Постанова

від 20.02.2020 по справі 400/2639/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2639/19 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року по справі за позовом товариство з обмеженою відповідальністю ВИСТА-К до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2019 року ТОВ ВИСТА-К (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач, ДФС), в якому просило скасувати наступні податкові повідомлення-рішення від 14.08.2019 року:

- №00065581407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 344800,00 грн., з яких 275840,00 грн. за основним платежем, та 68960,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00065601407, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2018 року на суму 8327,00 грн.;

- №00065891407, яким зменшено суму зобов`язань з ПДВ за вересень 2018 року на 288753,00 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно виніс спірні повідомлення-рішення, оскільки вони ґрунтуються на безпідставних висновках акту документальної позапланової виїзної перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО за вересень 2018 року про не підтвердження реальності господарських операцій з цим контрагентом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 13.06.2019 року №1323 фахівцями відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО (код ЄДРПОУ 42292155) за вересень 2018 року, результати якої оформлені актом від 03.07.2019 року за №964/14-29-14-07/37844179 (надалі-акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідач виніс спірні податкові повідомлення рішення від 14.08.2019 року, які є предметом оскарження у даній справі.

За висновками акту перевірки, позивачем допущені наступні порушення, які вплинули на прийняття спірних повідомлень-рішень:

- п.198.1, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість за період вересень 2018 року на загальну суму ПДВ 8327,00 грн.;

- п.198.1, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період вересень 2018 року на загальну суму ПДВ 275840 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 ПК України, у зв`язку з чим не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з виконання робіт (надання послуг) по переробці насіння соняшника в адресу ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО (код ЄДРПОУ 42292155) за вересень 2018 року на загальну суму ПДВ 288753,00 грн..

Аналіз змісту акту перевірки свідчить про те, що податковий орган не визнає реальність задекларованих позивачем господарських операцій ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО , які полягають в наступному:

1. На підставі Договору на переробку давальницької сировини від 06.09.2018 року №6 позивач надав ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО послуги з переробки насіння соняшника у вересні 2018 року на загальну суму ПДВ 288753,00 грн.;

2. На підставі Договору поставки від 27.09.2018 року №ВН/-2709/18 позивач придбав у ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО 28.09.2018 року макуху соняшникову (яка залишається після переробки позивачем насіння соняшника) на загальну суму ПДВ 284167,00 грн..

Не визнавши реальність цих операцій, податковий орган в акті перевірки дійшов висновку, що за вересень 2018 року позивач зависив податковий кредит на суму 284167,00 грн., і з урахуванням задекларованих позивачем за цей місяць показників податкового кредиту та від`ємного значення, виніс спірні рішення про зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ за вересень 2018 року на суму 8327,00 грн. (ППР №00065601407), та про донарахування позивачу ПДВ за цей місяць на суму 275840,00 грн. (284167,00 грн. - 8327,00 грн. = 275840,00 грн.).

Не зважаючи на відсутність в акті перевірки прямого висновку про завищення позивачем податкових зобов`язань з ПДВ внаслідок невизнання операції з продажу позивачем в адрес ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО послуг з переробки насіння соняшника у вересні 2018 року на суму ПДВ 288753,00 грн., сам факт винесення відповідачем спірного рішення №00065891407, яким зменшено суму зобов`язань з ПДВ за вересень 2018 року на 288753,00 грн., вказує на виявлення такого порушення податковим органом.

Наведені в акті перевірки обґрунтування нереальності вищевказаних операцій, полягають в наступному:

1. невідповідність наведених у товарно-транспортних накладних на поставку позивачу соняшника відомостей щодо пунктів навантаження, за якими у вантажовідправника - ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО відсутні задекларовані об`єкти нерухомості, а також щодо перевірзника вантажу - ТОВ Форум Гайд , який не декларує фінансових показників своєї господарської діяльності, наявність автотранспорту, трудових ресурсів;

2. ненадання позивачем підтвердження складського обліку давальницької сировини від ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО та відповідних первинних документів такого зберігання;

3. відсутність підтвердження ланцюга придбання ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО насіння соняшника у кількості 4331,29 тон у задекларованого цим постачальником контрагента-продавця - ТОВ Промислова корпорація Машм ;

4. невідповідність задекларованих позивачем послуг з переробки насіння соняшника у кількості 4331,29 тон та виготовлення 1819,14 т. олії соняшникової з 8 по 25 вересня 2018 року реальним технічним та трудовим можливостям позивача, які б забезпечили можливість такої переробки, а саме:

- неможливість переробки такої кількості насіння соняшника протягом вказаного періоду з урахуванням технічних можливостей наявного у позивача пресового обладнання при 40-годинному робочому тижні, а докази цілодобової роботи пресів позивачем не надані;

- фактичний об`єм спожитої позивачем електроенергії за вересень 2018 року - 5802 кВт є недостатнім для забезпечення переробки вказаної кількості насіння соняшника з урахуванням технічних характеристик наявного у позивача пресового обладнання, яке б для виконання такої роботи вимагало не менше 29568 кВт електроенергії;

- відсутність у позивача технічних можливостей для зберігання олії соняшникової у кількості 1819,14 т.;

5. ненадання оборотно-сальдової відомості по рахунку 23 щодо зберігання готової продукції для ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО , заявок від ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО на відвантаження готової продукції, договорів складського зберігання готової продукції, товарно-транспортних накладних із штампом вагової позивача у разі вивезення готової продукції в адрес цього контрагента.

Наведене позивачем в позовній заяві обґрунтування позовних вимог полягає у дослівному відображенні деяких частин акту перевірки, положень ст.198 ПК України та посилання на існування належним чином складених первинних документів по вказаним операціям із ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО , яке на час проведення таких операцій було зареєстровано у встановленому законодавством порядку та було платником ПДВ.

Жодних заперечень тих обставин, які викладені в акті перевірки в обґрунтування позиції податкового органу про нереальність операцій із ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО позивач в своєму позові не виклав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення майже дослівно процитував зміст позовної заяви, не аналізуючи ті доводи податкового органу, які викладені в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву стосовно нереальності операцій із ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО .

При цьому, в останньому абзаці на стор.3 оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, цитуючи зміст позовної заяви та відповідної частин акту перевірки, сформулював висновок, який суперечить суті прийнятого судом рішення.

Так, суд першої інстанції зазначив наступне: Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що фактично не підтверджено можливість здійснення ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО господарських операцій з ідентифікованим товаром (насіння соняшнику) у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, відсутністю достатньої кількості працівників, відсутністю отримання супутніх послуг для здійснення господарської діяльності, що свідчить про неможливість передачі даного товару (насіння соняшнику) для переробки на давальницьких умовах ТОВ ВИСТА - К , про відсутність можливості виконання взятих на себе зобов`язань згідно договорів на переробку давальницької сировини .

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає, оскільки суд першої фактично ухилився від дослідження обставин справи, перевірки їх доказами та надання їм відповідної правої оцінки, та виклав в рішенні взаємовиключні висновки.

Надаючи оцінку висновкам акту перевірки стосовно відсутності підтвердження реальності задекларованих позивачем за вересень 2018 року операцій із ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО , колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи з аналізу положень Податкового кодексу України, які регламентують порядок формування витрат та податкового кредиту, колегія суддів вважає, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також включення витрат до складу оподатковуваного доходу є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Будь-які первинні документи (у тому числі договори, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому колегія суддів враховує, що податкове законодавство не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та включив витрати до складу оподатковуваного доходу, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак, як вже зазначено вище, позивач в своєму позові не навів конкретних заперечень тих обставин, які викладені в акті перевірки і якими відповідач обґрунтовує свій висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО .

Крім того, колегія суддів вважає, що надані позивачем по даній справі первинні документи за цими операціями в своїй сукупності не спростовують викладені в акті перевірки доводи щодо неможливості проведення позивачем таких операцій із ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО . Не наведено таких спростувань і судом першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно з наступних підстав.

Пунктом 86.10 ст.86 ПК України встановлено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Як вже було зазначено вище, сам факт винесення відповідачем спірного рішення №00065891407, яким позивачу зменшено суму зобов`язань з ПДВ за вересень 2018 року на 288753 грн., вказує на те, що за результатами проведеної перевірки відповідачем, окрім завищення податкового кредиту на суму 284167,00 грн. по операції макухи у ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ НЕКО , також виявлено і порушення у вигляді завищення податкового зобов`язання з ПДВ за вересень 2018 року на суму 288753,00 грн. по операції з надання послуг по переробці насіння соняшника.

Таким чином, за вересень 2018 року має місце як завищення податкових зобов`язань на суму 288753,00 грн., так і завищення податкового кредиту на суму 284167,00 грн..

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, порушення у вигляді завищення податкових зобов`язань має наслідком зменшення суми ПДВ до сплати в бюджет, а завищення податкового кредиту навпаки - збільшення суми ПДВ до сплати в бюджет.

Виходячи з цього, виявлення податковим органом за вересень 2018 року завищення податкових зобов`язань на суму 288753,00 грн. та завищення податкового кредиту на суму 284167,00 грн. не повинно призводити до виникнення у позивача зобов`язань по сплаті ПДВ в бюджет та до зменшення від`ємного значення за цей місяць, оскільки сума завищеного податкового кредиту повністю перекривається сумою завищеного податкового зобов`язання.

За таких обставин, спірні податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно та підлягають скасуванню.

Оскільки суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи та не дав їм належної правової оцінки, але прийняв вірне по суті рішення про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині підстав для задоволення позовних вимог.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року змінити в частини підстав для задоволення позову.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Запорожан Д.В.