Постанова

від 12.02.2020 по справі 420/3194/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3194/19 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладоград" до Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2019р. ТОВ "Ладоград" звернулося в суд із адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0013275006 від 6.02.2019р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у грудні 2018р. посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Ладоград", за результатами якої 12.12.2018р. контролюючим органом складено Акт перевірки за №98/15-32-50-06/37759707, у висновках якого встановлено порушення вимог п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №21 від 28.01.2016р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції за №159/28289 від 29.01.2016р., а саме до складу податкового кредиту у рядок значення рядку 21 попереднього звітного (податкового) періоду товариством неправомірно включено суму ПДВ у розмірі 2 059 203грн., тоді як сума ПДВ в рядку 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) декларації з податку на додану вартість за вересень 2018р. складало 0 грн..

На підставі встановлених порушень, 6.02.2019р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення за №0013275006, яким ТОВ Ладоград зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на 2 059 203грн..

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що суперечить чинним нормам законодавства України, а тому звернулося в суд із відповідним позовом.

Посилаючись на вказане просило позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019р. адміністративний позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0013275006 від 6.02.2019р. - визнано протиправним та скасовано.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Одеській області на користь ТОВ "ЛАДОГРАД", понесені судові витрати у розмірі 19 210грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішенн невірно застосував норми податвого законодавства України, оскільки не узяв до уваги факт правомірного подання товариством податкових декларацій, у яких сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначалася сума податку на додану вартість 2 059 201грн.. Крім того, суд першої інстанції встановив, що ДФС порушено граничні строки прийняття податкового повідомлення-рішення, яке прийняте за наслідками складання акту перевірки, чим порушено права товариства.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Ладоград з 21.06.2011р. зареєстроване в реєстрі за №15561020000042029. До основного виду діяльності товариства згідно код КВЕД відноситься: 68.20 Надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.85-90).

У грудні 2018р. головним державним ревізор-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Південного управління у м.Одесі ГУ ДФС в Одеській області Мілевською Г., проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Ладоград за звітний період жовтень 2018р., за результатами якої 12.12.2018р. складено Акт за №98/15-32-50-06/37759707 (а.с.13-15), у висновках якого встановлено порушення вимог п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №21 від 28.01.2016р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції за №159/28289 від 29.01.2016р., а саме встановлено, що до складу податкового кредиту у рядок значення рядку 21 попереднього звітного (податкового) періоду товариством неправомірно включено суму ПДВ у розмірі 2 059 203грн., тоді як сума ПДВ в рядку 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) декларації з податку на додану вартість за вересень 2018р. складало 0 грн..

В подальшому, 28.12.2018р. ТОВ Ладоград було подано контролюючому органу заперечення на Акт №98/15-32-50-06/37759707 від 12.12.2018р. (а.с.16-19).

Проте, 6.02.2019р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0013275006, яким ТОВ Ладоград зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на 2 059 203грн. (а.с.10).

Не погодившись із вказаним рішенням ДФС, товариство скористалось правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0013275006 від 6.02.2019р., та подало скаргу за №25/02-1 від 25.02.2019р. (а.с.20-25).

За результатами розгляду вказаної скарги, 24.04.2019р. ДФС прийняла рішення, яким скаргу ТОВ Ладоград залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.26-28).

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу та податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся в суд із відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність дій та рішень податкового органу, з урахування підстав, за якими позивачка пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Приписами п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Положеннями п.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

ЗУ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні за №1797-VIII від 21.12.2016р., пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування, відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків, а також за своєчасністю сплати узгоджених сум грошових зобов`язань.

За правилами пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Положеннями ст.46 ПК України встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За правилами пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як встановлено судом першої та підтверджено під час апеляційного розгляду, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі за №420/5650/18 від 9.01.2019р., визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, щодо неприйняття податкової звітності ТОВ Ладоград в електронному вигляді, а саме: податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди: травень, червень, липень, серпень 2018р.. Вказаним рішенням зобов`язано ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, прийняти датою отримання податні ТОВ Ладоград в електронному вигляді податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: за звітний період травень 2018р. - датою 18.06.2018р., за звітний період червень - датою 19.07.2018р., за звітний період липень - датою 17.08.2018р., за звітний період серпень 2018р. - датою 18.09.2018р. (а.с.78-83).

Судове рішення по вказаній справі (за №420/5650/18) набрало законної сили 12.06.2019р..

Отже, в судовому порядку платник податку довів правомірність та своєчасність подання податкової звітності та визначення спірної суми від`ємного значення.

У відповідності до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із матеріалів справи, що ТОВ Ладоград у податкових деклараціях за травень 2018р. (а.с.39-40), червень 2018р. (а.с.46-47), липень 2018р. (а.с.54), серпень 2018р. (а.с.58), у рядку 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначалася сума податку на додану вартість 2 059 201грн..

У податкових деклараціях за вересень - жовтень 2018р., ТОВ Ладоград у рядку 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду вказано суму 2 059 203грн. (а.с.63-64, 70-71).

Податкові декларації ТОВ Ладоград за вересень - жовтень 2018р., були прийняті ГУ ДФС в Одеській області (Приморський район м.Одеси), що підтверджується Квитанціями №2, які наявні в матеріалах справи (а.с.69-76).

Положеннями пп.14.1.181 ст.14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Порядок формування податкового кредиту передбачений ст.198 ПК України.

Так, у відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Приписами п.198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, у відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія вважає, що податковий орган включаючи товариству суму ПДВ у розмірі 0грн. діяв безпідставно, оскільки ТОВ Ладоград подавались податкові декларації у визначеному законодавством порядку та у рядку 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначалася сума податку на додану вартість 2 059 201грн..

Окрім того, за правилами п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст.58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п.44.7 ст.44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з оскаржуваного повідомлення-рішення, висновок про результати розгляду заперечень ТОВ Ладоград на акт перевірки був прийнятий - 10.01.2019р., тобто, у відповідності до положень п.86.8 ст.86 ПК України, податковий орган був зобов`язаний прийняти податкове повідомлення-рішення протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Проте, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте ГУ ДФС в Одеській області тільки 6.02.2019р., тобто майже через місяць після розгляду заперечень ТОВ Ладоград на Акт перевірки.

Враховуючи те, що закон пов`язує право податкового органу прийняти податкове повідомлення-рішення з наявністю акта перевірки, та відповідно встановлює граничні строки прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками складання такого акта, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті податкових повідомлень-рішень зобов`язаний дотримуватися, зокрема, строків прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачених ст.86 ПК України за наслідками складання акта перевірки.

Оскільки, діючим податковим законодавством не передбачено право органу доходів і зборів приймати податкові повідомлення-рішення на протязі більше ніж десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у податкового органу відсутнє право та підстав приймати податкові повідомлення-рішення після спливу вказаного строку.

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Суду по справі за №820/4167/17 від 12.03.2019р..

За правилами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяло з порушенням чинних норм податкового законодавства України, чим порушила права товариства.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019р. - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993473; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA9089 9998 03131 1125 60000 26001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 28 815грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2020р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв