Ухвала

від 20.02.2020 по справі 580/206/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення позову

20 лютого 2020 року Справа № 580/206/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі:

головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача - адвоката Ковальчука В.В. (згідно з ордером),

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом Лебедівської сільської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

15.01.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Лебедівської сільської ради (20840, Черкаська обл., Кам`янський р-н, с.Лебедівка, вул. Центральна, буд. 3; код ЄДРПОУ 33891639) (далі - відповідач) про:

визнання протиправним та скасування рішення відповідача XVI сесії VII скликання від 13.12.2019 в частині відмови у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5 га, для ведення особистого селянського господарства на вул. Шевченка в с. Лузанівка ;

зобов`язання відповідача повторно розглянути та задовольнити його заяву про надання такого дозволу.

Ухвалою суду від 20.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою від 11.02.2020 суд за клопотанням позивача призначив судове засідання у спрощеному провадженні для розгляду справи.

19.02.2020 позивач подав суду заяву про забезпечення позову (далі - Заява) шляхом:

зупинення дії рішення відповідача від 13.12.2019 в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

заборони відповідачу погоджувати проекти землеустрою для відведення у власність земельних ділянок вказаним фізичним особам;

заборони відповідачу виносити на розгляд сесії питання про відведення у власність або у інший спосіб вчиняти дії, спрямовані на відведення у власність земельних ділянок на АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У Заяві зазначено, що відповідачем надано вищевказаним особам дозвіл на розробку проекту землеустрою стосовно земельної ділянки, яку позивач має намір отримати у власність. Позивачу стало відомо, що у січні 2020 року вони звернулись за виготовленням проекту землеустрою, як і його батько, якому такий проект вже виготовлений. Отже, проект землеустрою вже виготовлений на земельні ділянки, на які претендує позивач із сестрою. Оскільки сесія сільської ради із земельних питань збирається 1 раз на місяць, відповідач до завершення судового розгляду цього спору може здійснити погодження проекту землеустрою та передати земельні ділянки у власність іншим особам. Також стверджує, що земельна ділянка, площею 4,6 га, оброблена його батьком під майбутній урожай, на що затрачено кошти та зусилля. Для попередження настання негативних наслідків, щодо поновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль, просить застосувати вищевказані заходи забезпечення позову.

У судовому засіданні позивач та його представник Заяву підтримали та просили її задовольнити.

Відповідач подав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, ознайомившись із Заявою та доданими доказами, оцінивши доводи, суд вважає її необґрунтованою, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1-2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частинами 4-6 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Рішенням відповідача від 13.12.2019 №16-30/VII підтверджується відмова позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5га , для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1 . Рішенням відповідача від 13.12.2019 №16-26/VII підтверджується надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, площею 2,0га, за рахунок земель комунальної власності, розміщених на території Лебедівської сільської ради на території АДРЕСА_1 . Аналогічний дозвіл рішенням відповідача від 13.12.2019 №16-16/VII надано ОСОБА_2 .

Суд врахував, що розмір площі земельної ділянки, яку мав отримати у власність позивач, та площі земельних ділянок, щодо яких надано вищевказаним особам дозвіл на розробку проекту землеустрою, є різними.

Відповідно до висновків Верховного Суду постанові від 27 лютого 2018 року в справі №545/808/17, які обов`язкові для врахування судом нижчої інстанції відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Заявлені обґрунтування Заяви щодо можливості надання земельної ділянки у власність стосуються захисту цивільного права позивача щодо права власності на землю, що не підвідомчий адміністративному суду.

Суд врахував, що заявлені позивачем способи забезпечення позову стосується підстав для виникнення в інших фізичних осіб цивільних прав на невизначені земельні ділянки, рішень щодо фізичних осіб, що не є предметами спору в цій справі. Вказані фізичні особи не є учасниками цього спору та не мають в ньому правового інтересу. Отже, втручання в такі правовідносини не буде співмірним із заявленим спором.

Врахувавши вищевикладене суд дійшов висновку, що Заява не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 150-154, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити повністю.

2. Копії ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала постановлена, складена у повному обсязі, підписана і проголошена 20.02.2020.