Рішення

від 28.01.2020 по справі 280/5303/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 січня 2020 року Справа № 280/5303/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юта Компані (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, пр-т. Східний, буд.99-А, код ЄДРПОУ 40727371)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945),

до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл.,8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юта Компані" (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом ( з урахуванням уточненого) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач 1), до Державної фіскальної служби України (далі відповідач 2), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1282178/40727371 від 17.09.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 29.08.2019 та зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 29.08.2019 за датою подання до реєстру.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконання вимог чинного законодавства. позивач намагався зареєструвати податкову накладну №2 від 24.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних протее, позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладним розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, яку зареєстровано за номером 9204348396 та в ній зазначено, що докумен ти прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних зазначено те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1 .6 п. І Критеріїв рнзиковості платника податку, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати додаткові документи та пояснення по вказаній накладній. Позивач скористався наданим правом та 10.09.2019 подав пояснення та пакет документів, які підтверджують законність здійснення позивачем господарської діяльності та реальне виконання операцій, за якими складено податкову накладну, проте, незважаючи на подання всіх необхідних документів позивачем отримано рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Позивач вважає прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН необгрунтованим, протиправним таким, що суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки оскаржуване рішення не грунтуються на результатах аналізу пакету документів наданих, тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 29.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 28.12.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

19.12.2019 від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №353955), в якому, зокрема, зазначає, що у Комісії були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, оскільки позивачем не в повній мірі надано документи, а контролюючий орган діяв з підстав та в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. На підставі зазначеного просить суд у задоволенні позовної заяви позивача відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.01.2020 здійснено заміну відповідачів на Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Запорізькій області.

Згідно ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Юта Компані , зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ: 40727371.

Позивачем за результатом здійснення господарської операції у відповідності до Договору поставки №15 від 28.08.2019, за яким ТОВ Юта Компані (Продавець) зобов`язується відвантажити, а ТОВ НВП Генерація (Покупець) прийняти та оплатити продукцію, згідно виставленого рахунку №15 від 28.08.2019.

29.08.2019 ТОВ Юта Компані виписано видаткову накладну №15.

На виконання вимог чинного законодавства України, за фактом постачання товару, позивачем, як суб`єктом господарювання яким постачався товар, виписано на ім`я ТОВ НВП Генерація податкову накладну №2 від 29.08.2019, яку в подальшому направлено на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №2 від 29.08.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено. ПН/РК відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, 10.09.2019 позивачем за допомогою електронної системи обміну документами було подано на розгляд Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмов у такій реєстрації повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, по податковій накладній №2, реєстрацію якої зупинено, разом із документами, а саме: видаткова накладна № 241 від 25.1 2.2017 року, договір № 541/1 від 25.12.2017 року, видаткова накладна № 242 від 26.12.2017 року, договір № 542/1 від 26.12.2017 року, видаткова накладна №15 від 29.08.2019 року, договір № 15 від 26.08.2019 року.

За результатами розгляду отриманих від позивача пояснень та документів 17.09.2019 року комісією прийнято рішення № 12822178 /40727371 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 29.08.2019. Зі змісту цього рішення слідує, що підставою для його прийняття є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойс, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм га галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). В графі Додаткова інформація зазначено первинні документи щодо транспортування, складські документи (інвентаризаційні описи).

Позивач не погодившись із рішенням Комісії регіонального рівня, 23.09.2019 року оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням про результати розгляду скарги №38738/40727371/2 від 27.09.2019, ДПС України залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 29.08.2019 без змін.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішеннями комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, вважаючи його необгрунтованим та протиправними звернувся із даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29 грудня 2010 року (надалі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 затверджено, крім іншого, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

21 березня 2018 року Міністерством фінансів України погоджено Критерії ризиковості платника податків, які розроблені ДФС України. Вказані Критерії викладені в листі ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

В подальшому 13 листопада 2018 року на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31 жовтня 2018 року №26010-06-05/28170), перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22 березня 2018 року № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, 08 серпня 2019 року на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено інформацію про те, що відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06 серпня 2019 року № 26010-06-5/20111.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року та введені в дію 08 серпня 2019 року.

Підпунктом 1.6 пункту 1 зазначених Критеріїв визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішені відсутня інформація щодо застосованих контролюючим органом Критеріїв ризиковості платника податку, або посилання на конкретний абзац підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Не зазначено такої інформації і у поданих представниками відповідачів заявах по суті справи.

З посиланням на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, як на підставу зупинення реєстрації спірної податкової накладної з огляду на те, що вищезазначені Критерії ризиковості платника податку не є нормативно-правовими актами, оскільки не здійснена їх обов`язкова державна реєстрація у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної.

Відповідно до пункту 21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи письмових доказів, а саме квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. При цьому суд звертає увагу, що конкретного переліку документів, які податковий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не вказано.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, без уточнення відповідного змісту конкретного абзацу даного підпункту та того, які саме Критерії ризиковості платника податків маються на увазі, а також подальша пропозиція про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18, постанові від 14 травня 2019 року по справі №817/1356/18 тощо.

Судом встановлено, що позивачем подані до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо операції по податковій накладній, реєстрацію по якій зупинено.

Разом з тим, Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в ЄРПН.

Суд вважає, що надані позивачем документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН складеної позивачем податкової накладної, а щодо необхідності подання саме тих документів, про які зазначено в оскаржуваному рішенні, не наведено жодних обґрунтувань.

Крім того, суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Таким чином, зважаючи на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарської операції з контрагентом, а також на те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №2 від 29.08.2019.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія відповідача, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясувала специфіку проведеної господарської операції та не визначили документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державна податкова служба України зареєстрована 17 травня 2019 року, не перебуває в процесі припинення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р Питання Державної податкової служби вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані Державній податковій службі України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду здійснює Державна податкова служба України.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну №2 від 29.08.2019 датою її подання на реєстрацію.

При цьому, у даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні сприятиме дотриманню гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачів суми витрат на правову допомогу, то суд зазначає про таке.

Відповідно до 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 132 КАС України).

Таким чином, статті 132 КАС України чітко визначає, що витрати можуть повертатися лише за результатами надання позивачу професійної правничої допомоги.

В свою чергу за правилами частини 1 статті 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Таким чином, зі змісту статті 134 КАС України вбачається, що суд здійснює розподіл судових витрат у разі надання позивачем детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Так, позивачем до матеріалів справи надано копію договору №01/10 від 01 жовтня 2019 року про надання консультативних та послуг у сфері права, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Юта Компані , в особі генерального директора Бушміча Олександра Гермоновича, який діє на підставі Статуту, з одного боку, іменоване в подальшому Замовник , і Товариство з обмеженою відповідальністю Укрліга , іменоване в подальшому Виконавець , в особі директора Глінського Антона Анатолійовича, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей договір.

Відповідно до пункту 1.1 пункту 1 договору №01/10 від 01 жовтня 2019 року визначено, що на умовах цього договору Замовник дає завдання, а Виконавець зобов`язується відповідно до завдання Замовника надавати йому за оплатні консультативні послуги у сфері права.

Кодекс административного садоводства України не містить поняття та можливості відшкодування витрат понесених за цивільно-правовою угоду про надання консультатавних послуг у сфері права.

Отже, оскільки відповідно до матеріалів справи послуги не надавались адвокатом, то й доказів понесених витрат на правничу допомогу позивачм до суду не надано, а відтак в силу статті 134 КАС України вимога про стягнення з відповідачів суми витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Юта Компані (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, пр-т. Східний, буд.99-А, код ЄДРПОУ 40727371) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945), до Державної податкової службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1280310/40727371 від 13 вересня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 29 серпня 2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Юта Компані (ЄДРПОУ 40727371) №2 від 29 серпня 2019 року датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юта Компані (код ЄДРПОУ 40727371, 71100, Запорізька область, м.Бердянськ, пр-т. Східний, буд.99А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 960,50 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юта Компані (код ЄДРПОУ 40727371, 71100, Запорізька область, м.Бердянськ, пр-т Східний, буд.99А) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл.,8, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 960,50 грн.

У задовленні вимоги про стягнення з відповідачів суми витрат на правову допомогу відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28.01.2020.

Суддя А.В. Сіпака