Рішення

від 19.02.2020 по справі 140/3670/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3670/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТРЕЙД до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АВТРЕЙД (далі - позивач, ТзОВ АВТРЕЙД ) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом №95 від 23.08.2019 року, в частині включення ТзОВ АВТРЕЙД до переліку ризикових платників податків; зобов`язання Головне управління ДПС у Волинській області виключити ТзОВ АВТРЕЙД з переліку ризикових платників податку в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленим протоколом 95 від 23.08.2019 року, позивача віднесено до переліку ризикових платників податків.

Позивач вважає таке рішення протиправним та безпідставним, оскільки позивач не відповідає жодній з вимог підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року та фактично таким рішення здійснено втручання у господарську діяльність товариства. При цьому, вказані критерії не є нормативно-правовим актом і не є обов`язковими для виконання платниками податків. Вважає, що оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків, та є необґрунтованим. Інформація про те, що існує ймовірність здійснення товариством ризикових операцій, ґрунтується на припущеннях і належними доказами не підтверджена. Вказує, що протиправне віднесення позивача до переліку ризикових платників податків призвело до зупинення реєстрації податкових накладних.

З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.1-1а).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року задоволено заяву ТзОВ АВТРЕЙД про забезпечення позову; зупинено дію рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом від 23.08.2019 року №95, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТзОВ АВТРЕЙД (а.с.20-25).

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов (а.с.32-35) вимог ТзОВ АВТРЕЙД не визнав з підстав правомірності оскаржуваного рішення та відсутності порушень прав платника. Вказує, що ТзОВ АВТРЕЙД внесено до переліку ризикових платників податків у зв`язку із відповідністю абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, зареєстрованих в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року, а саме, в зв`язку із наявною податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Зокрема, вказане рішення прийнято Комісією ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в результаті отримання інформації, викладеної в службовому листі від 23 серпня 2019 року №1071/03-20-07-03-11.

Внесення позивача до переліку ризикових платників податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

З наведених підстав просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що рішенням Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації оформленим протоколом 95 від 23.08.2019 року, ТзОВ АВТРЕЙД включено до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, зареєстрованих в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року (а.с.10).

Вважаючи рішення відповідача, оформлене протоколом від 23.08.2019 №95, щодо внесення до переліку ризикових платників податків незаконним та таким, що порушує його права, товариство звернулось із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способами здійснення такого контролю є: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пункт 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 201 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок зупинення реєстрації).

Відповідно до пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №117).

Отже, відповідність платника податку критеріям ризиковості зумовлює безумовне зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 10 Порядку №117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 Наказом ДФС України від 03.08.2018 №523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, відповідно до положень якого комісіями регіонального рівня здійснюється розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України.

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС Податковий блок .

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01.

Вказаним листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01 роз`яснено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування (абзац шостий пункту підпункту 1.6 1.6 пункту 1). Питання щодо встановлення ризиковості платника податків розглядають комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Таким чином, віднесення платника податків до ризикових здійснюється на підставі відповідного рішення, яке приймає Комісія.

З наявного в матеріалах справи витягу з Протоколу засідання Комісії від 23.08.2019 №95 слідує, що контролюючим органом протокольно прийнято рішення, згідно з яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податків ІС Податковий блок відповідно до абзацу шостого підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01.

Як зазначає у відзиві на позовну заяву представник відповідача, підставою для прийняття рішення про включення ТзОВ АВТРЕЙД до переліку ризикових платників податків стала інформація, викладена в службовому листі від 23.08.2019 №1071/03-20-07-03-11, щодо проведення операцій підприємствам-імпортерами транспортних засобів. За результатами засідання робочою групою визначено, що підприємства-імпортери транспортних засобів згідно з переліком, що є додатком до службового листа, мають ознаки ймовірних вигодоформуючих суб`єктів господарської діяльності.

Так, із службового листа начальника управління моніторингу доходів та облікових груп, погодженого заступником начальника, керівником Робочої групи, від 23 серпня 2019 року №1071/03-20-07-03-11, слідує, що 67 підприємств-імпортерів транспортних засобів відносяться до категорії вигодоформуючих підприємств, які здійснювали імпортні операції, мають незначну кількість найманих працівників (до 10 чол.), керівник та бухгалтер одна і та ж особа, в СЕАП обліковуються значні суми ліміту, з яких 26 підприємств включено до переліку ризикових в попередніх періодах (а.с.40-41). Робочою групою запропоновано розглянути на Комісії питання щодо включення до переліку ризикових платників 41 СГД згідно додатку (додаток додається).

Аналізуючи зміст вказаного листа, суд зазначає, що такий не містить конкретної інформації про здійснення платниками податків діяльності поза межами правового поля, не містить посилань на конкретні факти, доведені чи встановлені фактичні обставини, не розкриває суті можливих порушень підприємствами вимог податкового законодавства. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що ТзОВ АВТРЕЙД відповідно до даного листа визначене як вигодоформуюче підприємство, матеріали справи не містять, оскільки додаток до вказаного листа відповідач суду не надав.

При цьому суд зауважує, що платник податків може бути визнаний таким, що відповідає критеріям ризиковості та внесений до переліку ризикових платників податків лише у разі наявності обґрунтованої інформації, яка свідчить про здійснення ризикових операцій, тобто про наявність ризиків порушення податкового законодавства, чого в даному випадку судом не встановлено.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак, в ході розгляду даної справи відповідач на підтвердження правомірності рішення, оформленого протоколом від 23.08.2019 №95, не надав документів чи іншої достовірної інформації, на підставі яких робоча група на своєму засіданні визначила позивача вигодоформуючим СГД.

Таким чином, відповідачем під час розгляду справи у суді не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування .

В силу приписів частини другої статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача як суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване рішення Комісії базується лише на суб`єктивних припущеннях її членів.

Суд зауважує, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01, є безпідставним, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а тому не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

Суд звертає увагу, що саме відсутністю відповідного наказу ДФС про затвердження критеріїв ризиковості платника податків були умотивовані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №340/258/19, якими визнано протиправним та скасовано рішення відповідної Комісії ДФС в області про включення платника до переліку ризикових платників податку та зобов`язано відповідну комісію виключити товариство з переліку ризикових платників податків, і з такими доводами погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відповідно до ухвали від 19.08.2019 року в справі №340/258/19.

Суд також зауважує, що надання податковому органу відповідних повноважень це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого у цій справі є прийняття рішення, яке як акт індивідуальної дії повинно відповідати критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Відповідачем не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, як не надано і доказів того, що таке рішення прийнято на підставі нормативно-правових актів, що є обов`язковими як для платника податку, так і для контролюючого органу, тоді як невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, що є предметом оскарження в даній справі, призводить до протиправності такого.

За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо внесення ТзОВ АВТРЕЙД до переліку платників податків, оформлене протоколом від 23.08.2019 №95, є протиправним та підлягає скасуванню.

Аргументи відповідача щодо правомірності такого рішення в силу постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 у №117 та листа ДФС від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01 є безпідставними та спростовуються наведеними вище висновками суду щодо обов`язкової обґрунтованості та вмотивованості будь-якого індивідуального акту як рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо аргументів відповідача про те, що спірне рішення щодо визначення товариства таким, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, не тягне за собою виникнення негативних наслідків для позивача, то суд зазначає, що в силу вимог пункту 6 Порядку №117 відповідність платника податків критеріям ризиковості тягне за собою безумовне зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки є неминучі та носять для платника негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на платника покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів і за результатами їх розгляду комісією центрального рівня.

Суд вважає за необхідне відступити від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі №818/398/15, від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, на яку звертає увагу відповідач, про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Так, суд не заперечує право податкових органів щодо збору та обробки податкової інформації відносно платника податків, однак така інформація може бути використана контролюючим органом лише в межах повноважень, визначених ПК України.

Однак суд вважає, що прийняття рішення про внесення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, порушує права останнього, оскільки таке внесення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної податкової накладної, поданої платником для реєстрації, і, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Суд звертає увагу, що відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, 20 листопада 2019 року у справі №560/279/19, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Враховуючи вказану правову позиції Верховного Суду, слід дійти висновку про те, що прийняте контролюючим органом рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості, встановлених листом ДФС, що тягне за собою безумовне зупинення реєстрації податкових накладних, також порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а тому є протиправним.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України не довів правомірність прийнятого рішення, відтак позовні вимоги позивача є підставними, з огляду на що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1921 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення від 13 грудня 2019 року № 1258 (а.с.13).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 23 серпня 2019 року №95, в частині включення до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок Товариства з обмеженою відповідальністю АВТРЕЙД відповідно до абзаці 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, зареєстрованих ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю АВТРЕЙД (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, будинок 6, код ЄДРПОУ 41262795) з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТРЕЙД (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, будинок 6, код ЄДРПОУ 41262795) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) судові витрати в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій