Рішення

від 11.02.2020 по справі 716/1803/19

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/1803/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2020 року м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Стрільця Я.С.

за участю секретаря судових засідань - Климус Г.В.,

представника позивачки - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади с. Малий Кучурів про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до територіальної громади с. Малий Кучурів про визнання права власності на спадкове майно, в якій просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно до складу якої входить житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по АДРЕСА_1 .

Заповіт померлий ОСОБА_3 не вчиняв, позивач є спадкоємицею його майна за законом. Вказує на те, що спадщину після смерті батька прийняла, користується всім спадковим майном, з метою її оформлення звернулася до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, однак у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено, оскільки не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на спадкове майно за ОСОБА_3 .

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно є перешкодою в оформленні спадщини. Саме тому, позивачка змушена в судовому порядку визнавати право власності на спадщину.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, його представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, вказаних у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача територіальної громади с. Малий Кучурів Заставнівського району Чернівецької області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу у його відсутності.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, врахувавши заяву відповідача, вважає, що визнання останнім позову не суперечить закону, позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малий Кучурів Заставнівського району Чернівецької області помер ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.12.2017 року (а.с. 7).

Відповідно до ч.ч. 1,1 ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Внаслідок смерті ОСОБА_3 по місцю його останнього проживання - АДРЕСА_1 відкрилася спадщина на все належне йому майно до складу якої входить житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований за вказаною адресою. Вказане вбачається із довідки сільської ради №21-нт від 25.04.2018 року (а.с. 9).

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

За правилами ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що заповіт померлий ОСОБА_3 не вчиняв, позивачка, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями його майна за законом. Наведене вбачається із довідки сільської ради (а.с. 12), матеріалів спадкової справи №180/2018 від 20.12.2017 року, заведеної до майна померлого ОСОБА_3 , що перебуває в провадженні Заставнівської державної нотаріальної контори, витребуваної судом та дослідженої (а.с. 37-51).

Згідно ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положення ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , будучи спадкоємцями першої черги відмовилися від прийняття належних їм часток в спадковому майні, про що надали відповідну заяву (а.с. 38).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 разом із ним не проживала, що підтверджується довідкою сільської ради (а.с. 9), проте спадщину прийняла, що підтверджується заявою (а.с. 37 зворот).

Судом встановлено, що з метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно позивачка ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 48 зворот), однак у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом у вигляді спірного житлового будинку нотаріусом було відмовлено, оскільки позивачкою не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на житловий будинок. Наведене підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №52256014 від 12.06.2018 року (а.с. 8) та постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №554/02-31 від 11.07.2019 року (а.с. 19).

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по АДРЕСА_1 належав і рахується за померлим ОСОБА_3 , що підтверджується довідками сільської ради (а.с. 9,13).

В п. 3.3 Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ в інформаційному листi вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування сказано, що всi господарсько-побутові будiвлi та споруди у домоволодіннях, якi належать громадянам i були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української РСР вiд 22 січня 1979 року Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель , i під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не вiдносяться до категорії самовільних (самочинних).

Також в даному листі зазначається, що записи у по-господарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцiнюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власностi громадян на будинки, технiчним паспортом на будiвлi, документами про вiдведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.

Частинами 3, 4 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З урахуванням зазначеного, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 набув право власності на спірний житловий будинок, проте його не оформив належним чином.

Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

На даний час позивачкою ОСОБА_2 , як спадкоємицею майна померлого ОСОБА_3 за законом, виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с. 14). Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості (а.с. 20-32), житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 побудований у 1980 році, а господарські споруди до нього у 1980,1983,1989 роках, їх вартість становить 200673 (двісті тисяч шістсот сімдесят три) гривні.

Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.

На підставі викладеного, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1261-1265, 1268, 1270, 1272, 1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 206, 235, 247, 259, 263 - 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на житловий будинок, що в плані зазначений під літ А , загальною площею 51,80 м 2 , житловою площею 21,70 м 2 , з господарськими спорудами: літньою кухнею під літ Б , вбиральнею під літ В , літньою кухнею під літ Г , огорожею №1-2, що знаходяться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Повне найменування учасників процесу:

Позивачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - Малокучурівська сільська рада Заставнівського району Чернівецької області, ЄДРПОУ: 04418564, КОАТУУ: 7321585601, адреса: Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с. Малий Кучурів, вул. Кобилянської, буд. 49

Повний текст рішення виготовлено 19.02.2020 року.

Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ