Рішення

від 12.02.2020 по справі 911/2636/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/2636/19

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/2636/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будлайн Сіті , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фасадні Системи Метал Япи , м. Бровари

про стягнення 220 776,71 грн.

Представники:

від позивача: Островська В.В., адвокат, довіреність № 11/1 від 11.10.2019;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будлайн Сіті (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фасадні Системи Метал Япи (надалі-відповідач) про стягнення 220 776,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору будівельного підряду № 22/11-2018 від 22.11.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2019 відкрито провадження у справі № 911/2636/19, розгляд справи за правилами загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 20.11.2019.

В підготовчому засіданні 20.11.2019 судом оголошено перерву до 02.12.2019.

02.12.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 22981/19) про зупинення провадження у справі № 911/2636/19. Так, в обґрунтування свого клопотання, відповідач вказує на оскарження останнім в адміністративному суді актів № 42/10-36-04-02/32955675 та № 119/10-36-04-02/32955675 органів ДФС, складених за результатами перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за червень 2019 та липень 2019 та податкових повідомлень-рішень № 0000311202 від 10.10.2019 та № 000045402 від 24.10.2019, якими встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій за Договором будівельного підряду № 22/11-2018 від 22.11.2018.

В підготовчому засіданні 02.12.2019 судом оголошено перерву до 09.12.2019.

В підготовчому засіданні 09.12.2019 представником відповідача підтримано клопотання (вх. № 22981/19 від 02.12.2019) про зупинення провадження у справі № 911/2636/19; представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 911/2636/19.

Розглянувши клопотання відповідача (вх. № 22981/19) про зупинення провадження у справі № 911/2636/19, суд встановивши, що станом на 09.12.2019 доказів відкриття провадження у адміністративній справи відповідачем надано не було, отже у суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі № 911/2636/19.

Ухвалою суду від 09.12.2019 продовжений строк проведення підготовчого провадження, підготовче засідання у справі № 911/2636/19 відкладено на 23.12.2019.

23.12.2019 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 25487/19), в якому останній заперечуючи проти позову в повному обсязі, посилається на те, що перевіркою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами звітування та поданих декларацій відповідачем за червень та липень 2019 встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій за Договором будівельного підряду № 22/11-2018 від 22.11.2018 і, що Державна фіскальна служба дійшла висновку про нікчемність договору.

Ухвалою суду від 23.12.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/2636/19, справа призначена до розгляду по суті на 20.01.2020.

17.01.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання № 16/01 від 16.01.2020 (вх. № 1112/20) про долучення документів.

В судовому засіданні 20.01.2020 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті на 12.02.2020.

Присутній в судовому засіданні 12.02.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2020 заперечував проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, в судове засідання 12.02.2020 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фасадні Системи Метал Япи (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будлайн Сіті (підрядник) було укладено Договір будівельного підряду № 22/11-2018 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого підрядник зобов`язується власними та/або залученими силами виконати роботи в адміністративно-побутовому корпусі на об`єкті Реконструкція Овочесховича під комплекс по виробництву фасадних систем ТОВ Фасадні Системи Метал Япи , за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорєва, 4/4 відповідно до умов договору та проектної документації, наданої та затвердженої замовником.

Згідно з п. 2.1 договору, орієнтовна ціна договору складає 3 080 600,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 513 433,33 грн., і являє собою суму вартості робіт відповідно підписаної сторонами договірної ціни № 1 та № 2 (Додаток №№ 1, 2) до договору.

Відповідно до п. 2.2 договору, остаточна вартість робіт, яку має сплатити замовник на користь підрядника, визначається на підставі актів, за фактичними обсягами виконаних робіт з урахуванням фактичних витрат, погоджених сторонами на виконання цього договору, а також за умовами Додаткових угод до договору.

Всі платежі по цьому договору та додаткових угодах, що є невід`ємними частинами договору, виконуватимуться в гривнях шляхом перерахування замовником відповідних сум на банківський рахунок підрядника. Датою виконання грошового зобов`язання замовником є дата надходження коштів на поточний рахунок підрядника (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору перераховує на поточний рахунок підрядника аванс, в розмірі 409 603,00 грн., в тому числі ПДВ - 68 267,17 грн. на придбання матеріалів.

Згідно з п. 3.3 договору, після виконання сантехнічних робіт (опалення) замовник перераховує на поточний рахунок підрядника аванс, у розмірі 730 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 121 666,67 грн. на придбання матеріалів.

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту двостороннього підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (п. 3.4 договору).

Роботи вважаються виконаними після прийняття їх замовником згідно з розділом 10 договору.

Після виконання робіт підрядник передає замовнику Акт приймання фактичних виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3. Замовник приймає виконані роботи, підписує акти виконаних робіт та передає їх підряднику протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання актів на перевірку (п. 10.1 договору).

Між позивачем та відповідачем підписаний Додаток № 1 до Договору № 22/11-2018 від 22.11.2018 Сантехнічні роботи .

Між позивачем та відповідачем підписаний Додаток № 2 до Договору № 22/11-2018 від 22.11.2018 Загальнобудівельні роботи .

Так, на виконання умов договору, відповідачем перераховано на рахунок позивача аванс в розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку за 23.01.2019.

Позивачем на виконання умов договору були виконані, а відповідачем були прийняті роботи в адміністративно-побудовому корпусі на об`єкті Реконструкція Овочесховича під комплекс по виробництву фасадних систем ТОВ Фасадні Системи Метал Япи , за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорєва, 4/4, на загальну суму 2 386 514,56 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками актами та довідками, а саме:

- акт № 1 від 05.02.2019 приймання виконаних робіт за лютий 2019 на суму 597 007,00 грн. та довідка про вартість виконаних робіт та витрат від 05.02.2019 за лютий 2019 на суму 597 007,00 грн.;

- акт № 1 від 19.02.2019 приймання-передачі за лютий 2019 на суму 419 005,20 грн. та довідка про вартість виконаних робіт та витрат від 19.02.2019 за лютий 2019 на суму 419 005,20 грн.;

- акт № 2 від 04.04.2019 приймання виконаних робіт за квітень 2019 на суму 829 334,84 грн. та довідка про вартість виконаних робіт та витрат від 04.04.2019 за квітень 2019 на суму 829 334,84 грн.;

- акт № 3 від 04.04.2019 приймання виконаних робіт за квітень 2019 на суму 521 777,51 грн. та довідка про вартість виконаних робіт та витрат № 2 від 04.04.2019 за квітень 2019 на суму 521 777,51 грн.;

- акт № 4 від 16.05.2019 приймання виконаних робіт за травень 2019 на суму 19 390,01 грн. та довідка про вартість виконаних робіт та витрат від 16.05.2019 за травень 2019 на суму 19 390,01 грн.

Відповідачем здійснено оплату наступними платежами: 23.01.2019 аванс в сумі 500 000,00 грн., 06.02.2019 в сумі 127 703,30 грн., 25.02.2019 в сумі 300 000,00 грн., 18.04.2019 в сумі 500 000,00 грн., 25.06.2019 в сумі 176 655,10 грн., 05.07.2019 в сумі 193 592,40 грн.

Таким чином, відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань здійснив лише часткову оплату виконаних позивачем робіт в сумі 1 797 960,80 грн., вартість робіт в сумі 178 950,76 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача із претензією № 24/09-1 від 24.09.2019, в якій вимагав від відповідача здійснити повну оплату виконаних позивачем будівельних робіт.

Однак, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з абз. 1 ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечуючи проти позову в повному обсязі, відповідач посилався на те, що перевіркою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами звітування та поданих декларацій відповідачем за червень та липень 2019 встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій за Договором будівельного підряду № 22/11-2018 від 22.11.2018 і, що Державна фіскальна служба дійшла висновку про нікчемність договору.

Однак, вказане спростовуються наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт та витрат, які як встановлено судом підписані сторонами в двосторонньому порядку та скріплені печатками сторін, відповідач не заперечує щодо виконання таких робіт, договір виконувався сторонами, а отже підстави для визнання його нікчемним відсутні.

Таким чином, підписання замовником актів приймання виконаних робіт, які як встановлено судом оформлені належним чином та які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботі.

Оскільки заборгованість відповідача в частині оплати виконаних позивачем на підставі Договору будівельного підряду № 22/11-2018 від 22.11.2018 робіт, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 178 950,76 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, позивач також просить суд стягнути з відповідача 4 804,92 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 18.04.2019 по 11.10.2019 та 9 142,64 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: квітень 2019 - травень 2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми права, враховуючи, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи є арифметично вірними, вимоги позивача визнаються судом та підлягають задоволенню.

Крім того, звертаючись із позовом, позивач з посиланням на норми ч. 6 ст. 231 ГК України просить суд стягнути з відповідача 27 878,39 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Стаття 231 ГК України встановлює порядок нарахування штрафних санкцій, а саме ч. 6 визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Тобто, фактично таке нарахування є нарахуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно з ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Сторони у договорі не передбачили застосування штрафних санкцій щодо даного порушення.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 27 878,39 грн. відсотків за користування чужими грошовими задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується заявлених до стягнення з відповідача 40 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивачем було надано копії Договору про надання правової допомоги № 11/10-01 від 11.10.2019, укладеного між Адвокатським об`єднанням Українська адвокатська компанія Джей Ай Ті та Товариством з обмеженою відповідальністю Будлайн Сіті , ордеру серії КВ № 371056 від 20.11.2019, Акту приймання-передачі наданих послуг від 27.12.2019, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5880 на ім`я Островської Вікторії Вікторівни, посвідчення адвоката від 30.03.2017 на ім`я Островської Вікторії Вікторівни, рахунку на оплату № 20/12-01 від 20.12.2019 на суму 40 000,00 грн. та платіжного доручення № 481 від 21.12.2019 на суму 40 000,00 грн.

Таким чином, оскільки внесення вищевказаних витрат до складу судових передбачено законом, надання послуг адвокатом та оплата їх позивачем підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про включення витрат позивача на професійну правничу допомогу до складу судових витрат у даній справі.

Враховуючи надання суду документального підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, беручу до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, при частковому задоволенні позову покладається судом на сторін, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фасадні Системи Метал Япи (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 6-Б, код ЄДРПОУ 32955675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будлайн Сіті (03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 8, кв. 165, код ЄДРПОУ 37033382) 178 950 (сто сімдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 76 коп. заборгованості, 4 804 (чотири тисячі вісімсот чотири) грн. 92 коп. 3 % річних, 9 142 (дев`ять тисяч сто сорок дві) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 2 893 (дві тисячі вісімсот дев`яносто три) грн. 47 коп. судового збору та 34 949 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 03 коп. витрат на правничу допомогу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 20.02.2020.

Суддя О.О. Христенко