Рішення

від 20.02.2020 по справі 910/18424/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2020Справа № 910/18424/19

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/18424/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будпрокат-Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія Будмонтаж

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

21 грудня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Будпрокат-Україна (позивач) надійшла позовна заява б/н від 19.12.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія Будмонтаж (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди № А00042326 від 14.01.2019 року в розмірі 31 070,00 грн., з них: основного боргу - 24 210,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті десять гривень), вартості неповернутого з тимчасового користування обладнання - 2460,00 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень) та вартості послуг з доставки обладнання з тимчасового користування та послуг розбирання (демонтажу) обладнання - 4400,00 грн. (чотири тисячі чотириста гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором оренди № А00042326 від 14.01.2019 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/18424/19 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія Будмонтаж за адресою: 04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8, офіс 21, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 03.02.2020 року з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті - 31.01.2020 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 24.12.2019 року у справі № 910/18424/19 є 31.01.2020 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 15.02.2020 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будпрокат-Україна (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія Будмонтаж (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № А00042326 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору. Орендар зобов`язується повернути обладнання на визначених цим договором умовах.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються в відповідному додатку та акті передачі обладнання в тимчасове користування до цього договору, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1. договору, орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу й вказується у відповідному додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною даного договору. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання в оренду та до дати підписання сторонами акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди).

В п. 3.1. договору визначено, що орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного додатку до договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду.

В силу пункту 3.4. договору у випадку продовження терміну оренди, зазначеного в акті передачі обладнання в тимчасове користування, орендар зобов`язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням при цьому самостійно розрахувавши додаткову вартість оренди та, не пізніше останнього дня, обумовленого сторонами терміну оренди, перераховує орендну плату на поточний рахунок орендодавця.

Положеннями пункту 3.4.1. договору передбачено, що орендна плата у разі продовження терміну оренди або часу фактичного користування, нараховується з наступного дня, що слідує за датою закінчення попереднього терміну оренди. Оплата за продовження терміну проводиться в день, що відповідає даті закінчення попереднього терміну оренди або наступного банківського дня, що слідує за датою закінчення попереднього терміну оренди.

За умовами п. 3.5. договору, сторони щомісячно підписують акти виконаних робіт (наданих послуг). Орендодавець направляє орендареві для підписання акт виконаних робіт (наданих послуг) за місяць в якому надавалися послуги оренди, підписаний зі свого боку у двох примірниках. Орендар зобов`язаний підписати наданий акт та передати підписаний примірник акту орендодавцю протягом 5-ти днів з моменту його надходження або вмотивовану відмову від підписання акту.

Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеної у відповідному додатку до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі обладнання в тимчасове користування (п. 4.1. договору).

В п. 4.3. договору визначено, термін оренди обладнання розраховується як різниця між датою приймання обладнання з оренди й датою передачі обладнання в оренду, за умови 100% повернення обладнання в технічно справному й незабрудненому стані. У випадку часткового повернення обладнання, орендодавець нараховує орендну плату згідно своїх розцінок за неповернуте обладнання.

У відповідності до п. 4.4. договору, у випадку не повернення обладнання у зв`язку із закінченням терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому орендар зобов`язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання (демонтаж) обладнання, і т.п. на підставі наданого рахунку орендодавця.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що підписання акту передачі обладнання в тимчасове користування засвідчує: факт передачі орендодавцем технічно справного обладнання, факт ознайомлення орендаря із всіма особливими властивостями роботи обладнання, а також факт проведення інструктажу з використання обладнання в роботі та правил безпеки при його застосуванні.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду (тимчасове платне користування) обладнання: риштування рамні у складі: 1 компл, строком на 14 діб (з 15.011.2019 року по 29.01.2019 року), вартість оренди за добу - 270,00 грн. та риштування рамні у складі: 1 компл, строком на 14 діб (з 25.01.2019 року по 08.02.2019 року), вартість оренди за добу - 200,00 грн., що підтверджується актами передачі обладнання у тимчасове користування від 15.01.2019 року (додаток № 1) та від 25.01.2019 року (додаток № 2).

Відповідно до умов п. 5.4. договору, повернення обладнання здійснюється у зв`язку із закінченням терміну оренди або за письмовою вимогою орендодавця у випадках, передбачених даним договором. Повернення обладнання засвідчується сторонами шляхом підписання акту повернення обладнання з тимчасового користування (оренди).

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 8.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору оренди № А00042326 від 14.01.2019 року позивачем у період з січня 2019 року по жовтень 2019 року були надані послуги з оренди обладнання, а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами надання послуг: № 270 від 26.01.2019 року, № 267 від 29.01.2019 року, № 269 від 31.01.2019 року, № 268 від 31.01.2019 року, № 483 від 08.02.2019 року, № 641 від 28.02.2019 року, № 643 від 28.02.2019 року, № 792 від 14.03.2019 року, № 858 від 16.03.2019 року, № 1143 від 31.03.2019 року, № 1142 від 31.03.2019 року, № 1515 від 15.04.2019 року, № 1664 від 30.04.2019 року, № 1663 від 30.04.2019 року, № 2021 від 31.05.2019 року, № 2022 від 31.05.2019 року, № 2586 від 30.06.2019 року, № 2587 від 30.06.2019 року, № 2907 від 31.07.2019 року, № 2910 від 31.07.2019 року, № 3361 від 15.08.2019 року, № 3699 від 31.08.2019 року, № 3700 від 31.08.2019 року, № 4320 від 30.09.2019 року, № 4319 від 30.09.2019 року, № 5079 від 18.10.2019 року, № 5078 від 18.10.2019 року, які підписані представниками сторін без заперечень (копії актів містяться в матеріалах справи), при цьому, позивач вказує, що відповідач за надані послуги з оренди обладнання розрахувався лише частково, а відтак, відповідач має заборгованість за договором, яка за розрахунком позивача, становить в розмірі 24 210,00 грн.

17.10.2019 року та 18.11.2019 року відповідач частково повернув з тимчасового користування (оренди) обладнання, що підтверджується актами часткового повернення обладнання з тимчасового користування (копії актів міститься в матеріалах справи), а відтак, відповідач має заборгованість за договором за не повернуте обладнання, яка за розрахунком позивача, становить 2460,00 грн.

При цьому, позивач самостійно здійснив повернення обладнання з тимчасового користування (оренди), у зв`язку з чим позивачем були понесені витрати з доставки обладнання з тимчасового користування та послуг розбирання (демонтажу) обладнання, вартість яких становить 4400,00 грн.

Судом встановлено, що позивач, внаслідок неоплати заборгованості за договором оренди № А00042326 від 14.01.2019 року, 08.11.2019 року направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за договором. Факт направлення вказаної претензії підтверджується накладною № 6105242799400 та описом вкладення до цінного листа від 08.11.2019 року.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості за договором оренди № А00042326 від 14.01.2019 року в сумі 31 070,00 грн., яка складається з: основного боргу - 24 210,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті десять гривень), вартості неповернутого з тимчасового користування обладнання - 2460,00 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень) та вартості послуг з доставки обладнання з тимчасового користування та послуг розбирання (демонтажу) обладнання - 4400,00 грн. (чотири тисячі чотириста гривень).

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З огляду на положення пункту 3.1. договору строк оплати послуг з оренди обладнання є таким, що настав.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати послуг з оренди обладнання, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав, як і не надав доказів сплати вартості неповернутого з тимчасового користування обладнання та вартості послуг з доставки обладнання з тимчасового користування та послуг розбирання (демонтажу) обладнання

Крім того, відповідач контррозрахунку заявлених до стягнення сум до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди № А00042326 від 14.01.2019 року в розмірі 31 070,00 грн., з них: основного боргу - 24 210,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті десять гривень), вартості неповернутого з тимчасового користування обладнання - 2460,00 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень) та вартості послуг з доставки обладнання з тимчасового користування та послуг розбирання (демонтажу) обладнання - 4400,00 грн. (чотири тисячі чотириста гривень).

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі про стягнення 31 070,00 грн., з них: основного боргу - 24 210,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті десять гривень), вартості неповернутого з тимчасового користування обладнання - 2460,00 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень) та вартості послуг з доставки обладнання з тимчасового користування та послуг розбирання (демонтажу) обладнання - 4400,00 грн. (чотири тисячі чотириста гривень).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія Будмонтаж (ідентифікаційний код 42519505, адреса: 04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8, офіс 21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будпрокат-Україна (ідентифікаційний код 41668417, адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 18, оф. 7-Б) грошові кошти: основного боргу - 24 210,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті десять гривень), вартості неповернутого з тимчасового користування обладнання - 2460,00 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень), вартості послуг з доставки обладнання з тимчасового користування та послуг розбирання (демонтажу) обладнання - 4400,00 грн. (чотири тисячі чотириста гривень) та судовий збір - 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.02.2020р.

Суддя О.В. Котков