Рішення

від 20.02.2020 по справі 911/3008/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/3008/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Третьякової О.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 911/3008/19

За позовомПриватного підприємства «Адлєр» (1007, м. Житомир, вул. Авіаторів, 9) ДоСелянського (фермерського) господарства «Перлина» (09400, Київська обл., Ставищенський район, смт Ставище, вул. Радянська, 39, кв. 7) Про стягнення 82246,38 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Адлєр» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Перлина» (далі - відповідач) 5205,18 грн інфляційних нарахувань, 36529,49 грн 30 % річних та 40511,71 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з договору поставки від 12.03.2018 №117/АДЛ.

Позов мотивовано порушення відповідачем грошових зобов`язань з оплати поставленого товару за укладеним сторонами договором, у зв`язку з чим 31.07.2019 Господарським судом Київської області постановлено рішення про стягнення заборгованості з оплати вартості отриманих Селянським (фермерським) господарством «Перлина» товарів.

На підтвердження заявлених вимог до позовної заяви приєднано засвідчені копії договору поставки з додатковою угодою до нього і додатками, рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2019 у справі №911/1249/19 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі №911/1249/19, роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, засвідчені копії платіжних доручень про перерахування заборгованості за рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2019 відкрито провадження у справі № 911/3008/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв`язку з малозначністю в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 09.12.2019 строк відзив на позовну заяву не надійшов.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.12.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.12.2019.

Згідно з п.1 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав ухвалу суду 09.12.2019 (повідомлення про вручення поштового відправлення та роздруківка з сайту ПАТ «Укрпошта» в матеріалах справи).

За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який був належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, спір підлягає вирішенню за наявними документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Вирішення спору по суті та ухвалення рішення відбувається після виходу судді з лікарняного.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2018 Приватне підприємство «Адлєр» в якості постачальника та Селянське (фермерське) господарство «Перлина» в якості покупця уклали договір поставки №117/АДЛ.

У п.1.1 та 1.2 договору сторони узгодили, що цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, мінеральних добрив, насіння (надалі - товар). Предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід`ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору, є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.п.3.1-3.3 договору товар може постачатися покупцю партіями. Товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних. Прийом-передача товару від постачальника до покупця проводиться шляхом виписки накладної та/або акту, де зазначається дата передачі товару покупцю. Разом із товаром постачальник передає покупцю оригінальні товаросупровідні документи. Покупець зобов`язаний передати постачальнику оригінал довіреності та/або оформити відповідні документи згідно генерального доручення.

Відповідно до п.4.6 договору право власності на товар, а також ризик випадкового пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару.

Умовами п.п.5.2 та 5.3 договору визначено, що товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті згідно з цінами, вказаними у відповідних додатках до договору, скоригованих пропорційно зміні USD на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату оплати товару. Оплата товару проводиться без виставлення рахунку-фактури.

За прострочення виконання зобов`язання покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п.8.2 договору).

Пунктом 8.3 договору передбачено, що відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за даним договором, здійснюється протягом 5 років.

Відповідно до п. 8.6 договору сторони за п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Строк дії договору сторонами погоджено у п.11.1 договору, де вказується, що договір діє з моменту підписання його обома сторонами до повного виконання обов`язків.

12.03.2018 позивач та відповідач підписали додаток №1 та додаток №2 до договору поставки №117/АДЛ від 12.03.2018, якими, зокрема, встановлено наступні строки оплати товару: 20% вартості товару - до 23.03.2018 та 80% вартості товару в строк до 31.10.2018.

10.05.2018 сторонами підписано додаток №3 до договору поставки №117/АДЛ від 12.03.2018, яким було встановлено строки оплати товару: 20% вартості товару - до 20.05.2018 та 80% вартості товару в строк до 31.10.2018.

16.05.2018 сторонами підписано додаток №4 до договору поставки №117/АДЛ від 12.03.2018, яким було встановлено строки оплати товару: 20% вартості товару - до 01.07.2018 та 80% вартості товару в строк до 31.10.2018.

31.05.2018 сторонами підписано додаток №5 до договору поставки №117/АДЛ від 12.03.2018, яким було встановлено строк оплати товару - до 01.08.2018.

27.08.2018, 28.08.2018, 07.09.2018 сторонами підписано додатки №№ 6-8 до договору поставки №117/АДЛ від 12.03.2018, якими було встановлено строк оплати товару - до 31.10.2018.

Також зазначеними додатками сторони визначили асортимент товару, його кількість та ціну.

У зв`язку з порушенням покупцем (відповідачем) грошових зобов`язань за вказаним договором через несвоєчасну та неповну оплату поставлених товарів, Приватне підприємство «Адлєр» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості, відсотків за користування товарним кредитом, інфляційних втрат, пені, 30 % річних та штрафу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.07.2019 у справі №911/1249/19 позов Приватного підприємства «Адлєр» до Селянського фермерського господарства «Перлина» задоволено частково, стягнуто з відповідача 226312,04 грн боргу з оплати вартості товарів за договором поставки від 12.03.2018 №117/АДЛ, 60681,82 грн штрафу, 56601,62 грн пені, 17305,46 грн інфляційних втрат, 47156,93 грн 30% річних та покладено на відповідача понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2019 у справі №911/1249/19 залишено без змін.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що на виконання рішення відповідач перерахував присуджені до сплати грошові кошти лише у листопаді 2019 року, остаточно розрахувавшись 29.11.2019.

У зв`язку з тривалим простроченням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з нього договірну неустойку, інфляційні втрати та 30 % річних.

На підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивач надав договір поставки з додатковою угодою та додатками до нього, рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2019 у справі №911/1249/19 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі №911/1249/19, платіжні доручення про перерахування заборгованості за рішенням суду.

Так, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено факти поставки позивачем відповідачеві товарів на загальну суму 430304,22 грн, за які відповідач розрахувався частково в сумі 203992,18 грн, та стягнуто 226312,04 грн основного боргу.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведені приписи законодавства, факти прострочення відповідача приймаються як такі, що не потребують доказуванню.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.07.2019 у справі №911/1249/19, крім основного боргу з відповідача стягнуто:

- 60681,82 грн штрафу, розрахунок якого проводився щодо кожної видаткової накладної та з урахуванням відсутності у суду повноважень для виходу за межі позовних вимог;

- 56601,62 грн пені, а саме: 5838,73 грн за період з 01.08.2018 по 31.10.2018 на суму 65072,94 грн; 10473,85 грн за період з 01.11.2018 по 05.12.2018 на суму 303409,12 грн; 26291,30 грн за період з 06.12.2018 по 19.03.2019 на суму 256312,04 грн; 13997,74 грн за період з 20.03.2019 по 15.05.2019 на суму 251312,04 грн;

- 47156,93 грн 30 % річних, а саме: 4914,64 грн за період з 01.08.2018 по 31.10.2018 на суму 65072,94 грн; 8718,50 грн за період з 01.11.2018 по 05.12.2018 на суму 303409,12 грн; 21873,28 грн за період з 06.12.2018 по 19.03.2019 на суму 256312,04 грн; 10534,45 грн за період з 20.03.2019 по 09.05.2019 на суму 251312,04 грн; 1116,06 грн за період з 10.05.2019 по 15.05.2019 на суму 226312,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України вказується, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст.217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч.1 ст.230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Обов`язок зі сплати договірної неустойки у вигляді пені сторони погодили у п.8.2 договору.

Як вказувалося вище, факт неналежного виконання грошових зобов`язань, щодо яких у 2019 році винесено судове рішення, суд прийняв як обставину, яка не потребує доказування.

Згідно з наявними у справі платіжними документами перерахування коштів на виконання рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2019 у справі №911/1249/19 відбулося у листопаді 2019 року, а саме 226312,04 грн відповідач перерахував 25.11.2019 за платіжним дорученням №1078, 100000,00 грн - 26.11.2019 за платіжним дорученням №1080, 87866,70 грн - 29.11.2019 за платіжним дорученням №1086.

Розрахунок пені у справі №911/3008/19 позивач провів з 16.05.2019 по 28.11.2019, нарахувавши 40511,71 грн пені, а саме: 40202,94 грн з 16.05.2019 по 24.11.2019 на суму 226312,04 грн; 159,55 грн за 26.11.2019 на суму 187866,70 грн та 149,25 грн з 27.11.2019 по 28.11.2019 на суму 87866,70 грн.

Розрахунок 30 % річних у справі №911/3008/19 позивач провів за період з 16.05.2019 по 28.11.2019 на суму 36529,49 грн, а саме: 36231,00 грн за період з 16.05.2019 по 24.11.2019 за суму 226312,04 грн; 154,23 грн за 26.11.2019 на суму 187866,70 грн та 144,26 грн за період з 27.11.2019 по 28.11.2019 на суму 87866,70 грн, всього 36529,49 грн.

Розрахунок інфляційних втрат у справі №911/3008/19 позивач провів за вересень - листопад 2019 року, нарахувавши 5205,18 грн, а саме: 1584,18 грн за вересень 2019 року на суму 226312,04 грн; 1584,18 грн за жовтень 2019 року на суму 226312,04 грн та 2036,81 грн за листопад 2019 року на суму 226312,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Фактичних даних на підтвердження вчасного перерахування позивачеві боргу відповідач не подав, а тому, зважаючи на встановлені судом обставини справи, позовні вимоги про стягнення договірної неустойки, інфляційних втрат та 30 % річних є правомірними та обґрунтованими, але такими, що задовольняються судом частково.

Так, провівши перевірку проведеного позивачем розрахунку, суд встановив, що розмір пені, нарахованої відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України і п.8.2 договору поставки від 12.03.2018 №117/АДЛ складає 40426,82 грн, а саме: 40202,94 грн за період з 16.05.2019 по 24.11.2019 (до перерахування відповідачем 226312,04 грн 25.11.2019), 223,88 грн за період з 26.11.2019 по 28.11.2019 (дата повного розрахунку - 29.11.2019) на суму 87866,70 грн. При цьому, суд зауважує, що нарахування пені на суму 187866,70 грн за 26.11.2019 позивач провів неправомірно, оскільки 26.11.2019 сума заборгованості зменшилася на 100000,00 грн та становила вже 87866,70 грн. Правомірним є нарахування пені за 25.11.2019 на суму 187866,70 грн, проте позивач цього не зробив, а у суду відсутні повноваження виходити за межі позовних вимог при вирішення спору, у зв`язку з цим суд самостійно не проводить розрахунок пені за 25.11.2019.

За уточненим розрахунком суду, розмір 30% річних, нарахованих відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та п.8.6 договору становить 36205,57 грн, а саме: 35899,91 грн за період з 16.05.2019 по 24.11.2019 (до перерахування відповідачем 226312,04 грн 25.11.2019), 216,66 грн за період з 26.11.2019 по 28.11.2019 (дата повного розрахунку - 29.11.2019) на суму 87866,70 грн. При цьому, суд зауважує, що нарахування 30% річних на суму 187866,70 грн за 26.11.2019 позивач провів неправомірно, оскільки 26.11.2019 сума заборгованості зменшилася на 100000,00 грн та становила вже 87866,70 грн. Правомірним є нарахування 30% річних за 25.11.2019 на суму 187866,70 грн, проте позивач цього не зробив, а у суду відсутні повноваження виходити за межі позовних вимог при вирішення спору, у зв`язку з цим суд самостійно не проводить розрахунок 30% річних за 25.11.2019.

За уточненим розрахунком суду, розмір інфляційних нарахувань на суму боргу становить 3408,95 грн, саме: на суму 226312,04 грн за період з 01.09.2019 (дата початку нарахування інфляційних втрат, визначена позивачем) по 24.11.2019 (до перерахування відповідачем 226312,04 грн 25.11.2019) інфляційні втрати становлять 3408,95 грн. Нарахування на суму 87866,70 грн за період прострочення з 26.11.2019 по 28.11.2019 позивач не здійснював, що відповідає Рекомендаціям щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, наданих Верховним судом України у листі від 03.04.1997 №62-97р.

Уточнені розрахунки суду проведено за допомогою програмно-апаратного комплексу «Ліга-Закон» .

Мотивуючи рішення про часткове задоволення позову, суд вважає за належне зазначити, що розрахунок нарахувань за приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та договірної неустойки проведено в межах правового поля та з урахуванням черговості погашення вимог за грошовими зобов`язаннями за ст.534 Цивільного кодексу України, де закріплено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задовольняються частково, а судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Інших судових витрат, крім судового збору, для їх покладення на відповідача, позивач не заявив.

Керуючись ст. 73-80, 129, 165, 178, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства «Адлєр» до Селянського (фермерського) господарства «Перлина» про стягнення 82246,38 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Перлина» на користь Приватного підприємства «Адлєр» 40426 (сорок тисяч чотириста двадцять шість) грн 82 коп. пені, 36205 (тридцять шість тисяч двісті п`ять) грн 57 коп. 30 % річних, 3408 (три тисячі чотириста вісім) грн 95 коп. інфляційних втрат та 1869 (одну тисячу вісімсот шістдесят дев`ять) грн 50 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Адлєр» до Селянського (фермерського) господарства «Перлина» про стягнення 84,89 грн пені, 323,92 грн. 30% річних та 1796,23 грн інфляційних втрат.

Позивач - Приватне підприємство «Адлєр» (10007, м. Житомир, вул. Авіаторів, 9, ідентифікаційний код 35954742).

Відповідач - Селянське (фермерське) господарство «Перлина» (09400, Київська обл., Ставищенський район, смт Ставище, вул. Радянська, 39, ідентифікаційний код 25301145).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Третьякова