Рішення

від 10.02.2020 по справі 173/2939/19

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2939/19

Провадження №2-о/173/7/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.

При секретареві - Демяненко С.І.

За участю: заявника - ОСОБА_1

Заінтересованої особи: Харчука В.А

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження в місті Верхньодніпровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дмитрівська сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

02.12.2019 року до суду звернулася заявник ОСОБА_1 , із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: Дмитрівська сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 .

Ухвалами Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року роз`єднанні заявлені вимоги та відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження на 10 лютого 2020 року.

Заінтересована особа Дмитрівська сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в установлений судом строк відзиву (письмових пояснень) на заяву не надала.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

У судовому засіданні 10.02.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Згідно поданої заяви заявник просить визнати факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши їх онукою і бабою

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся. ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, яка складається зокрема із земельної ділянки, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області кадастровий номер 1221084100:01:001:0007.

З метою отримання спадщини вона звернулася за місцем відкриття спадщини до державної нотаріальної контори Верхньодніпровського району Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини за заповітом та про видачу свідоцтва про право на спадщину, де під час перевірки поданих нею документів нотаріусом з`ясувалось, що в свідоцтві про смерть прізвище померлої вказане ОСОБА_3 , а свідоцтві про народження матері заявниці ОСОБА_4 прізвище її матері вказане ОСОБА_3 .

Дівоче прізвище її бабусі є ОСОБА_3 . В 1958 році її бабуся вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_3 , а в 1987 році бабуся повторно вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_3 . Але згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану від 21.06.2019 року в графі прізвище до державної реєстрації шлюбу вказане прізвище бабусі ОСОБА_3 , а після державної реєстрації шлюбу вказане ОСОБА_3 . Документи на підставі яких було змінене прізвище її бабусі із ОСОБА_3 на ОСОБА_3 у неї відсутні. В зв`язку з чим немає можливості підтвердити факт родинних відносин, та має наслідком необхідність встановлення факту родинних відносин, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.

Заінтересована особа, представник Дмитрівської сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилась, подавши заяву про слухання справи у її відсутність.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , в судовому засіданні вимоги визнав не заперечує проти встановлення даного факту, пояснивши, що він є братом заявниці та також спадкоємцем за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3 . Він підтверджує, що ОСОБА_3 , дівоче прізвище якої було ОСОБА_3 , а потім змінювалось на ОСОБА_3 , в зв`язку з укладенням шлюбу, дійсно є їх бабусею. Але вони не мають документу, що посвічує перехід їх бабусі з прізвища ОСОБА_3 на дошлюбне ОСОБА_3 тому їм відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову (заяви) є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом (заяви), права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених чи невизнаних прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст заявленої вимоги,заслухавши учасників розгляду справи , свідків, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, яка складається зокрема із земельної ділянки, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області кадастровий номер 1221084100:01:001:0007.

За життя ОСОБА_3 ,. склала заповіт, яким заповіла зазначену земельну ділянку заявниці та ОСОБА_2 , що підтверджується копією заповіту

З метою отримання спадщини заявниця звернулася за місцем відкриття спадщини до державної нотаріальної контори Верхньодніпровського району Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини за заповітом та про видачу свідоцтва про право на спадщину, де під час перевірки поданих нею документів нотаріусом з`ясувалось, що в свідоцтві про смерть прізвище померлої вказане ОСОБА_3 , а свідоцтві про народження матері заявниці ОСОБА_4 , прізвище її матері вказане ОСОБА_3 , документ, який посвідчує факт родинних відносин між заявницею і померлою відсутній.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Факт родинних відносин між заявницею та померлою ОСОБА_3 , підтверджується показаннями свідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні пояснила. що вона є донькою померлої ОСОБА_3 . Заявниця є донькою її рідної сестри, відповідно онукою ОСОБА_3 . Дівоче прізвище її матері було ОСОБА_3 , в зв`язку з одруженням остання змінила його на ОСОБА_3 , а після розірвання шлюбу відновила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_3 . Згодом її мати одружилась вдруге та змінила своє прізвище на ОСОБА_3 . Але документу, який підтверджує зміну прізвища матері з ОСОБА_3 на дошлюбне ОСОБА_3 , вони не мають.

Факт родинних відносин між заявницею та померлою ОСОБА_3 , підтверджується також наданими письмовими доказами. Зокрема: копією свідоцтва про народження заявниці, в якому її матір`ю зазначена ОСОБА_4 . Копією свідоцтва про одруження, згідно якого ОСОБА_1 , одружилась із ОСОБА_11 , та після одруження змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 . Копією свідоцтва про народження матері заявниці, в якому зазначено, що ОСОБА_4 ,. народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та її матір`ю записана ОСОБА_3 . Копією свідоцтва про одруження ОСОБА_16 , і ОСОБА_4 ,, згідно якого ОСОБА_4 , після одруження змінила прізвище ОСОБА_4 ,. на ОСОБА_4 . Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу згідно якого ОСОБА_3 ,. змінила прізвище після одруження 03.02.1958 року на ОСОБА_3 . Копією свідоцтва про одруження ОСОБА_18 та ОСОБА_3 , згідно якого остання змінила прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_3 .Таким чином судом встановлено, що дівоче прізвище бабусі заявниці було ОСОБА_3 ". Яке остання в зв`язку з одруженням змінила спочатку на ОСОБА_3 ,. Після розірвання шлюбу з гр ОСОБА_19 , відновила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_3 Яке потім змінила на прізвище другого чоловіка ОСОБА_3 .

Враховуючи, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт, що ОСОБА_3 ,. мала дівоче прізвище ОСОБА_3 , яке в подальшому змінювала на ОСОБА_3 . І дане прізвище було у матері заявниці до одруження. Тобто факт родинних відносин між заявницею та померлою ОСОБА_3 , знайшов своє підтвердження.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, достовірними та такими, що підтверджують факт родинних відносин між заявницею та померлою ОСОБА_3 , а саме що заявниця є онукою померлої ОСОБА_3 .

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе встановити факт родинних відносин між заявницею ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши їх онукою і бабою

Встановлення даного факту родинних відносин потрібно заявниці для отримання спадщини. В іншому порядку заявниця встановити цей факт не має можливості в зв`язку зі смертю ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не передбачене законом.

Таким чином понесені заявницею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 384.20 грн., покладаються на заявницю.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Вимоги за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дмитрівська сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області , ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши їх онукою і бабусею.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 384 грн. 20 коп. покласти на заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 20.02.2020 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 20.02.2020 року

Оприлюднене 20.02.2020 року

Дата набрання законної сили: 24.03.2020 року.