Рішення

від 11.02.2020 по справі 924/1287/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"11" лютого 2020 р. Справа № 924/1287/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Митгруп ЛТД" (ТОВ "Сумвуд") м. Хмельницький

про стягнення 961900грн. 00коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Москалюк С.А. згідно довіреності №476-К-Н-О від 01.02.2019р.

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 11.02.2020р. проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

10.12.2019р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Митгруп ЛТД" (ТОВ "Сумвуд") м. Хмельницький про стягнення 961900грн. 00коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору б/н від 09.11.2016р. та "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://ргіvаtbаnk.uа., у відповідача існує заборгованість по сплаті кредитних коштів у сумі 961900грн. 00коп.

Ухвалою суду від 12.12.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1287/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11год. 30хв. 09.01.2020р.

26.12.2019р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.№ 05-22/11243/19) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із перебуванням у відпустці.

Ухвалою суду від 09.01.2020р. відкладено підготовче засідання у даній справі на 10:30год. 23.01.2010р.

Ухвалою суду від 23.01.2020р. закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00год. 11.02.2020р.

Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2020р. позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні, а також подала довідку (вх.№ 05-22/1211/20) про те, що за період з 05.09.2019р. по 11.02.2020р. відповідачем заборгованість не погашалась.

Судом встановлено, що ухвали суду від 12.12.2019р., від 09.01.2020р. та від 23.01.2020р., які надсилались відповідачу повернуті до суду із відміткою поштового відділення "за даною адресою фірми не існує".

Поштова кореспонденція направлялась відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

09.11.2016р. керівником ТзОВ "Митгруп ЛТД" (ТОВ "Сумвуд") Безрук Максимом Миколайовичем подано заявку на овердрафтовий кредит шляхом підписання електронним цифровим підписом заяви про відкриття поточного рахунку.

Заявка перевірена позивачем, що підтверджується наданий позивачем результат перевірки електронного цифрового підпису.

У заяві зазначено, що заявка є невід`ємною частиною договору про приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг, Позичальник СУМВУД ТОВ, прошу встановити кредитний ліміт овердрафту га рахунку 26004055015596 на наступних умовах: вид кредиту овердрафтовий кредит, максимальний розмір ліміту - 1000000грн.

Відповідно до довідки банку, відповідачу було встановлено кредитний ліміт 09.11.2016р. - 1000000грн., 21.12.2016р. - 1000000грн.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором № б/н від 09.11.2016р., станом на 05.09.2019р., заборгованість за кредитом ТзОВ "Митгруп ЛТД" (ТОВ "Сумвуд") складає 961900грн. 00коп.

Відповідно до банківської виписки за період з 13.01.2017р. по 12.02.2017р. по рахунку НОМЕР_1 ТзОВ "Митгруп ЛТД" (ТОВ "Сумвуд") (відповідача), вихідний залишок (актив) становить (мінус 961900грн. 00коп.)

У зв`язку із несплатою відповідачем в добровільному порядку заборгованості у сумі 961900грн. 00коп., позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення її в примусовому порядку.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до приписів Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг":

Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5).

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (стаття 7).

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (стаття 8).

З вищезазначеного вбачається, що законодавець прирівнює письмову форму правочину до електронної форми. Відповідно, договір, укладений в електронній формі, має таку ж юридичну силу як і договір в паперовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зважаючи, що матеріалами справи підтверджено, що фактично отримані та використані позичальником кошти в розмірі 961900грн. 00коп. в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, приймаючи до уваги, що остання проплата з повернення отриманих коштів датована 20.01.2017р., суд вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню у повному об`ємі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Митгруп ЛТД" (ТОВ "Сумвуд") м. Хмельницький про стягнення 961900грн. 00коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Митгруп ЛТД" (ТОВ "Сумвуд") (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5, код ЄДРПОУ 39887448) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 961900грн. 00коп. (дев`ятсот шістдесят одна тисяча дев`ятсот гривень 00 копійок) заборгованості за кредитом, 14428грн. 50коп. (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 50 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.02.2020р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1-до справи,

2-позивачу АТ КБ "Приватбанк" (49027, м. Дніпро, а/с 1800),

3-відповідачу ТзОВ "Митгруп ЛТД" (ТОВ "Сумвуд") (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5).

Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.