Рішення
від 17.02.2020 по справі 466/10148/19
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/10148/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2020року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Свірідової В.В.

при секретарі Шаповалової Ю.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Квак В.М .

справа №466/10148/19, 2/466/721/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард , з участю третьої особи приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Ващук Віри Федорівни про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

встановив:

09.12.2019 ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард , з участю третьої особи приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Ващук Віри Федорівни про визнання недійсним договору купівлі-продажу, в якому просить визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу №1336 від 15.12.2017 адміністративного будинку під літ.А-3 площею 742,1кв.м. за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард (код ЄРДПОУ 13983234, 43021 м. Луцьк, вул. Стрілецька,4), посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що під час укладення спірного договору відповідач, як продавець, запевнив, і це зазначено у договорі, що адміністративний будинок у судовому спорі не перебуває і жодних обмежень на його відчуження у продавця не має.

Однак, як їй стало відомо, після укладення спірного договору, виявляється за день до укладення спірного договору - 14.12.2017 Господарський суд Львівської області постановив рішення (справа №914/760/17), яким було вирішено витребувати від ТзОВ Форвард у власність держави адміністративний будинок площею 742,1кв.м., який визначений за поверховим планом літ. А-3 та розташований на АДРЕСА_1 .

Таким чином, відповідач, знаючи, що існує наведене рішення суду, ввів її як покупця, в оману, не повідомивши її про вказані обставини, а тому вона уклала договір під впливом оману, у зв`язку з чим змушена звернутись до суду з позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 11.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового розгляду (а.с.34).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 09.01.2020 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.45).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, покликаючись на мовити викладені в поданій до суду позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача ТзОВ Форвард - Квак В.М. позовні вимоги визнав частково в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, покликаючись на мотиви викладені в письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи (а.с.50-51).

Третя особа приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф. в судове засідання не з"яивлась, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності(а.с.49).

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

Судом встановлено, що 15.12.2017 між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард було укладено договір купівлі-продажу №1334, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф., згідно якого ТзОВ Форвард продав, а ОСОБА_3 придбала у власність адміністративний будинок літ.А-3 площею 742,1кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29-32).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2017 позов Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, Концерну Військторгсервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард , з участю третьої особи приватної фірми Монте Крісто про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард у власність держави в особі Міністерства оборони України та в повне господарське відання Концерну Військторгсервіс 41/50 частини адміністративних будівель, а саме адміністративний будинок літ.А-3 площею 742,1кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 задоволено частково та витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард у власність держави в особі Міністерства оборони України та в повне господарське відання Концерну Військторгсервіс 41/50 частини адміністративних будівель, а саме адміністративний будинок літ.А-3 площею 742,1кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-28).

Згідно з частиною 3статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, згідно із п. п. 7, 19, 20 Постанови N 9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та їх застосування наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ст. ст. 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок вплив тяжкої обставини, є оспорюваним.

Відповідно до ч. 1ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги до правочинів. Зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Їх невиконання є підставою для визнання правочинів недійсними.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

Тобто, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними N 9 від 06 листопада 2009 року правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

У постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2014 року у справі № 3-11гс14 зроблено висновок, що обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю .

На момент укладання оспорюваного договору, рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2017 було витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард у власність держави в особі Міністерства оборони України та в повне господарське відання Концерну Військторгсервіс 41/50 частини адміністративних будівель, а саме адміністративний будинок літ.А-3 площею 742,1кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , про що не міг не знати відповідач та не повідомив про це факт позивача, тим самим ввівши її в оману.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, виходячи з принципів правової визначеності та рівності прав усіх учасників цивільно-правових відносин, закріплених в частині 1 статті 1 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач навмисно ввів в оману позивача щодо обставин, які мають істотне значення, тому позов, з врахуванням наведених вище обставин, підлягає до задоволення.

У зв"язку із задоволенням позову відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 83,89, 95,247, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу №1336 від 15.12.2017 адміністративного будинку під літ.А-3 площею 742,1кв.м. за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард (код ЄРДПОУ 13983234, 43021 м. Луцьк, вул. Стрілецька,4), посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард (код ЄРДПОУ 13983234, 43021 м. Луцьк, вул. Стрілецька,4) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Львова з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення складено 17 лютого 2020року.

Суддя В. В. Свірідова

СудШевченківський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення17.02.2020
Оприлюднено21.02.2020
Номер документу87720263
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —466/10148/19

Рішення від 17.02.2020

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Свірідова В. В.

Рішення від 07.02.2020

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Свірідова В. В.

Ухвала від 09.01.2020

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Свірідова В. В.

Ухвала від 10.12.2019

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Свірідова В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні