Ухвала

від 20.02.2020 по справі 945/275/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/275/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

20 лютого 2020 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Земля і Життя» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «Сетам» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 ; Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Енерджи ЮА» , про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів та визнання недійсним та скасування акта про проведені електронні торги, -

встановив:

19 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Земля і Життя» звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «Сетам» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 ; Товариство з обмеженою відповідальністю « Схід Енерджи ЮА» про:

- визнання недійсними електронних торгів, проведених державним підприємством «Сетам» 06 грудня 2018 року, з реалізації лоту № 316161 об`єкту нерухомого майна станції перекачки накопичувальних ставків, площею 31,5 кв.м та три накопичувальних ставки (літери AV-1, № 115, № 116, № НОМЕР_1 ), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнання недійсним та скасування протоколу № 374326 проведення електронних торгів від 06 грудня 2018 року, сформований державним підприємством «Сетам» ;

- визнання недійсним та скасування акта про проведені електронні торги від 21 грудня 2018 року, затверджений Центральним відділом ДВС.

Вказана позовна заява подана у порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя повинен перевірити належність справи до юрисдикції суду та підсудності, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 19 § 1. Предметна та суб`єктна юрисдикція Глави 2 Цивільна юрисдикція Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до п. 15) ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Так, предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Земля і Життя» є визнання електронних торгів недійсними.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто, вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655, ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах - є різновидом договору купівлі - продажу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч. 1 ст. 658 ЦК України).

Відповідно до п. 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (п. 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).

З урахуванням наведеного, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі - продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів та покупець - переможець електронних торгів.

Звертаючись до суду із позовом про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів та визнання недійсним та скасування акта про проведені електронні торги, позивач пред`явив вимоги лише до однієї зі сторін правочину - продавців Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та організатора електронних торгів - Державного підприємства «Сетам» . При цьому, переможця конкурсу - ОСОБА_1 зазначено позивачем у позові, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а не відповідачем.

Водночас, у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину - ДВС, організатор торгів та переможець.

Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо (переможцем електронних торгів) є фізична особа, то справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої палати Верховного суду від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц (провадження № 14-3цс18) та від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач зазначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги. Отже, право визначення відповідачів, як і право на заміну відповідача/залучення співвідповідача (ст. 51 ЦПК України), належить виключно позивачу.

Отже, враховуючи суб`єктний склад сторін, визначених позивачем у позовній заяві та предмету спору, суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у відкритті провадження слід відмовити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 186 ЦПК України суд роз`яснює заявнику, що розгляд даної справи, враховуючи визначений позивачем суб`єктний склад сторін та предмет спору, віднесено до юрисдикції господарського суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Земля і Життя» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «Сетам» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 ; Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Енерджи ЮА» , про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів та визнання недійсним та скасування акта про проведені електронні торги.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова

20.02.2020