Ухвала

від 19.02.2020 по справі 17/189-09-6436

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 17/189-09-6436

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Савченко А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: Приліпухов О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" (вх. №2-79/20 від 23.01.2020р.) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу по справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк" в особі філії „Южне головне управління" публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Приліпухова Олександра Валерійовича про стягнення 23952,8 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 01.02.2010р. по справі №17/189-09-6436 позовні вимоги публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк" в особі філії „Южне головне управління" публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" були задоволені шляхом присудження до стягнення із суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Приліпухова Олександра Валерійовича заборгованості за кредитом у розмірі 14 023,54 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 6780,39 грн., пені у розмірі 3148,87 грн., державного мита у розмірі 239,52 грн., витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

12.02.2010р. господарським судом було видано наказ про примусове виконання рішення суду від 01.02.2010р. по даній справі.

23.01.2020р. до господарського суду від публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу від 12.02.2010р., яка на підставі протоколу автоматизованого розподілу була передана на розгляд судді Желєзній С.П.

Ухвалою суду від 27.01.2020р. заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" в частині вимог про видачу дублікату наказу було залишено без руху, встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків заяви про видачу дублікату наказу шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 5,43 грн.; відкладено вирішення питання про призначення до розгляду заяви в частині вимог про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання до моменту виконання позивачем вимог даної ухвали.

30.01.2020р. до господарського суду надійшло клопотання від публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про долучення до матеріалів справи платіжного доручення від 30.01.2020р. про доплату судового збору у розмірі 5,43 грн.

Ухвалою від 10.02.2020р. заява публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" була призначена до розгляду у судовому засіданні на 19.02.2020р. о 12:45 год.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.02.2020р., відповідач заперечував проти задоволення поданої публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк" заяви, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу, господарський суд дійшов наступного висновку.

12.02.2010р. господарським судом було видано наказ про примусове виконання рішення суду від 01.02.2010р по даній справі про стягнення із відповідача на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" заборгованості у загальному розмірі 23952,80 грн.

При цьому, у наказі від 12.02.2010р. судом вказано, що виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання у строк до 12.02.2013р.

04.05.2010р. начальником відділу Державної виконавчої служби Іванівського районного управління юстиції Вербицькою А.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 12.02.2010р. по справі №17/189-09-6436.

20.05.2011р. начальником відділу Державної виконавчої служби Іванівського районного управління юстиції Вербицькою А.О. було винесено постанову про повернення виконавчого документу, а саме наказу від 12.02.2010р. по даній справі, на підставі ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження", з наданням роз`яснень щодо права стягувача повторно пред`явити виконавчий документ до виконання у межах строків, встановлених ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження".

Варто зауважити, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві від 20.05.2011р. обґрунтована неможливістю продажу майна відповідача (легкового автомобіля) та відмовою публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" залишити майно за собою в рахунок погашення боргу.

Листом №6467 від 06.04.2018р. Роздільнянським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у відповідь на заяву позивача повідомлено останнього, що виконавчий документ, виданий по справі №17/189-09-6436, на виконання у відділі не перебуває.

Звертаючись до господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу позивачем наголошено, що виконавчий документ під час направлення до органів державної виконавчої служби був втрачений. З огляду на викладене публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" просить суд визнати поважними причини пропуску пред`явлення виконавчого документу до виконання та видати його дублікат.

Пунктом 19.2 Перехідних положень ГПК України передбачено, що оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Верховним Судом у постанові від 21.01.2019р. по справі №916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Таким чином, Перехідними положеннями ГПК України передбачено умову, за наявності якої господарським судом може бути виданий стягувачеві дублікат наказу, а саме: відсутність спливу строку, встановленого для пред`явлення виданого наказу до виконання.

Як зазначалось вище по тексту ухвали, наказ про примусове виконання рішення суду від 01.02.2010р. був виданий господарським судом 12.02.2010р. та підлягав пред`явленню до виконання у строк до 12.02.2013р.

Відповідно до п. 1 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції чинній на дату видачі наказу) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції чинній на дату винесення постанови про повернення виконавчого документу від 20.05.2011р.) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються:1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Господарський суд зауважує, що станом на дату винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу від 20.05.2011р. Закон України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV був викладений у редакції Закону України від 04.11.2010 № 2677-VI. При цьому, чинна на дату винесення державним виконавцем постанови редакція ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV передбачала, що строк пред`явлення виконавчих документів складає один рік.

Проте, частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) від 04.11.2010 № 2677-VI було встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що наказ суду від 12.02.2010р. після повернення його стягувачу міг бути пред`явлений публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк" до виконання у строк до 20.05.2014р., тобто протягом трьох років з дня винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу від 20.05.2011р. Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого документу строк пред`явлення виконавчого документу до виконання є таким, що сплинув 20.05.2014р.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для поновлення публічному акціонерному товариству комерційний банк „ПриватБанк" строку для пред`явлення наказу до виконання, господарський суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Господарський суд зауважує, що позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку пред`явлення наказу до виконання. Таким чином, суд доходить висновку, що строк пред`явлення наказу до виконання був пропущений позивачем виключно з підстав, які залежали від його власної поведінки.

Підсумовуючи вище наведене, господарський суд дійшов висновку про недоведеність публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк" існування причин, які можуть бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 12.02.2010р. до виконання, у зв`язку з чим, заява позивача у названій частині задоволенню не підлягає.

При цьому, господарським судом критично оцінюється наданий позивачем лист №6467 від 06.04.2018р. Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, наказ по даній справі знаходився на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Іванівського районного управління юстиції.

З огляду на викладене вище, враховуючи відмову суду у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, приймаючи до уваги неможливість видачі судом дублікату наказу після спливу строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 234, 329, п. п. 19.4 Перехідних положень ГПК України

суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційний банк „ПриватБанк" у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 20 лютого 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна