Ухвала

від 07.07.2009 по справі 22ц-2361-09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22 ц- 2361 - 09

Категорія 01, 19, 27

Головуючий в суді 1 інстанці ї Мартинов Є.О.

Доповідач в суді 2 інстанції Березовенко Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2009 року колегія судд ів судової палати в цивільни х справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Воробйо вої Н.С.,

суддів Березовенко Р.В., Пол іщука М.А.,

при секретарі Приходько Л.Г .,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Києві ц ивільну справу за апеляційно ю скаргою прокурора Бориспіл ьської міжрайонної прокурат ури в інтересах держави в осо бі Київської обласної ради н а рішення Бориспільського мі ськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2008 року по цивільній справі за позовно ю заявою товариства з обмеже ною відповідальністю «СП Бор испіль» до ОСОБА_1 про стя гнення заборгованості за дог овором позики, -

встановила:

26 березня 2008 року товариство з обмеженою відповідальніст ю «СП Бориспіль» звернулося до суду із позовом, в якому про сило визнати право на стягне ння 100 000, 00 гривень в рахунок пог ашення боргу за договором по зики № 02/01 - 02 від 02 січня 2008 року; зв ернути стягнення за зобов'яз аннями відповідача в рахунок погашення боргу на земельні ділянки площею 4, 7680 га з кадаст ровим номером 3220881700:04:001:0158 та площе ю 0, 1679 га з кадастровим номером : 3220881700:04:002:1418, належні відповідачу на підставі державних актів на право власності на земель ні ділянки; припинити право в ласності ОСОБА_1 та визнат и право власності за ними на з азначені земельні ділянки, к рім того просило зобов»язати вчинити органи державної вл ади дії по оформленню докуме нтів, що посвідчують їх право власності на земельні ділян ки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київськ ої області від 02 квітня 2008 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» задоволено.

На зазначене рішення суду п ершої інстанції прокурор Бор испільської міжрайонної про куратури в інтересах держави в особі Київської обласної р ади подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на поруше ння судом норм матеріального та процесуального права, про сить вказане рішення суду ск асувати та ухвалити нове ріш ення по суті позивних вимог, в ідмовивши у задоволенні позо ву.

Колегія суддів, перевіряюч и законність та обґрунтовані сть рішення суду в межах дово дів апеляційної скарги, заяв лених позовних вимог, відпов ідно

до правил ст.303 ЦПК України, в важає, що апеляційна скарга п ідлягає частковому задоволе нню з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК У країни рішення суду повинно бути законним та обґрунтован им. Законним воно вважається тоді, коли суд. виконавши всі вимоги цивільного судочинст ва, вирішив справу згідно із з аконом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі пов но і всебічно з'ясованих обст авин, на які сторони посилают ься як на підставу своїх вимо г і заперечень, підтверджени х тими доказами, які були досл іджені в судовому засіданні.

Згідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежени й доводами апеляційної скарг и, якщо під час розгляду справ и буде встановлено неправиль не застосування норм матеріа льного право або порушення н орм процесуального права, як і є обов'язковою підставою дл я скасування рішення.

Судом встановлено, що 02 січн я 2008 року між сторонами був укл адений договір позики № 02/01 - 02, з гідно з яким позивач надав ві дповідачу позику у сумі 100 000, 00 г рн., а відповідач зобов'язався повернути вказані кошти до 02 лютого 2008 року.

У власності відповідача пе ребувають земельні ділянки, розташовані на території Вор оньківської сільської ради Б ориспільського району.

Вирішуючи вказаний спір та , задовольняючи позовні вимо ги позивача суд першої інста нції виходив із того, що між ст оронами по вказаній справі б ув укладений договір позики, який відповідає вимогам ст. 10 49 ЦК України і так як відповід ач по справі у строки визначе ні договором не повернув вка зані кошти позивачу, тому суд прийшов до висновку, що обґру нтованими є і вимоги позивач а по звернення стягнення на з емельні ділянки (паї) відпові дача, які розташовані на тери торії Вороньківської сільсь кої ради в рахунок погашення суми неповернутого боргу. Кр ім того, обґрунтованими суд в изнав також і вимоги позивач а щодо припинення права прив атної власності відповідачк и на зазначену земельну діля нку та визнання за позивачем по справі права власності на вказану земельну ділянку (па й) та зобов'язання управління земельних ресурсів у Борисп ільському районі Київської о бласті підписати та видати Т овариству з обмеженою відпов ідальністю «СП БОРИСПІЛЬ» де ржавні акти на право власнос ті на земельні ділянки, що пос відчують право власності Тов ариства з обмеженою відповід альністю «СП БОРИСПІЛЬ» на з емельні ділянки, розташовані на території Вороньківської сільської ради Бориспільськ ого району Київської області : площею 4, 7680 га з кадастровим но мером 3220881700:04:001:0158 та площею 0, 1679 га з кадастровим номером : 3220881700:04:002:1418, для ведення підсобного сільс ького господарства; зобов'яз ано Державне підприємство «Ц ентр державного земельного к адастру при Державному коміт еті України по земельних рес урсах» Київську регіональну філію державного підприємст ва «Центр державного земельн ого кадастру при

Державному комітеті Украї ни по земельних ресурсах» за реєструвати та видати Товари ству з обмеженою відповідаль ністю „СП БОРИСПІЛЬ" державн і акти, що посвідчують право в ласності вказаного товарист ва на зазначені земельні діл янки.

Однак, визнати законним та о бґрунтованим вказане рішенн я суд першої інстанції колег ія суддів не може та вважає, що воно підлягає скасуванню, а с права поверненню до суду пер шої інстанції на новий розгл яд виходячи із наступного.

Відповідно до вимог передб ачених ст.1049 ЦК України позича льник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошо ві кошти у такій самій сумі аб о речі, визначені родовими оз наками, у такій самій кількос ті, такого самого роду та тако ї самої якості, що були переда ні йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені д оговором.

Як вбачається з матеріалів вказаної цивільної справи м іж позивачем та відповідачем по справі справі фактично бу в укладений договір позики, т обто правовідносини, які рег улюються ст.1049 ЦК України.

Суд першої інстанції, прийм аючи до провадження поданий позов та розглядаючи вказану цивільну справу не звернув у ваги на те, що між сторонами ук ладений договір позики, а вим оги заявлено не про повернен ня отриманих та неповернутих коштів, а про звернення стягн ення на земельну ділянку, хоч такого виду відповідальност і сторонами при укладення до говору позики не визначалося , тому суд, задовольняючи вказ ані позовні вимоги фактично вирішив не судовий спір щодо стягнення коштів за договор ом позики, а визначив порядок та спосіб виконання зобов'яз ання (чи судового рішення про стягнення коштів) не з'ясував ши при цьому матеріальне ста новище відповідача та можлив ість ним виконати вказані зо бов'язанні у спосіб визначен ий ст.1049 ЦК України, а саме: пове рнути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій с умі або речі, визначені родов ими ознаками, у такій самій кі лькості, такого самого роду т а такої самої якості, що були п ередані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встанов лені договором.

Не звернув суд першої інста нції і уваги на те, що предмето м позовних вимог позивача є з емельні ділянки, які мають ці льове призначення для веденн я товарного сільськогоспода рського виробництва, а тому н а вказані земельні ділянки п оширюється дія п. 6 п. 15 розділу X «Перехідних положень» Земе льного кодексу України щодо заборони купівлі-продажу або іншого способу відчуження з емельних ділянок, що не уможл ивлює їх відчуження в тому чи слі і зазначеним судом спосо бом.

З матеріалів вказаної циві льної справи вбачається, що п озивач по справі, подаючи вка зану позовну заяву просив кр ім вирішення спору між ним (по зивачем) та відповідачем щод о звернення стягнення на йог о земельну

ділянку та припинення прав а відповідача на вказані зем ельні і визнання за ним права власності на вказану земель ну ділянку просив також зобо в'язати державні органи вчин ити певні дії.

Однак, в порушення вимог ст. 33 ЦПК України суд першої інста нції вказані органи державно ї влади до участі в розгляді с прави в якості співвідповіда чів не притягнув та не з'ясува в якими діями вони порушили п рава позивача в даних правов ідносинах та чи він взагалі з вертався до них з приводу пор ушення вказаних прав.

З порушенням норм цивільно го процесуального законодав ства, а саме ст.223 ЦПК України су д першої інстанції визначив порядок набрання законної си ли рішення, хоч обставин які з азначені в ст.367 ЦПК України в д аних правовідносинах не вбач ається.

У відповідності з ч.2 ст.20 Зем ельного Кодексу України змін а цільового призначення земе ль провадиться органами вико навчої влади або органами мі сцевого самоврядування, які приймають рішення про переда чу цих земель у власність або надання у користування, вилу чення (викуп) земель і затверд жують проекти землеустрою аб о приймають рішення про ство рення об'єктів природоохорон ного та історико - культурног о призначення.

Частиною 3 ст.20 Земельного Ко дексу України встановлено, щ о зміна цільового призначенн я земель, які перебувають у вл асності громадян або юридичн их осіб, здійснюється за ініц іативою власників земельних ділянок у порядку, що встанов люється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Мініс трів України від 11 квітня 2002 ро ку за №502 затверджений «Порядо к зміни цільового призначенн я земель, які перебувають у вл асності громадян або юридичн их осіб».

Згідно з вимогами ч.2 ст.20 Зем ельного Кодексу України змін а цільового призначення земе ль провадиться органами вико навчої влади або органами мі сцевого самоврядування, які приймають рішення про переда чу цих земель у власність або надання у користування, вилу чення (викуп) земель і затверд жують проекти землеустрою аб о приймають рішення про ство рення об'єктів природоохорон ного та історико - культурног о призначення.

У відповідності з п. б п. 15 роз ділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України (в редакції Закону України за №490-V від 19 грудня 2006 року, чинного з 13 січня 2007 року) до 01 січня 2008 рок у не допускається купівля - пр одаж або іншим способом відч уження земельних ділянок і з міна цільового призначення ( використання) земельних діля нок, які перебувають у власно сті громадян та юридичних ос іб для ведення товарного сіл ьськогосподарського виробн ицтва, земельних ділянок, вид ілених в натурі (на місцевост і) власникам земельних часто к (паїв) для ведення особистог о

селянського господарства, а також земельних часток (паї в), крім передачі їх у спадщину , обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відпо відно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок дл я суспільних потреб.

Оскільки, суд вирішив питан ня про права та обов'язки осіб , які не брали участь у розгляд і справи, вказана обставина є безумовною підставою відпов ідно до вимог п.4 ч.1 ст.311 ЦПК Укра їни для скасування рішення с уду та направлення її на нови й розгляд.

Колегія суддів вважає, що ап еляційні вимоги прокурора Бо риспільської міжрайонної пр окурори є частково обґрунтов аним та такими, що дають підст ави для скасування рішення с уду. Разом з тим, колегія судді в вважає, що вимога прокурора , в частині ухвалення нового р ішення не може бути задоволе на, оскільки він не був та не є стороною по вказаній справі , а тому не вправі вимагати пос тановления рішення по вказан им правовідносинам, а лише як представник органу державно ї влади - Київської обласної р ади, на яку відповідно до вимо г ст.8 ЗК України покладається реалізація державної політи ки в сфері земельних відноси н в межах області, вправі став ити питання щодо незаконност і відчуження земельних ділян ок (паїв).

На підставі наведеного та в раховуючи те, що рішення Бори спільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2008 року постановлено з порушенням норм матеріально го та процесуального права в оно підлягає скасуванню з на правлення справи до суду пер шої інстанції на новий судов ий розгляд.

На підставі наведеного, кер уючись: ст.ст.307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК Укр аїни колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокуро ра Бориспільської міжрайонн ої прокурори в інтересах дер жави в особі Київської облас ної ради задовольнити частко во.

Скасувати рішення Бориспі льського міськрайонного суд у Київської області від 02 квіт ня 2008 року, а справу направити н а новий судовий розгляд до су ду першої інстанції.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення та може бути оскаржена в каса ційному порядку до Верховног о Суду України протягом двох місяців.