Рішення

від 14.02.2020 по справі 910/16736/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2020Справа № 910/16736/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське підприємство "Будівельник ДСС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металком Україна"

про стягнення 107 025,75 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське підприємство "Будівельник ДСС" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металком України" про стягнення 107 025,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №510/19 від 07.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/16736/19 та призначено до розгляду на 24.01.2020.

В судове засіданні 24.01.2020 представники сторін не з?явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 відкладено розгляд справи на 14.02.2020.

11.02.2020 та 13.02.2020 відділом діловодства Господарського суду міста Києва отримано заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання 14.02.2020 представники сторін не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

В судовому засіданні 14.02.2020 винесено рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

07.08.2019 між ТОВ Дніпропетровське підприємство Будівельник ДСС , як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Металком України , як постачальником було укладено Договір поставки №510/19, відповідно до умов якого постачальник зобов`язаний передати у власність покупцеві металопрокат, іменований надалі Продукція в кількості, якості, номенклатурі та асортименті, наведених у рахунках, або специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1 Договору сторонами було погоджено, що ціна Продукції, що поставляється за цим Договором є договірною і вказується у відповідних рахунках або специфікаціях на поставку Продукції.

Пункт 3.3. Договору зазнає, що умовою оплати - є 100% передоплата на поточний рахунок Постачальника.

Позивач зазначив, що на виконання умов Договору та за рахунком №17310 від 06.08.2019 , сплатив грошові кошти в розмірі 138105,75 грн, що підтверджується платіжним дорученням №345 від 07.08.2019.

Відповідач виконав взяті на себе зобов`язання частково, а саме поставив 09.08.2019, на виконанням умов Договору позивачеві продукцію вартістю 31080 грн.

Відповідно до положення п.2.6. Договору, термін поставки Продукції - 5 (п`ять) банківських днів після зарахування 100% передоплати.

15.08.2019 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення-вимогу про повернення суми предоплати за непоставлену продукцію.

Позивач мотивує свої вимоги не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, щодо поставки продукції в передбачений договором строк та не повернення сплаченої суми предоплати за непоставлену відповідачем продукцію.

Відповідач ніяких допустимих та належних доказів, які б спростовували або підтверджували зазначене позивачем не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню , враховуючи наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України ). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України , не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконано взяті на себе зобов`язання за договором та сплачено на рахунок відповідача грошові кошти, проте останній всупереч вимог договору та законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання та не поставив товар позивачеві

Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу .

При цьому відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України , якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, в розмірі 107025,75 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Металком України (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б, ідентифікаційний код 42403760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське підприємство Будівельник ДСС (49038, м. Дніпро, вул. Василя Чапленка, буд. 6, ідентифікаційний код 250066504636) заборгованість в розмірі 107025 (сто сім тисяч двадцять п`ять) грн. 75 коп., судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.02.2020

Суддя В.І. Мельник