості відповідач не надав, аргументованих заперечень ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не представив.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги ВАТ «Липоводолинський «Агрохім» щодо стягнення суми 14696,14 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі 10856,04 грн. борг по страховим внескам, 3723,77 грн. штрафні санкції та 116,33 грн. пеня, підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим правомірно визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.

Не береться до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні та викласти свою позицію щодо спору, в зв'язку з неповідомленням останнього про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки в матеріалах справи знаходяться докази належного повідомлення ВАТ «Липоводолинський «Агрохім» про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням від 31.05.2007р. (а.с.33).

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними твердження відповідача про те, що суд не врахував  обставин, які надавали б можливість відповідачеві відстрочити або розстрочити стягнення боргу, тому що згідно ст. 106 Закону недоїмка по страхових внесках на загальнообов'язкове пенсійне страхування не підлягає списанню, розстроченню чи відстрочці стягнення.

А ч. 6 ст. 118 Закону передбачено, що законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахуванням та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Отже, посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на скрутний фінансовий стан є безпідставним та також не береться  колегією суддів до уваги.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді належних доказів в обґрунтування своєї позиції по справі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 11.06.2007 року по справі № 4/191-07 прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

                                                постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 11.06.2007р. по справі                  № 4/191-07 залишити без змін.   

         Головуючий суддя                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                 Судді                                                                    Барбашова С.В.  

                                                                                                               Могилєвкін Ю.О.