Рішення

від 17.02.2020 по справі 640/13687/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року м. Київ № 640/13687/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) доПриватного підприємства "Складні сплави" (02094, м. Київ, вулиця Магнітогорська, 1-М, код ЄДРПОУ 30487748) про застосування заходів реагування , ВСТАНОВИВ:

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "Складні сплави" (02094, м. Київ, вулиця Магнітогорська, 1-М, код ЄДРПОУ 30487748) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Приватного підприємства СКЛАДНІ СПЛАВИ , код ЄДРПОУ: 30487748, яке здійснює господарську діяльність: вул. Магнітогорська, 1-М в Деснянському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити за адресою: м Київ, вул. Магнітогорська, 1-М.; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2019 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю застосування заходів реагування, оскільки встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

У строк, встановлений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач відзиву на позов не подав.

За таких обставин розгляд і вирішення справи суд здійснює на підставі лише наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу МВС України від 17.01.2019 № 22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 21.01.2019 за №73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби від 15.11.2018 № 152 Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік , Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 12 квітня 2019 року № 296 "Про проведення планових перевірок ".

Згідно Наказу № 296 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 13.05.2019 по 24.05.2019 провести планову перевірку приміщень Приватного підприємства СКЛАДНІ СПЛАВИ код ЄДРПОУ: 30487748, розташованого за адресою: вул. Спаська, 30 у Подільському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Повідомлення від 22.04.2019 № 29/1076 про проведення планової перевірки надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 24.04.2019.

На підставі наказу № 296, видано посвідчення від 01.05.2019 №4145 на проведення перевірки ПП СКЛАДНІ СПЛАВИ , розташованого за адресою: вул. Магнітогорська, 1-М в Деснянському районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 01.05.2019 №4145 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряю чого, копію якого отримав уповноважений представник ПП СКЛАДНІ СПЛАВИ Мархайчук М.В., про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 4145.

За результатами перевірки державним інспектором складено 23.05.2019 Акт, який складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки від 23.05.2019 № 394.

Примірнику Акту № 394 від 23.05.2019 отримала відповідальна особа ПП СКЛАДНІ СПЛАВИ Мархайчук Михайло Васильович, про що зроблено відповідну відмітку в Акті перевірки.

Порушення, які можуть призвести до загрози життю і здоров`ю людей, відповідно до Акту № 394 від 23.05.2019 :

- Не забезпечено клас вогнестійкості проходів електричних кабелів та трубопроводів в приміщеннях через протипожежні перешкоди з нормованим класом вогнестійкості - наявність даного порушення призведе до поширення полум`я, легко розповсюдиться по всій площі приміщення;

- Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (протипожежні двері) у протипожежних перешкодах складських приміщень відповідно до п. 6.4, таблиця 2, 3 ДБН В. 1.1-7:2016 - сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, через комунікації до інших приміщень що може призвести до загибелі людей;

- З`єднання жил проводів в приміщеннях здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів - місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів, що може призвести до виникнення та розповсюдження пожежі;

- В складах допускається відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні зони і ближче 1 м від них - дане порушення може призвести до загоряння горючого матеріалу та охоплення полум`ям більшої площі приміщень;

- Приміщення надаються в орендне користування без оформлення декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки - Відсутня інформація про стан пожежної та техногенної безпеки об`єкта;

- Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (система автоматичної пожежної сигналізації (приміщення будівлі охорони біля в`їзду на територію, приміщення металевих ангарів та одноповерхової виробничої будівлі), система димовидалення у коридорі без природного освітлення на другому поверсі цегляної будівлі) - це сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї, у разі відсутності перешкоджає швидкому реагуванню та ліквідацію пожежі, що може призвести до загибелі людей;

- В приміщеннях електророзетки, вимикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра - порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;

- Електророзподільчі коробки у складських (підсобних) приміщеннях не закриті кришками з негорючих матеріалів - порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;

- Пожежні щити (стенди) не забезпечені наступним комплектом: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. - створює загрозу швидкого розповсюдження пожежі, унеможливлює початок гасіння пожежі робочому персоналу підручними засобами, до приїзду пожежно-рятувальної охорони;

- Для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах - у разі виникнення пожежі має бути вільний доступ до вимикачів з метою знеструмлення приміщень;

- В приміщеннях допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) та підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи - Велика ймовірність виникнення короткого замикання з послідуючим горінням, що призводить до пожежі;

- Не визначено категорію складських та виробничих приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні - наявність даного порушення не дозволить та не дасть можливості працівникам пожежно-рятувальних частин під час пожежі зорієнтуватись, що саме знаходиться в даних приміщеннях та якими речовинами почати локалізацію пожежі;

- Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту - відсутня можливість вчасно знеструмити приміщення (частину приміщень) де виникла пожежа та приступити до її гасіння;

- Не на всіх поверхах сходових клітин типу СК1 передбачено вікна; площа вікна на сходовій клітині передбачена менше ніж 1,2 м 2 ; не всі вікна сходових клітин типу СК1 обладнано пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів відповідно до вимог пункту 7.3.26 ДБН В.1.1-7:2016 - можливість заповнення шляхів евакуації продуктами горіння, що ускладнить гасіння пожежі та евакуацію людей;

- Двері на шляхах евакуації замикаються на замки, що важко відчиняються з середини без ключа - ускладнює швидку та безпечну евакуацію людей у разі виникнення надзвичайної ситуації;

- Складські приміщення на першому поверсі не відокремлені від інших приміщень протипожежними перешкодами з нормованими класами вогнестійкості в порушення п. 6.2, п. 6.4 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги - наявність даного порушення сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;

- У складських приміщеннях робочі місця комірників (обліковців, відбракувальників, товарознавців) не огороджена заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей - наявність даного порушення може призвести до розповсюдження пожежі;

- Допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами - порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;

- В складських приміщеннях допускається зберігання продукції у проходах навалом - наявність даного порушення сприяє швидкому розповсюдженню пожежі;

- Допускається улаштування прибудованих будівель та споруд IV ступеню вогнестійкості до будинку II ступеню вогнестійкості - в разі НС сприятиме швидкому розповсюдженню вогню на інші приміщення/будівлю;

- Не підвищено межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій відповідно до вимог п. 5.3., таблиця 1 ДБН В.1.1-7:2016. - що у разі виникнення пожежі може призвести до руйнації несучих будівельних конструкцій та створить перешкоди для безпечної евакуації людей, та створить додаткове пожежне навантаження;

- Відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд - захист від блискавок - комплекс захисних пристроїв, призначених для забезпечення безпеки людей, цілості будівель і споруд, обладнання та матеріалів від розрядів блискавки. Блискавка здатна діяти на будівлі та споруди прямими ударами (первинна дія), які викликають безпосереднє пошкодження і руйнування, і вторинними діями - за допомогою явищ електростатичної й електромагнітної індукції. Високий потенціал, створюваний розрядами блискавки може заноситися у будівлі також по повітряних лініях та різних комунікаціях. Канал головного розряду блискавки має температуру 20000 0С і вище, яка викликає пожежі та вибухи у будівлях і спорудах;

- Електрощитова не відокремлена від шляхів евакуації протипожежними перегородками 1-го типу з заповненням прорізів протипожежними дверима (вікнами, воротами тощо) - чим створює загрозу розповсюдження пожежі та шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій на суміжні приміщенні і може призвести до травмування осіб у зв`язку із задимленням;

- Не надано проектну документацію затверджену в установленому порядку на підставі якої здійснювались будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт - наявність даного порушення не дозволить та не дасть можливості працівникам пожежно-рятувальних частин під час пожежі зорієнтуватись звідки почати локалізацію пожежі;

- Електрична проводка прокладена по горючим конструкціям - в результаті виникнення пожежі може призвести до його більшого поширення та розповсюдження;

- Відсутні двері сходових кліток, які відокремлюють сходові клітки від приміщень 2-го та 1-го поверхів - наявність даного порушення призведе до розповсюдження диму по сходах, що унеможливить швидку і безпечну евакуацію людей;

- Не проводиться технічне обслуговування систем протипожежного захисту - наявність даного порушення унеможливлює швидку локалізацію та успішну ліквідацію НС, з мінімальними наслідками;

- Сигнал від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт цілодобового пожежного спостерігання відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 - наявність даного порушення унеможливлює швидку локалізацію та успішну ліквідацію НС, з мінімальними наслідками;

- На вікнах приміщень першого поверху допускається встановлення глухих ґрат - ускладнює евакуацію людей у разі виникнення надзвичайної ситуації;

- Допускається виконання стелажів з горючих матеріалі висотою більше 3 м - що у разі виникнення пожежі створюють додаткове пожежне навантаження, що сприятиме розповсюдженню пожежі;

- Не розроблено організаційно-розпорядчих документів щодо забезпечення техногенної безпеки та не організовано навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях - під час виникнення надзвичайної ситуації буде відсутня ефективна взаємодія між працівниками, що збільшить час проведення аварійно-рятувальних робіт та збільшить час для ефективного гасіння пожежі на початковій стадії;

- Працівники об`єкта не забезпечені засобами індивідуального захисту - відсутність засобів індивідуального захисту загрожує здоров`ю та життю працівників об`єкта під час можливої надзвичайної ситуації пов`язаної з викидом небезпечних хімічних речовин.

У зв`язку з невиконанням припису та не усуненням встановлених під час проведення перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність проти аварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та проти епіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (ч. 2 ст. 12 Закону № 877-V).

В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки Приватного підприємства СКЛАДНІ СПЛАВИ , код ЄДРПОУ: 30487748, яке здійснює господарську діяльність: вул. Магнітогорська, 1-М в Деснянському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити за адресою: м Київ, вул. Магнітогорська, 1-М, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим.

У свою чергу, з характеру порушень, встановлених Актом позапланової перевірки вбачається, що вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що не усунуті на момент розгляду справи порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу унеможливлює на переконання суду забезпечення безпеки працівників чи відвідувачів будівлі в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Доказів протилежного відповідачем суду не було надано та правомірність заявлених вимог під час судового розгляду не було спростовано.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Актах перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано, суд доходить висновку про наявність правових підстав для застосування відповідних заходів реагування в частині застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Приватного підприємства СКЛАДНІ СПЛАВИ , код ЄДРПОУ: 30487748, яке здійснює господарську діяльність: вул. Магнітогорська, 1-М в Деснянському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити за адресою: м Київ, вул. Магнітогорська, 1-М.

Частиною першою ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Окрім цього, суд приходить до переконання про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, виконання якого покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Також суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Приватного підприємства СКЛАДНІ СПЛАВИ , код ЄДРПОУ: 30487748, яке здійснює господарську діяльність: вул. Магнітогорська, 1-М в Деснянському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити за адресою: м Київ, вул. Магнітогорська, 1-М.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук