Рішення

від 20.02.2020 по справі 904/5864/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5864/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-2108", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп", м. Дніпро

про стягнення 17 680,46 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сфера-2108" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 15450 грн., інфляційної складової у розмірі 76,34 грн., 3% річних у розмірі 180,32 грн., пені у розмірі 1973,80 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором - заявкою № 24/06-СОП-З від 24.06.2019 з оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 10.12.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-2108" № б/н від 03.12.2019 залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/5864/19 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сфера-2108" (надалі - виконавець) було укладено разовий договір-заявку № 24/06-СОП-З від 24.06.2019 (надалі - договір).

На виконання умов договору, позивачем, 26.06.2019 було завантажено транспортний засіб, що підтверджується Товарно-транспортною накладною (том 1, а.с. 16).

За умовами договору, замовник сплачує виконавцю еквівалент 750 доларів США в день завантаження/митного оформлення.

На підставі вказаних положень договору, виконавець виставив замовнику рахунок на оплату № 26/06/ІО792ОІ-СОП-АR від 26.06.2019 на суму 19 645 грн.

Під час здійснення перевезення, з 07.07.2019 20:32 год. по 12.07.2019 10:10 год. мав місце простій автомобіля, про що був складений акт простою від 12.07.2019, підписаний представниками отримувача вантажу - ЗАТ Coca-Cola Hellenic Bottling Company Armenia та перевізника - ТОВ Цвиг . Відповідно до акту від 12.07.2019, цей акт складений у зв`язку з простоєм автотранспорту на території митного терміналу ТОВ Альянс - Термінал , 02250095, розташованому за адресою: 0043, м. Єреван, вул. Араратян, 90/10 в очікуванні отримання повної оплати грошових коштів (які належать перевізнику до вивантаження вантажу), отримання документів (митної очистки вантажу), та вивантаження вантажу вантажоотримувача.

Відповідно до умов договору, норми простою: завантаження та митне оформлення - 24 год., митна очистка та вивантаження - 24 год. Понаднормативний простій автомобілю замовник оплачує окремо. Вартість понаднормативного простою - еквівалент 100 доларів США за кожну почату добу.

На підставі цього, позивач виставив відповідачу рахунок № 15/07/IO792OI-СОП-AR-ПР від 15.07.2019 на оплату понаднормативного простою за 4 доби у розмірі 10 305 грн.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив послуги з завантаження та понаднормативний простій автомобілю у встановлені строки у повному обсязі. Так, відповідачем, 27.06.2019 було сплачено позивачу плату за послуги з навантаження розмірі 14 500 грн.

За таких обставин, на думку позивача, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 15450 грн.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано до сплати суму інфляційної складової у розмірі 76,34 грн., 3% річних у розмірі 180,32 грн. та пеню у розмірі 1973,80 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 15450 грн., інфляційної складової у розмірі 76,34 грн., 3% річних у розмірі 180,32 грн., пені у розмірі 1973,80 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (який обсяг послуг був наданий, станом на яку дату повинен визначатись еквівалент грошового зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (в якому розмірі надані послуги були фактично оплачені), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи наявні підстави для нарахування інфляційної складової, 3% річних та пені за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сфера-2108" (надалі - виконавець) було укладено разовий договір-заявку № 24/06-СОП-З від 24.06.2019 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами договору, цим договором регулюються взаємовідносини, які виникають між замовником та виконавцем при плануванні, виконанні та оплаті транспортно-експедиційних послуг при реалізації перевезень на території України ті інших держав.

Так, за договором виконавець зобов`язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Харків - м. Єреван; дата завантаження - 26.06.2019.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

На виконання умов договору, позивачем, 26.06.2019 було завантажено транспортний засіб, що підтверджується Товарно-транспортною накладною (том 1, а.с. 16).

За умовами договору, замовник сплачує виконавцю еквівалент 750 доларів США в день завантаження/митного оформлення.

З урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором з оплати послуг у частині внесення плати у день навантаження є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив послуги з завантаження у встановлені строки у повному обсязі. Так, відповідачем, 27.06.2019 було сплачено позивачу плату за послуги з навантаження розмірі 14 500 грн., що за офіційним курсом Національного банку України на день оплати становить еквівалент 554,15 доларів США.

Неоплаченими залишились послуги з завантаження у розмірі еквівалент 195,85 доларів США.

Згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Так, у мовами договору визначено, що ставка за перевезення становить еквівалент 1600 доларів США по курсу НБУ станом саме на день оплати.

А отже, у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання, плата за завантаження (750 доларів США) не має набувати гривневого вираження у день виставлення рахунку.

Разом з тим, позивачем у позові заявлено вимогу про стягнення саме гривневого еквіваленту заборгованості в іноземній валюті, що є виключним правом позивача. Відтак, така вимога має заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (складання позовної заяви) - 03.12.2019.

За даними Національного банку України, курс гривні до долара США станом на 03.12.2019 становив 2395,7354 грн. за 100 доларів США. А отже, неоплачена частина послуг з завантаження у гривневому вираженні станом на день заявлення відповідної вимоги становить 4 692,05 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-2108" про стягнення суми основної заборгованості за послуги з завантаження є обґрунтованими у розмірі 4 692,05 грн.

Під час здійснення перевезення, з 07.07.2019 20:32 год. по 12.07.2019 10:10 год. мав місце простій автомобіля, про що був складений акт простою від 12.07.2019, підписаний представниками отримувача вантажу - ЗАТ Coca-Cola Hellenic Bottling Company Armenia та перевізника - ТОВ Цвиг . Відповідно до акту від 12.07.2019, цей акт складений у зв`язку з простоєм автотранспорту на території митного терміналу ТОВ Альянс - Термінал , 02250095, розташованому за адресою: 0043, м. Єреван, вул. Араратян, 90/10 в очікуванні отримання повної оплати грошових коштів (які належать перевізнику до вивантаження вантажу), отримання документів (митної очистки вантажу), та вивантаження вантажу вантажоотримувача.

Відповідно до умов договору, норми простою: завантаження та митне оформлення - 24 год., митна очистка та вивантаження - 24 год. Понаднормативний простій автомобілю замовник оплачує окремо. Вартість понаднормативного простою - еквівалент 100 доларів США за кожну почату добу.

Як зазначалось вище, статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору не встановлено строку виконання замовником зобов`язань з оплати понаднормативного простою.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем, 13.08.2019 направлено на адресу відповідача претензію № 13/08-1ПР від 13.08.2019 про сплату, зокрема, вартості понаднормативного простою за 4 доби у розмірі 10 305 грн.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

Так, претензія № 13/08-1ПР від 13.08.2019 відповідачем отримана не була.

Як вбачається з витягу з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства "Укрпошта", підприємством зв`язку, 28.08.2019 складено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення. Поштове відправлення було повернуто відправнику.

А отже, днем пред`явлення позивачем відповідачу вимоги про сплату вартості понаднормативного простою є 28.08.2019.

З урахуванням положень частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач мав сплатити позивачу вартість понаднормативного простою у розмірі до 04.09.2019 включно.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив вартість понаднормативного простою. За таких обставин, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі еквіваленту 400 доларів США.

Як вказано вище, за даними Національного банку України, курс гривні до долара США станом на 03.12.2019 становив 2395,7354 грн. за 100 доларів США. За таких обставин, вартість понаднормативного простою у гривневому вираженні станом на день заявлення відповідної вимоги становить 9 582,94 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-2108" про стягнення суми основної заборгованості за понаднормативний простій транспортного засобу є обґрунтованими у розмірі 9 582,94 грн.

Загалом позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-2108" про стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими у розмірі 14 274,99 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних на загальну суму боргу 15 450 грн. за період з 15.07.2019 по 03.12.2019 у розмірі 180,32 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі (у даному випадку у доларах США), а не її еквівалент у національній валюті України.

Такої самої позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду під час розгляду аналогічних спорів (постанова від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

За розрахунком суду:

3% річних на суму боргу 195,85 доларів США за період з 15.07.2019 по 03.12.2019 становить 25,02 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на день заявлення відповідної вимоги становить 599,41 грн.

3% річних на суму боргу 400 доларів США за період з 05.09.2019 (як встановлено судом, саме з цієї дати в відповідача відбулось прострочення виконання зобов`язання з оплати понаднормативного простою) по 03.12.2019 становить 31,68 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на день заявлення відповідної вимоги становить 758,97 грн.

Всього: 1 358,38 грн.

Тобто за розрахунком суду, 3% річних за прострочення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання становлять суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню в заявленому розмірі 180,32 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційну складову на загальну суму боргу 15 450 грн. за період з липня 2019 року по жовтень 2019 року у розмірі 76,34 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення , індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Відтак, індексована внаслідок знецінення має бути лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексована бути не може.

А отже, норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Згідно з разовим договором - заявкою, грошові зобов`язання за правовідносинами сторін виражені в еквіваленті доларів США.

Відповідно, до правовідносин сторін не можуть бути застосовані положення ст. 625 УК України в частині сплати інфляційної складової боргу.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач нарахував відповідачу до сплати пеню на загальну суму боргу 15 450 грн. за період з 15.07.2019 по 03.12.2019 у розмірі 1 973,80 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Тобто, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Між тим, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування стягнення пені, не є такою нормою законодавства, яка встановлює обов`язок та умови сплати пені, тобто є безумовною підставою для стягнення неустойки в силу закону, а відтак не може бути застосована у даному випадку.

Оскільки ані договором між сторонами, ані актом цивільного законодавства не визначено розмір пені, який має стягуватись за невиконання замовником послуг перевезення, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 973,80 грн. не є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором-заявкою № 24/06-СОП-З від 24.06.2019 (том 1, а.с. 15), накладною CMR (том 1, а.с. 16), рахунками (том 1 а.с. 17, 31), платіжним дорученням (том 1, а.с. 19), листами (том 1, а.с. 18, 20), актом простою (том 1, а.с. 20), претензією (з доказами відправлення) (том 1, а.с. 32 - 33).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 14 274,99 грн. та 3% річних у розмірі 180,32 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 1 175,01 грн., інфляційної складової у розмірі 76,34 грн. та пені у розмірі 1973,80 грн. - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп" (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 10-Б. оф. 602; ідентифікаційний код: 40545910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-2108" (місцезнаходження: 61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 232-б, кв. 98; ідентифікаційний код: 38160733) суму основної заборгованості у розмірі 14 274,99 грн., 3% річних у розмірі 180,32 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1570,58 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 1 175,01 грн., інфляційної складової у розмірі 76,34 грн. та пені у розмірі 1973,80 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 20.02.2020.

Суддя М.О. Ніколенко