21/251-07
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2007 р. Справа № 21/251-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Плужник О.В. , Такмаков Ю.В.
при секретарі Гудковій І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Куліков С.В.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2454Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.07 р. по справі № 21/251-07
за позовом ТОВ "Агрокрафт", м. Харків
до ТОВ "Слобожанське молоко", с. Катеринівка
про стягнення 6980,60 грн.
встановила:
У травні 2007 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 3916,00 грн. основного боргу, пеню в сумі 2021,23 грн., інфляційні витрати 3386,70 грн., 3% річних 356,67 грн. на тій підставі, що відповідно до умов договору підряду на виконання послуг по збиранню врожаю сільськогосподарських культур №15/08-1 від 15.08.2006р., позивач виконав роботи по збиранню врожаю кормових культур на площі 150 га , про що свідчить акт здачі прийомки виконаних робіт №07/09-1 від 07.09.2006р. на суму 40500,00 грн. підписаний сторонами, а відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт виконав частково.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2007 р. (суддя –Пелипенко Н.М.) по справі № 21/251-07 позовні вимоги задоволено частково, з відповідача стягнуто 3916,00 грн. основного боргу, пеню в розмірі 1910,02 грн., інфляційні – 3386,70 грн., 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що відповідач не надав доказів повної оплати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду №15/08-1, який не може вважатись чинним із-за недотримання норм ЦК України при його укладанні ( ст.ст. 203, 207, 215, 227 ЦК України ), даний договір укладено особою без необхідного обсягу цивільної дієздатності, яка не мала права його підписувати. Також відповідач вказує, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за порушення відповідачем грошового зобов'язання не відповідають нормам чинного законодавства тому, що обов'язок сторони щодо сплати штрафних санкцій може існувати лише за дійсною вимогою – на підставі договору, але він не може бути чинним враховуючи вищевикладене.
Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги. Нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду обгрунтованним, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника позивача встановила :
між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 15/08-1 від 15.08.2006р. Згідно з вимогами договору підрядник зобов'язався виконати роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на площі 150 га за ціною 270 грн. за один гектар, а замовник зобов'язався прийняти роботи та оплатити протягом 2-х банківських днів після підписання актів здачі - прийомки кожного з етапів виконаних робіт.
На виконання умов договору позивач виконав роботи, що підтверджується актом № 07/09-1 від 07.09.2006р. здачі - прийомки виконаних робіт по договору підряду № 15/08-1 від 15.08.2006р., яким сторони визначили виконання робіт по збиранню врожаю кукурудзи на площі 150 га, вартість виконаних робіт складає 40500,00 грн.
В порушення умов договору відповідач оплатив роботи частково в сумі 36584,00 грн., заборгованість складає 3916,00 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що на день розгляду справи відповідач не надав доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі та задовольнив позовні вимоги.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.
Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення нарахованих позивачем 3% річних в сумі 356,67 грн. та індексу інфляції в сумі 3386,70 грн.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що згідно з вимогами п. 6.3 договору позивачем нарахована пеня за порушення грошового зобов'язання, яка підлягає задоволенню частково в сумі 1910,02 грн., оскільки згідно з вимогами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст..204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги заперечення відповідача , оскільки відповідачем не надано доказів визнання в установленому законом порядку недійсним договору № 15/08-1 від 15.08.2006р., відповідач не звертався до суду з зустрічними позовними вимогами.
Як свідчать матеріали справи договір не визнаний недійсним, виконувався сторонами, відповідач не надав доказів повідомлення позивача про заборону укладати договір директору, відповідач не надав доказів обмеження прав директора на укладання договорів, так як у представленому витягу зі Статуту товариства відсутній розділ прав директора.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 204,526,610,612 ЦК України,ст..232 ГК України, ст.. ст. 101-105 ГПК України
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2007р. по справі №21/251-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанову підписано 16.08.2007 року.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Плужник О.В.
Такмаков Ю.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 877220 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Могилєвкін Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні