Вирок

від 20.02.2020 по справі 336/126/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

336/126/20

1-кп/336/412/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,обвинуваченої ОСОБА_4 ,розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с.Степне Запоріького району Запорізької області,громадянки України,з середньою спеціальною освітою,офіційно не працює,зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

10.12.2019 року о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 ,маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись на своєму робочому місці на території станції Запоріжжя-Вантажне по колії 1Г,розташованої за адресою вул.Базова 13 в м.Запоріжжі, намагалась таємно викрасти майно ,що належить ТОВ «Артанс-Трейд»,а саме вугілля вагою 1210 кг.вартістю 5547 гр.79 коп. за наступних обставин.

10.12.2019 р.приблизно о 22.00 год.до вказаної території на автомобілі ВАЗ 21061 р.н. НОМЕР_1 на прохання ОСОБА_4 під`їхав ОСОБА_5 ,не обізнаний про власника вказаного майна та злочинні намірі ОСОБА_4 ,який завантажив до причепа марки «Кремінь» НОМЕР_2 вугілля вагою 1210 кг.вартістю 5547 гр.79 коп.,на якому разом з ОСОБА_4 попрямував до виїзду з території станції Запоріжжя-Вантажне по колії 1Г ,розташованої за адресою вул.Базова 13 в м.Запоріжжі,проте ОСОБА_4 не змогла довести свій злочинний умисел до кінця з причин,що не залежали від її волі,оскільки автомобіль з викраденим майном був зупинений працівниками воєнізованої охорони.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїла злочин,передбачений ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна(крадіжка),не доведений до кінця з причин,що не залежали від волі особи,яка його вчинила.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення винуватою себе визнала повністю.

Пояснила,що у грудні 2019 р.вона працювала сторожем на станції Запоріжжя-Вантажне по колії 1Г,розташованої за адресою вул.Базова 13 в м.Запоріжжі.10.12.2019 р.о 19.3 год.вона заступила за чергування,на території охоронюваної ділянки виявила складене у мішки вугілля,яке вирішила таємно викрасти,розраховуючи на те,що її дії ніким не будуть помічені. Приблизно о 22.00 год.до вказаної території на автомобілі ВАЗ 21061 р.н. НОМЕР_1 під`їхав її знайомий ОСОБА_5 ,не обізнаний про її намірі викрасти вугілля,який завантажив до причепа автомобіля 23 мішки з вугіллям,на якому вони разом опрямував до виїзду з території станції Запоріжжя-Вантажне по колії 1Г ,розташованої за адресою вул.Базова 13 в м.Запоріжжі,проте працівники воєнізованої охорони автомобіль з викраденим майном зупинили та вугілля вилучили,в подальшому його повернули власнику.У скоєному розкаялася,фактичних обставин справи та доказів,що їх підтверджують,не оспорювала.

Відповідно до ч.3,4 ст.349,351 КПК України суд,з урахуванням повного визнання винуватості обвинуваченим,за згодою учасників судового провадження,визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин,що підтверджують винуватість обвинуваченого,які ніким не оспорюються.При цьому суд роз`яснив наслідки,передбачені ч.3 ст.349 КПК України,переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів,що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази суд встановив, що винуватість обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема,у рішенні у справі «Коробов проти України».

Відповідно до статей 50,65 КК України особі,яка вчинила злочин, має бути призначено покарання,необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. У судовому рішенні суд має окремо обґрунтувати «вагомий внесок» кожної обставини, яка пом`якшує або обтяжує покарання.

При призначенні обвинуваченій покарання,суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та враховує відомості про особу обвинуваченої.

Так, ОСОБА_4 раніше не судима,має постійне місце проживання,тяжких наслідків від її дій не настало.

Обставиною,яка пом`якшує покарання обвинуваченого,суд відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття у скоєному.

Такі висновки суду ґрунтуються на тому,що обвинувачена дає критичну оцінку своїм діям,послідовно визнає винуватість у скоєнні злочину,своїми активними діями сприяє органам слідства з`ясувати обставини вчинення злочину.

Потерпіла особа не наполягала на суворому покаранні обвинуваченої,викрадене майно повернуто.

Обставин,що обтяжують покарання обвинуваченої відповідно до ст.67 КК України ,судом не встановлено.

Всі ці відомості у сукупності є суттєвими та дають підстави при призначенні покарання у межах санкції ст.185 ч.1 КК України для застосування такого виду основного покарання,як штраф,що відповідає обставинам справи та особі обвинуваченого.

Відповідно до обвинувального акту,процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази по кримінальному провадженню передані на відповідальне зберігання потерпілому та відповідно до ст.100 КПК України,залишаються за належністю.

Керуючись ст.368,374,392 КПК України,суд-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ,що становить 850 гривень .

Речові докази:

-22 мішки поліетиленові з вугіллям вагою 1210 кг.,що належить ТОВ «Артанс-Трейд»,передане на відповідальне зберігання представнику потерпілого,залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення,особам,які не були присутні при проголошенні вироку,його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.

Суддя ОСОБА_1