Рішення

від 19.02.2020 по справі 340/3066/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3066/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду К.М. Притула, розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького, в якому просить:

- визнати дії Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького щодо відмови у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорту забудови земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер земельної ділянки - 3510100000:04:046:0429 - протиправними;

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку, на земельній ділянці площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 3510100000:04:046:0429 і належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 30.10.2014 року.

Ухвалою від 19 грудня 2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву. Відповідно до поштового повідомлення про вручення, відповідач отримав копію ухвали, проте у встановлений судом строк, не надав відзиву на позовну заяву.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив йому у видачі будівельного паспорту з підстави невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, оскільки земельна ділянка находиться в приватній власності, а отже порушується його право на вільне розпорядження цією земельною ділянкою.

Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.

30 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки 3510100000:04:046:0429 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.9-10).

Таким чином, земельна ділянка 3510100000:04:046:0429 належить Позивачу на праві приватної власності (а.с.11).

Позивач звернуся до Відповідача із заявою про видачу будівельного паспорту для будівництва двоповерхового житлового будинку з гаражем, загальною площею 297,40 кв.м. (а.с.12).

Листом від 02.10.2019 року № 19.2843 позивачу відмовлено в задоволені вказаної заяви з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки (будівництво двоповерхового житлового будинку з гаражем) містобудівній документації - Плану зонування території м. Кіровограда (рекреаційна зона активного відпочинку Р-2, яка визначена для виконання активних рекреаційних функцій. До них належать міські території загального користування з відповідними об`єктами для активного відпочинку населення та громадські центри), передбачених пунктом 2.4 Порядку надання будівельного паспорта, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства країни 05.07.2011р. № 103, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011р. за № 902/19640 (а.с.13).

Надаючи правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1995 р. №687-ХІV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. №3038-VI (далі за текстом - Закон №3038) планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.24 Закону №3038 зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Частиною 4 статті 26 Закону №3038 визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ст.27 Закону №3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Пунктом 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 р. №103 (далі за текстом - Порядок №103) визначено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно з п.1.4 Порядку №103 розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до п.2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 Порядку №103 визначено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

З огляду на п.2.4 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно з п.п.7, 9 ч.1 ст.1 Закону №3038 містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною 1 статті 16 Закону №3038 визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до абз.1, 4 ч.1 ст.17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Таким чином, право власника або користувача на забудову земельної ділянки здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації. При цьому, невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, є підставою для повернення пакету документів щодо видачі будівельного паспорта.

17.09.2013 р. на двадцять восьмій сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради прийнято рішення №2456 Про затвердження містобудівної документації План зонування території міста Кіровограда , яким вставлено план зонування території м. Кіровограда. Вказане вбачається з офіційного сайту міської ради м. Кропивницького.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, земельна ділянка стосовно видачі будівельного паспорта забудови якої звернувся позивач до Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького, з огляду на План зонування території міста Кіровограда, розміщена в рекреаційній зоні активного відпочинку (Р-2) . При цьому, на час розгляду справи План зонування території міста Кіровограда, розроблений як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану, є діючим та в силу ч.2 ст.5 Закону №3038 обов`язковим до виконання всіма суб`єктами містобудування.

Суд враховує, що при затвердженні проекту землеустрою враховувалися громадські інтереси, оскільки в силу приписів ч.1 ст.21 Закону №3038 план зонування територій підлягає громадському обговоренню.

Отже, за наявності затвердженого плану зонування території, питання щодо видачі будівельного паспорта належить вирішувати із врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Викладене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 16.07.2019 р. у справі №520/8970/18 (провадження №К/9901/15916/19), від 28.10.2019 р. у справі №820/4909/17 (провадження №К/9901/58871/18).

Суд дійшов висновку, що доводи позивача ґрунтуються на незгоді з планом зонування території м. Кіровограда.

Оскільки Планом зонування території міста Кіровограда місцевість, де знаходиться земельна ділянка, яка перебуває у власності Позивача, віднесено до рекреаційної зони активного відпочинку, то повертаючи Позивачу пакет документів щодо видачі будівельного паспорта, Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та Законами України, обґрунтовано, пропорційно та з дотриманням інших засад визначених ч.2 ст.2 КАС України.

Разом з тим, суд враховує, що відмова у видачі позивачу будівельного паспорту з мотивів невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, не припиняє права користування позивача такою земельною ділянкою.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького (вул.Т.Карпи 68,м.Кропивницький,Кіровоградська область,25000, ЄДРПОУ 26241020) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула