Рішення

від 19.02.2020 по справі 136/1873/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1873/19

провадження № 2/136/558/19

РІШЕННЯ

іменем України

"19" лютого 2020 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку спадкового майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідачів, обґрунтовуючи підставність позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина. За життя12.07.2010 ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів позивачу житловий будинок з господарськими будівлями і усім майном, що розташоване по АДРЕСА_1 . Крім цього до складу спадщини яка не охоплена заповітом увійшла земельна ділянка, площею 3,3926 га, кадастровий номер - 0522283800:03:000:2475 цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, право нга спадкування якої відкрилось за законом.

Позивач вказує у позові, що будучи дочкою спадкодавця, відтак спадкоємцем як за заповітом так і за законом першої черги спадкування, спадщину прийняла шляхом подачі заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку на майно, що увійшло до складу спадкової маси позбавлені можливості, оскільки правовстановлюючі документи на нього втрачено, що стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відповідачі відзиву до суду не направили, однак надали до суду заяву, в якій позовні вимоги визнали, не заперечували щодо задоволення позову, а розгляд справи просили проводити за їх відсутності.

Ухвалою суду від 19.11.2019 розгляд справи призначено за правилами загального провадження, у справі призначено підготовче судове засідання та витребувано за клопотанням позивача матеріали спадкової справи до майна померлого спадкодавця.

У судове засідання позивач не з`явилась, утім у позові позивач просила про розгляд справи у її відсутність.

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення , тому розгляд справи суд проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Нападівка Липовецького району помер ОСОБА_4 , на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.3). Після його смерті відкрилась спадщина.

Із матеріалів спадкової справи, що надана нотаріальною установою встановлено, що своїм правом на спадкування скористались сторони спору, які приходяться дітьми спадкодавцеві, отож спадкоємцями першої черги спадкування за законом, що підтверджено свідоцтвами про народження та відповідно Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження.

Крім цього, спадкодавцем за життя було вчинено заповіт ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого ОСОБА_4 заповів належний йому житловий будинок з усім майном, що розташоване в АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_1 . Заповіт спадкодавцем не змінено та не скасовано.

Судом встановлено, що вказаним заповітом не було охоплено усю спадщину після смерті ОСОБА_4 ..

Так, до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_4 увійшла ще й земельна ділянка, площею 3,3926 га, кадастровий номер - 0522283800:03:000:2475, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області.

Сторони своєчасно подали заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 . Інших осіб, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини чи тих, що мали право на спадкування обов`язкової частки за наявності заповіту не встановлено, про що свідчать відомості органу місцевого самоврядування та матеріали спадкової справи.

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами свідчать про те, що сторони цього спору спадщину прийняли, отож майно, що не було охоплене заповітом належить сторонам у рівних частках, тобто по 1/3 кожному, а позивачеві ще й майно, що обумовлене заповітом.

Згідно матеріалів цивільної справи встановлено, що правовстановлюючий документ на підтвердження належності спадкодавцеві земельної ділянки площею 3,3926 га, кадастровий номер - 0522283800:03:000:2475, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, втрачено, що унеможливлює реалізацію спадкових прав позивачем в нотаріальному порядку.

Згідно довідок виданих виконавчим комітетом Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області за №90, встановлено, що згідно записів вчинених у по господарських книгах власником житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 був ОСОБА_4 .

Тобто правовстановлюючий документ на житловий будинок відсутній.

Судом встановлено, що відсутність правовстановлюючих документів на підтвердження належності майна спадкодавцеві позбавляє позивача можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на новостворене нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року N 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року , яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року N 56 , передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції ), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції ).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності (Лист, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Зібрані у справі докази підтверджують належність майна спадкодавцеві як власнику, позивач спадщину після смерті спадкодавця прийняв, у тому числі у вигляді житлового будинку, та частки земельної ділянки, що є предметом спору, отож вони йому належать, іншого майна на території сільської ради яке б належало спадкодавцеві не встановлено, отож об`єкти нерухомості конкретизовано, однак реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позивач позбавлений можливості.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний.

Крім цього, відповідачі подали заяви про визнання позову.

У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі").

За встановлених вище обставин, які були безпосередньо досліджені судом, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, визнання відповідачем позову, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отож задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки земельної ділянки, площею 3,3926 га., кадастровий номер - 0522283800:03:000:2475, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко