Рішення

від 18.02.2020 по справі 903/810/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 лютого 2020 р. Справа № 903/810/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

до відповідача: Волинської обласної дитячої громадської організації "Студія "Тоніка"

про стягнення 64103,06 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду» .

В с т а н о в и в:

Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулося до суду з позовом до Волинської обласної дитячої громадської організації "Студія "Тоніка", в якому просить стягнути 64103,06 грн, з них 57649,15грн - заборгованість, яка виникла внаслідок неоплати послуг теплопостачання, 4386,61 грн - інфляційних, 2067,30 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 21.10.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2019, зобов`язано відповідача надати відзив на позов, позивача - відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 19.11.2019 відкладено підготовче засідання, зобов`язано відповідача надати відзив на позов, позивача - відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 10.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 22.01.2020 та відкладено підготовче засідання на 15.01.2020.

В судовому засіданні 15.01.2020 представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, щодо невиконання вимог ухвали суду від 10.12.2019 вказав, що на даний час відзиву від відповідача не отримано у зв`язку з чим був позбавлений можливості підготувати відповідь на нього.

Ухвалою суду від 15.01.2020 було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2020.

Ухвалою суду від 21.01.2020 відкладено розгляд справи на 18.02.2020.

Відповідач відзиву на позов не представив, ухвали суду направлені на адресу відповідача зазначену в позовній заяві, повернулись до суду з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання» . Згідно витягу з ЄДРПОУ від 19.11.2019 місцезнаходженням відповідача є: пр-т. Соборності 32А, кв. 47, м. Луцьк, код 26516971.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В зв`язку з зазначеними обставинами для належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання на сайті Господарського суду Волинської області розміщено повідомлення про виклик відповідача ВОДГО "Студія "Тоніка" в судове засідання для розгляду справи № 903/858/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне:

Відповідно до Договору оренди нежитлових приміщень № 1449 від 01.02.2017 та додаткової угоди " 1 від 21.03.2017 Волинська обласна дитяча громадська організація "Студія "Тоніка" є орендарем нежитлового приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська 12в, загальною площею 106,9кв.м. (а.с. 9-11).

Дане нежитлове приміщення облаштовано системою опалення, яка є невід`ємною частиною загальнобудинкової системи централізованого опалення житлового будинку по вул. Дубнівська 12 у м. Луцьку, що підтверджується Актом від 25.04.2017 (а.с. 40).

Згідно п.4.2 даного Договору орендар (Волинська обласна дитяча громадська організація "Студія "Тоніка") зобов`язана оплачувати комунальні послуги (водопостачання, каналізація, електроенергія, газопостачання, центральне опалення прибирання закріпленої орендованим приміщенням території).

ДКП "Луцьктепло" було направлено на адресу Волинської обласної дитячої громадської організації "Студія "Тоніка" для підписання та укладення проект договору на купівлю - продаж (постачання) теплової енергії та проект договору про надання послуг з централізованого постачання гарячої води, що підтверджується листам від 17.05.2017 № 2607/14, описами вкладеннями у цінні листи та фіскальними чеками (а.с.12).

Дані договори не підписані відповідачем, листи позивача про укладення відповідних договорів залишені без розгляду та будь-якого реагування.

Позивачем за період з квітня 2017 року по серпень 2019 року було надано послуг з теплопостачання, у вигляді теплової енергії за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська 12в на загальну суму 57649,16грн., що підтверджується рахунками, довідками та розрахунком (а.с. 15-37), актом від 25.04.2017, актом прийняття в експлуатацію лічильника гарачої води від 29.05.2017 (а.с. 40-41).

В позовній заяві ДКП "Луцьктепло" вказує про направлення відповідачу претензії №2956/08 від 15.07.2019, яка залишена відповідачем без розгляду та будь-якого реагування, однак доводів в підтвердження направлення та вручення не додано.

Враховуючи не підписання відповідачем договорів про надання послуг по теплопостачанню та купівлі-продажу (постачання) теплової енергії, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 57649,15грн. - основної заборгованості в позадоговірному порядку згідно норм чинного законодавства за період з квітня 2017 по серпень 2019, а також нарахованих на дану суму інфляційних - 4386,61грн. та 3% річних 2067,3грн. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Частина перша зазначеної статті також передбачає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 218 Цивільного кодексу України встановлено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 24.06.2004) визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 09.11.2017) регулюються відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Положеннями ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції від 09.11.2017) передбачено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до ст. 9 "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції від 09.11.2017) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції від 09.11.2017)).

Згідно ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 09.11.2017) відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції від 09.11.2017) визначено, що надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов`язок споживача оплатити надані послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає відповідний обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Також аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Недійсність договору з надання житлово-комунальних послуг у зв`язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому зобов`язання, що виникли між сторонами, є дійсними і їх виконання повинно здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства, тобто зобов`язання відповідача оплатити надані позивачем житлово-комунальні послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій надавача послуг і споживача послуг.

Даних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 25.11.2014 у справі № 3-184гс14, в якій вказав, що згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного суду України від 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц.

Враховуючи наведене, відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг, беручи до уваги, що відповідач фактично користується послугами теплопостачання, у вигляді теплової енергії для обігрівання (централізованого опалення) нежитлового приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська 12в та послугами з централізованого постачання гарячої води, зі згоди постачальника послуг - ДКП «Луцьктепло» , а тому суд дійшов висновку, що споживач - Волинська обласна дитяча громадська організація "Студія "Тоніка" зобов`язана оплатити отримані житлово-комунальні послуги.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи принцип змагальності сторін, встановлений статтею 13 ГПК України, суд згідно наданих доказів, розрахунку позивача, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 57649,15грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі, відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості за надані житлово - комунальні послуги перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, в тому числі і щодо розміру нарахованих сум, суду не надав.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивач, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України просить стягнути 2067,30грн. 3% річних за період прострочення з квітня 2017 по серпень 2019 та 4386,61грн. інфляційних втрат за період з квітня 2017 по серпень 2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Згідно зі статтями 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу викладеного слідує, що для оцінки правильності нарахування позивачем компенсаційних втрат слід встановити не тільки документально підтверджену суму боргу, а й дату коли зобов`язання мало бути виконано, тобто з`ясувати момент прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Прострочення слід розглядати як юридичний склад, що тягне за собою зміну правовідносин сторін по зобов`язанню, яке не виконано в строк. Складовими прострочення при цьому є такі юридичні факти: наявність між сторонами договірних відносин, настання строку виконання зобов`язання, невиконання стороною зобов`язання у встановлений строк.

Позивач дату прострочення виконання відповідачем зобов`язань розраховує виходячи з дати отримання відповідачем рахунків за теплову енергію, які є актами приймання-передачі теплової енергії).

Суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки перелічені документи (акти та рахунки), в розумінні норм чинного законодавства, є підставою для оплати наданих послуг, які не містять посилань на строк його виконання.

До того ж, вимога (досудовий порядок врегулювання спору) повинна містити перелік порушення відповідачем прав та законних інтересів із зазначенням певних доказів, зазначення розміру неналежного виконання боржником грошового зобов`язання, строк негайного усунення правопорушення, за необхідності реквізити для зарахування грошових коштів.

Надані до позовних матеріалів рахунки на оплату наданих послуг не є вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України.

Також надана позивачем претензія №2956/08 від 15.07.2019 не є доказом дотримання позивачем положень ст. 530 ЦК України, оскільки дана претензія містить вказівки на наявність у відповідача заборгованості за договором № 6-290 від 27.04.2017, в той час, як предметом розгляду справи є стягнення заборгованості за надані послуги в позадоговірному порядку, крім того дана претензія не вручена відповідачу та повернута позивачу "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягає.

Доказів виконання зобов`язань щодо оплати наданих послуг з теплопостачання, відповідач суду не надав.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

У зв`язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. 129 ГПК України, на нього слід покласти судові витрати по справі, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Волинської обласної дитячої громадської організації "Студія "Тоніка" (43000, м. Луцьк, вул. Дубнівська 12В (м. Луцьк, пр-т. Соборності 32А, кв. 47) код ЄДРПОУ 26516971) на користь Державного комунального підприємства "Луцьктепло" (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Гулака-Артемовського, будинок 20, код ЄДРПОУ 30391925) 57649,15грн. заборгованості по оплаті послуг, пов`язаних з відпуском теплової енергії, а також 1727,59грн. витрат по судовому збору.

3. В позові про стягнення інфляції в сумі 4386,61грн. та 3 % річних - 2067,30 грн. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення 20.02.2020.

Суддя С. В. Костюк