Ухвала

від 20.02.2020 по справі 640/14314/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2020 року

Київ

справа №640/14314/19

адміністративне провадження №К/9901/2503/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А. перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/14314/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИМЕРЗ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишено без руху для сплати скаржником протягом 10 днів з дня отримання вказаної ухвали суду судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 19 210,00 грн.

11 лютого 2020 року на адресу суду від скаржника надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, у зв`язку з відсутністю необхідного обсягу коштів для сплати судового збору через обмеженість відкритих бюджетних асигнувань на ці видатки. На підтвердження наведених обставин додано службову записку за підписом начальника управління фінансово-бухгалтерського забезпечення-головного бухгалтера Вознесенської О., адресовану начальнику управління правового забезпечення Рибальченко О. в якій зазначені ті ж обставини щодо відсутності бюджетних асигнувань.

Ознайомившись з вказаним клопотанням суд зазначає наступне.

Залишення касаційної скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків касаційної скарги та дотримання порядку її подання.

Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання продовження строку, встановленого законом або судом. Надана скаржником службова записка є лише внутрішнім документом Головного управління ДФС у Миколаївській області, адресованим від бухгалтера до начальника управління правового забезпечення, в якому йдеться про обмеженість відкритих бюджетних асигнувань. Документальних доказів, спрямованих на реалізацію вказаної службової записки суду не надано.

У зв`язку з цим доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, не можуть бути оцінені як об`єктивна перешкода при вирішенні питання щодо продовження цього строку.

Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню. скаржнику

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Миколаївській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу повернути Головному управлінню ДФС у Миколаївській області.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

4. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Васильєва