Рішення

від 19.02.2020 по справі 916/3733/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3733/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Органік трейд» (65042, вул. 7-ма Пересипська, буд. 17)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс» (68001, Одеська область, Овідіопольський район, смт Овідіополь, вул. Євгена Колісниченка, буд.140)

про стягнення 79 267,15 грн

ВСТАНОВИВ:

16.12.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Органік трейд» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс» , в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 60 700 грн, суму штрафних санкцій та інфляційних втрат у розмірі 18 567,15 грн, судовий збір у сумі 1921 грн та суму витрат на послуги адвоката у розмірі 9 500 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №0111/1 від 01.11.2017р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.12.2019р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3733/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 21.12.2019р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу. Водночас надіслана судом рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Враховуючи повернення поштовою установою поштового відправлення внаслідок невручення, судом було повідомлено представника позивача в телефонному режимі про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження у даній справі від 21.12.2019р. представником позивача було отримано у приміщенні суду 04.02.2020р.

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.52-58) та отримана останнім 3.01.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.59).

Згідно з ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Органік трейд» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс» (Покупець) було укладено договір поставки №0111/1 (а.с.15-18), відповідно до якого продавець зобов`язався у власність Покупця поставити узгодженими партіями продукцію (далі "Товар"), зазначену у додатках: видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію Товару, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити кожну партію Товару.

Відповідно до п. 2.1. договору кількість та вартість окремої партії Товару, який поставляється згідно цього Договору, зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах в національній валюті - гривні.

За умовами п.3.1. договору Продавець відпускає Товар Покупцю на підставі видаткової накладної, після погодження Сторонами асортименту, номенклатури, ціни, кількості Товару в кожній партії.

Відповідно до п.3.4. договору продавець згідно умов цього договору приймає на себе зобов`язання провести поставку товару з дотриманням термінів поставки, а покупець приймає на себе зобов`язання провести розрахунки за товар.

Поставка Товару вважається виконаною з дати підписання уповноваженими

представниками Сторін видаткової накладної на товар (п.3.5. договору).

Згідно до п.3.8. договору право власності на товар та ризик втрати чи псування товару переходять від Продавця до Покупця з моменту передачі Товару та підписання видаткової накладної.

В пункті 3.9. договору сторони погодили, що при наявності різниці відомостей в рахунках-фактури, у відношенні кількості та ціни товару по відношенню до відомостей у відповідній видатковій накладній, пріоритет має видаткова накладна.

Розрахунки за поставлену партію Товару здійснюються на умовах 100% передплати (п.3.11. договору). Оплата рахунку-фактури або підписання видаткової накладної з боку Покупця, підтверджує прийняття умов поставки Товару та його вартості (п.3.12. договору). Оплата здійснюється безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця (п.3.13. договору).

Згідно п. 3.14. договору у разі якщо Сторони під нас дії цього Договору передбачать інший порядок розрахунків, ніж зазначений у п.3.11 цього Договору, узгодження такого порядку підлягає шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до цього Договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2018 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами (п.8.1. договору).

Дія цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про інше. Зазначене повідомлення повинно бути направлено зацікавленою стороною не менш, ніж 30 календарних днів до дати закінчення дії договору (п.8.2. договору).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем в грудні 2018р., березні 2019р. та травні 2019р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 88 300 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №14121 від 14.12.2018р., №12032 від 12.03.2019р. та №17054 від 17.05.2019р. (а.с.28-30).

Як вказує позивач, на виконання умов договору, відповідачем було здійснено передоплату за поставку товару у сумі 27 600 грн. Вартість товару у сумі 60 700 відповідачем погашена не була. Докази погашення заборгованості матеріали справи також не містять.

Як вказує позивач, з метою досудового врегулювання спору, ним на електронну пошту відповідача було направлено вимогу на суму 60 700 грн (а.с.23-24), яка залишилась без відповіді та задоволення.

Враховуючи встановлення судом факту поставки позивачем товару, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 60 700 грн, відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Органік трейд» в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 16 230,42 грн та інфляційних збитків у сумі 2 336,73 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Визначаючи момент порушення грошового зобов`язання, суд, з огляду на здійснення відповідачем лише частково передоплати за товар в поруш умов договору, доходить висновку про необхідність застосування норм ст.692 ЦК України, згідно з якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.4. договору Покупець, за прострочення сплати вартості Товару, сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення оплати, за кожен день прострочення, від неоплаченої суми.

Пунктом 6.8. договору сторони погодили, що термін розрахунку штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, установленим ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язань за цим договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов`язання або до моменту звернення кредитора до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій, залежно від того, яка обставина настане раніше. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим договором не застосовується термін спеціальної позовної давності, передбачений п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов`язанням, яке порушено, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим договором у межах строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, виникнення заборгованості по кожній видатковій накладній в різні періоди, судом, з метою перевірки правильності розрахунку позивача, за допомогою системи "Ліга-Закон" здійснено власний розрахунок пені.

Видаткова накладна №14121 від 14.12.2018р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 15000 15.12.2018 - 31.01.2019 48 18.0000 % 0.099 % 710.14 15000 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 % 621.37 15000 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 % 621.37 15000 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 % 604.11 15000 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 % 604.11 15000 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 684.66 15000 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 664.52 15000 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 624.25

Видаткова накладна №12032 від 12.03.2019р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 38500 13.03.2019 - 14.03.2019 2 18.0000 % 0.099 % 75.95 38500 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 % 1594.85 38500 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 % 1550.55 38500 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 % 1550.55 38500 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 1757.29 38500 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 1705.60 38500 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 1602.23

Видаткова накладна №17054 від 17.05.2019р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 7200 20.05.2019 - 06.06.2019 18 17.5000 % 0.096 % 124.27 7200 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 % 289.97 7200 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 328.64 7200 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 318.97 7200 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 299.64

Таким чином, загальна сума пені складає 16 333,02 грн. Водночас, приймаючи до уваги положення чинного господарського процесуального законодавства щодо меж позовних вимог, суд задовольняє відповідні вимоги у визначеній позивачем сумі пені 16 230,42 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно інфляційних нарахувань, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, суд вказує, що такі нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Саме такі рекомендації судам щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладені у розділі 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Здійснюючи перевірку наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку інфляційних втрат, судом було встановлено його помилковість, з огляду на невірне визначення сукупного індексу інфляції по накладним від 14.12.2018р. та від 12.03.2019р. (помилкове включення листопада місяця 2018р. та лютого місяця 2019р. відповідно), з огляду на що судом за допомогою системи "Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок інфляційних витрат по кожній видатковій накладній, враховуючи також виникнення заборгованості по кожній накладній в різні періоди.

Видаткова накладна №14121 від 14.12.2018р.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 15.12.2018 - 30.11.2019 15000 1.051 764.45 15764.45

Видаткова накладна №12032 від 12.03.2019р.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 13.03.2019 - 30.11.2019 38500 1.027 1045.80 39545.80

Видаткова накладна №17054 від 17.05.2019р.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 20.05.2019 - 30.11.2019 7200 1.001 6.60 7206.60

Таким чином, загальна сума інфляційних втрат складає 1 816,85 грн, з огляду на що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у сумі 1 816,85грн.

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 9 500 грн, суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів , які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу надано договір про надання правової допомоги №08-от від 11.12.2019р. (а.с.31-32), укладений між адвокатом Дрогомирецьким Романом Орестовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Органік трейд» .

За умовами п.2.1. договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: надає Клієнтові консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останньої в органах місцевого самоврядування, органах, підприємствах та закладах охорони здоров`я; надає консультації щодо ведення документації Клієнта для приведення її (документації) у стан, визначений законодавством України; проводить навчальні заняття для персоналу Клієнта з питань законодавства в сфері медицини, попередньо обумовлених з керівництвом Клієнта, в приміщеннях Клієнта та/або в інших приміщеннях, наданих керівництвом Клієнта;веде прийом персоналу Клієнта з питань правової допомоги в приміщеннях Клієнта та/або в інших приміщеннях, наданих керівництвом Клієнта; надає роз`яснена, формує пам`ятки, інструкції тощо, для уніфікації та систематизації роботи персоналу Клієнта; надає інші послуги з правової допомоги , що обговорюються сторонами в додаткових угодах .

Згідно до умов вказаного договору, за правову допомогу, передбачену в п. 1.1. та 2.1. договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 3 000 грн одноразово.

В п. 4.3. договору сторони погодили, що оплата правової допомоги здійснюється щомісяця, за попередній місяць, на підставі підписаних актів прийому-передачі виконаної роботи, протягом 5 календарних днів з дня підписання таких актів.

При цьому, вказаний договір не містить інформації стосовно обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, інформації, що роботи виконувались адвокатом та пов`язані саме із даною справою.

Крім того, жодних інших доказів, окрім вказаного договору, зокрема доказів, підтверджуючих оплату заявленої до стягнення суми (платіжне доручення), детального опису робіт, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 9 500 грн. у суду відсутні.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Молодіжненський млинарсько зерновий комплекс» (68001, Одеська область, Овідіопольський район, смт Овідіополь, вул. Євгена Колісниченка, буд.140, код ЄДРПОУ 36851782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Органік трейд» (65042, вул. 7-ма Пересипська, буд. 17, код ЄДРПОУ 36553323) заборгованість у сумі 60 700 /шістдесят тисяч сімсот/ грн, пеню у сумі 16 230 /шістнадцять тисяч двісті тридцять/ грн 42 коп., інфляційні втрати у сумі 1 816 /одна тисяча вісімсот шістнадцять/ грн 85 коп., судовий збір у сумі 1908 /одна тисяча дев`ятсот вісім/ грн 40 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська