Рішення

від 10.02.2020 по справі 922/4096/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4096/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Калашников Г.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, м.Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 147, код ЄДРПОУ 00218615) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛКМЗ" (64602, Харківська область, м.Лозова, вул. Свободи, 24, код ЄДРПОУ 33510973) про стягнення 371 199,47грн. за участю учасників справи:

позивача - Перепелиця О.С.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 143 984,89грн. та 30% річних в розмірі 227 214,58грн. Судовий збір за подання позовної заяви та витрати на професійну правничу допомогу позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2019 у справі № 922/3308/18, за яким з відповідача на користь позивача було стягнуто суму основного боргу в розмірі 784 508,91грн., пеню в розмірі 55 361,29грн. та 30% річних в розмірі 46 929,07грн. Оскільки сума боргу була сплачена відповідачем в повному обсязі лише 19.11.2019, тобто з істотним порушенням строків, узгоджених сторонами у договорі, позивач за неналежне виконання зобов`язань за договором за період з 24.10.2018 по 02.04.2019 нарахував відповідачу пеню та за період 24.10.2018 по 18.11.2019 30% річних.

Ухвалою суду від 12.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 14.01.2020.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

В підготовчому засіданні 28.01.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 10.02.2020.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про поважність причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними у справі.

Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за його відсутності.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

27.04.2018 між Приватним акціонерним товариством Дніпрополімермаш (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЛКМЗ (відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 5307 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався продати, а відповідач прийняти та оплатити обладнання. Найменування, номенклатура, ціна та кількість товару, а також строк його оплати та поставки погоджені сторонами у додатку № 1 до договору, що є його невід`ємною частиною.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2019 у справі № 922/3308/18, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу № 5307 від 27.04.2018 з відповідача на користь позивача стягнуто суму заборгованості у розмірі 784 508,91грн, пеню за невиконання грошових зобов`язань в розмірі 55 361,29грн., 30% річних у розмірі 46 929,07грн. та 16 301,99грн. судового збору.

На примусове виконання рішення суду видано відповідний наказ, на підставі якого приватним виконавцем округу м. Києва Яцишиним А.М. було відкрито виконавче провадження, під час здійснення якого остаточна оплата товару за договором купівлі-продажу № 5307 від 27.04.2018 була здійснена відповідачем 19.11.2019, тобто з істотним порушенням строків.

Факт остаточного погашення відповідачем заборгованості саме 19.11.2019 підтверджується довідкою АТ "Банк Альянс" за № 94-55 від 05.12.2019, наявною в матеріалах справи.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного здійснення оплати за поставлений позивачем товар, останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).

Таким чином, суд вважає за необхідне відзначити, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України суми.

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку суми процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 784 508,91грн. підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2019 у справі № 922/308/18, яка на підставі ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

За умовами п.6.2 договору сторони погодили, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених договором, він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати за весь період прострочення, а також 30% річних від суми простроченого платежу.

На підставі зазначеного, позивач за неналежне виконання зобов`язань за період з 24.10.2018 по 02.04.2019 нарахував пеню в розмірі 143 984,89грн. та за період з 24.10.2018 по 18.11.2019 30% річних в розмірі 227 214,58грн.

Суд зазначає, що нарахування 30% річних та пені проведено позивачем з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат 01.02.2019, 04.02.2019, 02.07.2019, 02.09.2019, 09.09.2019, 23.09.2019, 22.10.2019, 30.10.2019 та 19.11.2019 та приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши правомірність нарахування пені та 30% річних судом вбачається, що таке нарахування відповідає наданому позивачем розрахунку, передбачено чинним законодавством та умовами договору.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доводи позивача не спростував, доказів сплати грошових коштів у строки, погоджені сторонами, суду не надав, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 24.10.2018 по 02.04.2019 в розмірі 143 984,89грн. та 30% річних за період з 24.10.2018 по 18.11.2019 в розмірі 227 214,58грн. є цілком обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вирішення питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд керується наступним.

Позивачем при зверненні до суду з позовом надано розрахунок судових витрат, в якому останнім заявлено 16 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 12.12.2018 між Адвокатським бюро "Талоконова Кирила" та Приватним акціонерним товариством "Дніпрополімермаш" укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 1/12-18, відповідно до умов якого Адвокатське бюро за дорученням позивача взяло на себе зобов`язання надавати останньому правову допомогу.

У п.3.1 договору сторони погодили, що розмір гонорару, який позивач сплачує Адвокатському бюро в межах цього договору визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

05.12.2019 між Адвокатським бюро "Талоконова Кирила" та Приватним акціонерним товариством "Дніпрополімермаш" укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги, яка визначає порядок оплати правничої допомоги Адвокатським бюро (гонорару) у спорі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКМЗ" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" пені та 30% річних за договором купівлі-продажу № 5307 від 27.04.2018.

Загальна вартість послуг (гонорару), за умовами п.2 Додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги складає 16 000,00грн.

Оплата вартості послуг, зазначених у п.2 цієї додаткової угоди, здійснюється шляхом 100% вартості послуг та сплачується позивачем впродовж 10 календарних днів з дати укладення цієї Додаткової угоди.

З матеріалів справи вбачається, що Талоконову К.В. видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2261 від 14.02.2011 та надано ордер серія АЕ № 1009896 від 05.12.2019 для надання позивачу правничої допомоги у цій справі.

На виконання умов договору про надання правової допомоги позивачем сплачено Адвокатському бюро "Талоконова Кирила" гонорар в розмірі 16 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2654 від 13.12.2019, наявним в матеріалах справи.

За змістом ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим згідно зі ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.3 зазначеної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Розмір судових витрат, які сторона понесла або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає за необхідне зазначити, що жодних заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в порядку ст.126 Господарського процесуального кодексу України від відповідача не надійшло.

За таких обставин, враховуючи те, що позов Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" задоволено в повному обсязі, а також те, що матеріалами справи підтверджується фактичне надання Адвокатським бюро "Талоконова Кирила" в особі адвоката Талоконова К.В. позивачу послуг, перелічених у Додатковій угоді № 1 від 05.12.2019 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/12-18 від 12.12.2018, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛКМЗ" (64602, Харківська область, м.Лозова, вул. Свободи, 24, код ЄДРПОУ 33510973) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, м.Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 147, код ЄДРПОУ 00218615) - 143 984,89грн. пені, 227 214,58грн. 30% річних, 5 567,99грн. судового збору. та 16 000,00грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "20" лютого 2020 р.

Суддя Т.А. Лавренюк