Постанова

від 30.03.2010 по справі 2а-12997/09/6/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Київська, 150, м. Сімферо поль, Автономна Республіка К рим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-12997/09/6/0170

(10 г. 27 хв.)

Окружний адміністративни й суд Автономної Республіки Крим у складі: гол овуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Усковій О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника від повідача Хлань В.М.

розглянув у відкритому суд овому засіданні адміністрат ивну справу за позовом ОСОБ А_1 до військової часини А 1743 про стягнення,

Суть спору: ОСОБА_1 зверн увся до суду з позовом до війс ькової частини А1743 про визнан ня дій незаконними та стягне ння грошової компенсації за речове майно у сумі 6780,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив війс ькову службу у в/ч А1743. Наказом №224 від 29.10.09 був звільнений у зап ас за станом здоров' я і цьог о ж дня виключений зі списків особового складу частини. Зг ідно ст.29 Закону України «Про соціальний та правовий захис т військовослужбовців та чле нів їх сімей» позивач вважає , що він має право на отримання даної компенсації. Посилаєт ься на порушення гарантовано го державою право на отриман ня грошової компенсації за р ечове майно, що з'явилося прив одом для звернення до суду.

Позивач у суді позовні вимо ги уточнив, зменшив позов до с уми 6706,87 грн. та просив її стягну ти з відповідача.

Представник відповідача п роти позову заперечував, суд у пояснив, що правових підста в для виплати грошової компе нсації за речове майно не має та грошові кошти на її виплат у не надходять, у зв' язку мож ливості виплатити ці кошти п озивачу відсутні.

Розглянув матеріали справи, дослідив представлен і докази, заслухавши пояснен ня сторін, суд вважає позов пі длягаючим задоволенню з наст упних підстав.

ВСТАНОВИВ:

Позивач проходив службу у в /ч А 1743 м. Сімферополь і наказом командира військової частин и №224 від 29.10.2009р. був звільнений з служби за станом здоров' я. За час проходженн я служби, грошова компенсаці я взамін речового майна пози вачем не отримувалася, що під тверджується довідкою №40 вид аною 09.02.2010р. відповідачем, згідн о якої сума вартості речовог о майна належного до видачі ОСОБА_1 складає 6076,87 грн.

Згідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів м ожуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи безд іяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, к оли щодо таких рішень, дій чи б ездіяльності Конституцією ч и законами України встановле но інший порядок судового пр овадження.

У відповідності до п. 1 части ни 1 статті 17 КАС України компе тенція адміністративних суд ів поширюється на спори фізи чних чи юридичних осіб із суб ' єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів ч и правових актів індивідуаль ної дії), дій чи бездіяльності .

Пунктом 7 частини 1 статті 3 К АС України дано визначення с уб' єктів владних повноваже нь, до яких належать орган дер жавної влади, орган місцевог о самоврядування, їхня посад ова чи службова особа, інший с уб' єкт, який здійснює владн і управлінські функції на ос нові законодавства, в тому чи слі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог ст. ст. 2, 9 Закону України "Про соціальн ий і правовий захист військо вослужбовців та членів їх сі мей", держава гарантує військ овослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмі рах, які стимулюють зацікавл еність громадян України у ві йськовій службі, ніхто не впр аві обмежувати військовослу жбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначен их законодавством України.

Згідно п. 28 Положення про пор ядок речового забезпечення військовослужбовців Збройн их Сил України та інших війсь кових формувань у мирний час , затвердженого постановою К М України от 28 жовтня 2004 року № 14 44, офіцерам, прапорщикам, мічм анам і військовослужбовцям, у разі звільнення з військов ої служби у запас або відстав ку, виплачується грошова ком пенсація за не отримане речо ве майно або за їх згодою вида ється речове майно на суму гр ошової компенсації. Позивач підтвердив у заяві згоду на о тримання компенсації за не о тримане речове майно.

Згідно зі статтею 19 Констит уції України органи державно ї влади та органи місцевого с амоврядування, їх посадові о соби зобов'язані діяти лише н а підставі, в межах повноваже нь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Ук раїни.

Отже, при проходженні служб и у в/ч А 1743 позивач знаходився на публічній службі в органа х державної влади, і військов а частина у цих відносинах пі д час реалізації своїх завда нь та функцій, встановлених з аконодавством України, являє ться суб' єктом владних повн оважень та повинна діяти на п ідставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Ко нституцією та законами Украї ни, обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення, безсторонньо (неупере джено), добросовісно та розсу дливо.

Так у ході розгляду справи в становлений факт наявності з аборгованості перед ОСОБА _1 по виплаті компенсації за неотримане речове майно в су мі 6076,87 грн. підтверджується та кож довідкою наданою відпові дачем за №40 від 10.02.10 про вартіст ь речового майна, що підлягає видачі при звільнені в запас .

Судом встановлено, що стано м на день розгляду справи заз начена компенсація відповід ачем не виплачена, а відповід ач відмовляється від погашен ня заборгованості, так як вва жає, що позивач не має право гр ошову компенсацію за нього.

У суді представник відпові дача пояснив, що дійсно, при зв ільнені позивач не отримав р ечове майно в сумі 6076,87 грн., в ці й частині заборгованість від повідачем визнана, але вона н е може бути сплачена грошима , а тільки, як це передбачено З аконом України «Про економію бюджетних коштів та призупи нення певних пільг військово службовцям». Дійсно Постанов ою КМ України № 1444 встановлено право вибору військовослужб овців на отримання речового майна в натурі або його грошо вої компенсації, але відпові дач керується внутрішніми ро зпорядженнями по Міністерст ву оборони, якими передбачен а виключно видача майна в нат урі.

Суд не можу погодитися з дов одами відповідача про безпід ставність вимог позивача у ц ій частині, з наступних підст ав.

Частиною 1 статті 91 Закону У країни від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціа льний і правовий захист війс ьковослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що продо вольче та речове забезпеченн я військовослужбовців здійс нюється за нормами і в термін и, що встановлюються Кабінет ом Міністрів України.

Згідно п. 27 Положення про пор ядок речового забезпечення військовослужбовців Збройн их Сил України та інших війсь кових формувань у мирний час , затвердженого постановою К М України от 28 жовтня 2004 року № 14 44, військовослужбовці у разі з вільнення з військової служб и у запас або відставку з пра вом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отр имати речове майно, яке вони н е отримали під час звільненн я, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підпи сання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільнен им у запас або відставку післ я закінчення строку контракт у, за належне їм але не отриман е протягом дії контракту реч ове майно виплачується грошо ва компенсація пропорційно ч асу, що минув з дня виникнення права на отримання цього май на до дати закінчення контра кту, або видається речове май но на суму грошової компенса ції.

Таким чином, законодавство м України передбачено право вибору військовослужбовцем , який звільнюється зі Збройн их Сил України отримати речо ве майно в натурі або грошову компенсацію за нього. Зазнач ене право не може бути обмеже но, скасовано або змінено від повідачем на власний розсуд без передбачених законом під став.

У судовому засіданні позив ач заявив про бажання одержа ти компенсації за неотримане речове майно, відмовляючись від його отримання в натурі, щ о являється його правом відп овідно до п. 27 Положення.

Відповідно до частини 1 ста тті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2 011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військов ослужбовці користуються усі ма правами і свободами людин и та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріплени ми в Конституції України та з аконах України, з урахування м особливостей, встановлених цим та іншими законами. Згідн о з частиною 2 статті 12 Закону у зв'язку з особливим характер ом військової служби, яка пов 'язана із захистом Вітчизни, в ійськовослужбовцям надають ся визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи п ризупинені без їх рівноцінно ї заміни.

Суд враховує, що підпу нктом 1 пункту 67 розділу II Закон у України «Про Державний бюд жет на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-VI част ина 2 статті 12 Закону України в ід 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і п равовий захист військовослу жбовців та членів їх сімей» б ула змінена стосовно неможли вості скасування чи призупин ення визначених законом піль г, гарантій та компенсацій бе з їх рівноцінної заміни.

З' ясовуючи питання про мо жливість застосування до спі рних правовідносин Закону Ук раїни «Про Державний бюджет України на 2008 рік» суд виходит ь з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 стат ті 8 КАС України суд при виріше нні справи керується принцип ом верховенства права, відпо відно до якого, зокрема, людин а, її права та свободи визнают ься найвищими цінностями та визначають зміст і спрямован ість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховен ства права з урахуванням пра ктики Європейського суду з п рав людини.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенн і справи керується принципом законності, відповідно до як ого органи державної влади, о ргани місцевого самоврядува ння, їхні посадові і службові особи зобов' язані діяти ли ше на підставі, в межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи н а підставі Конституції та за конів України, а також міжнар одних договорів, згода на обо в' язковість яких надана Вер ховною Радою України. Суд зас тосовує інші нормативно-прав ові акти, прийняті відповідн им органом на підставі, у межа х повноважень та у спосіб, що п ередбачені Конституцією та з аконами України. У разі невід повідності нормативно-право вого акта Конституції Україн и, міжнародному договору, зго да на обов' язковість якого надана Верховною Радою Украї ни, або іншому нормативному а кту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну си лу.

Фізичним та юридичним особ ам для захисту порушених пра в відповідно до частини 3 стат ті 8 КАС України гарантується звернення до адміністративн ого суду для захисту прав і св обод людини і громадянина бе зпосередньо на підставі Конс титуції.

Статтею 1 Конституції України Україна проголошено демократичною, соціальною, п равовою державою. Статтею 2 Ко нституції України визнано, щ о найвищою соціальною цінніс тю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визн ачають зміст та спрямованіст ь діяльності держави, а їх утв ердження і забезпечення є го ловним обов' язком держави. Відповідно до статті 21 Консти туції України права і свобод и людини є невідчужуваними т а непорушними. Статтею 22 Конст итуції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобо д людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути з вужений.

Утверджуючи та забез печуючи права і свободи гром адян, держава окремими закон ами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсац ії і гарантії, що є складовою к онституційного права на соці альний захист і юридичними з асобами здійснення цього пра ва, а тому відповідно до части ни 2 статті 6, частини 2 статті 19, ч астини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов' язковими, однаковою мірою ма ють додержуватися органами д ержавної влади, місцевого са моврядування, їх посадовими особами. Невиконання державо ю своїх соціальних зобов' яз ань щодо окремих осіб ставит ь громадян у нерівні умови, пі дриває принцип довіри особи до держави, що закономірно пр изводить до порушення засад соціальної правової держави .

Відповідно до частин 2,3 статті 22 Конституції Україн и конституційні права гарант уються, а держава повинна утр имуватись від прийняття будь -яких актів, які призводили б д о скасування чи звуження змі сту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зупинення дії положе нь законів, якими визначено п рава і свободи громадян, їх зм іст та обсяг, є обмеженням пра в і свобод і може мати місце ли ше у випадках, передбачених К онституцією України, в умова х воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

На підставі статті 8 Ко нституції України в Україні визнається і діє принцип вер ховенства права. Конституція України має найвищу юридичн у силу. Закони та інші нормати вно-правові акти приймаються на основі Конституції Украї ни і повинні відповідати їх.

Таким чином, будь-які з акони, які регулюють правові дносини стосовно прав та сво бод громадян, у тому числі Зак он України «Про державний бю джет на 2008 рік» мають відповід ати вимогам Конституції та З акону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Пр о соціальний і правовий захи ст військовослужбовців та чл енів їх сімей».

Крім того, встановлен ий частиною 2 статті 95 Констит уції України, частиною 2 статт і 38 Бюджетного кодексу Україн и перелік відносин, які регул юються Законом України про Д ержавний бюджет є вичерпним, а тому цей закон не може скасо вувати чи змінювати обсяг пр ав і обов' язків, пільг, компе нсацій і гарантій, передбаче них іншими законами України, у тому числі Закону України в ід 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і п равовий захист військовослу жбовців та членів їх сімей», т а не може будь-яким чином змін ювати визначене іншими закон ами України правове регулюва ння суспільних відносин.

Отже, виключення Зако ном України «Про Державний б юджет України на 2008 рік» від 28.12. 2007 р. № 107-VI з частини 2 статті 12 Зако ну України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про со ціальний і правовий захист в ійськовослужбовців та члені в їх сімей» норм про неможлив ість скасування чи призупин ення визначених законом піль г, гарантій та компенсацій бе з їх рівноцінної заміни, обме жило обсяг прав даної катего рії громадян, визначених заз наченим Законом.

Враховуючи викладене Рішенням Конституційного Су ду від 22.05.2008, № 10-рп/2008 «У справі за к онституційними поданнями Ве рховного Суду України щодо в ідповідності Конституції Ук раїни (конституційності) окр емих положень статті 65 розділ у I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пунк ту 3 розділу III Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депут ата України щодо відповіднос ті Конституції України (конс титуційності) положень статт і 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 ро зділу II Закону України «Про Де ржавний бюджет України на 2008 р ік та про внесення змін до дея ких законодавчих актів Украї ни» (справа щодо предмета та з місту закону про Державний б юджет України)" визнано таким и, що не відповідають Констит уції України (є неконституці йними) підпункт 1 пункту 67 розд ілу II Закону України «Про Держ авний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-VI .

Суд враховує, що відповідно до пунктів 6,7 Рішення Констит уційного суду України від 22.05.20 08, № 10-рп/2008 рішення Конституційн ого Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикц ії при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами , які виникли внаслідок дії по ложень статей зазначених зак онів, що визнані неконституц ійними. Рішення Конституційн ого Суду України є обов'язков им до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, при визначені р озміру та порядку виплати ко мпенсації за неотримане речо ве майно військовослужбовц ям необхідно керуватися част иною 1 статті 91 Закону України від 20.12.91 №2011-XII «Про соціальний і п равовий захист військовослу жбовців та членів їх сімей», п унктом 27 Положення про порядо к речового забезпечення вій ськовослужбовців Збройних С ил України та інших військов их формувань у мирний час, зат вердженого постановою КМ Укр аїни от 28.10.04 №1444.

Доводи представника відпо відача, що позов не підлягає з адоволенню у зв' язку з відс утністю коштів, призначених на ці виплати не можуть прийн яті до уваги з наступних підс тав.

Суд звертає увагу учасникі в процесу, що реалізація особ ою права, що пов' язане з отри манням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спі рних правовідносин норматив но-правових актів національн ого законодавства, не може бу ти поставлена у залежність в ід бюджетних асигнувань, тоб то посилання відповідачем на відсутність коштів, як на при чину невиконання своїх зобов ' язань, судом не приймаєтьс я до уваги. Так, у справі «Кечк о проти України» Європейськи й Суд з прав людини констатув ав, що не приймає аргумент Уря ду щодо бюджетних асигнувань , оскільки органи державної в лади не можуть посилатись на відсутність коштів як на при чину невиконання своїх зобов ' язань.

Таким чином, невиконання аб о неналежне виконання законі в, якими передбачено певні со ціальні гарантії, через відс утність коштів для їх виплат и не є підставою для виправда ння дискримінуючої невиплат и компенсації за отримане ре чове майно звільненим військ овослужбовцям.

Суд критично оцінює позиці ю викладену у запереченнях в ідповідача про неможливість сплати ОСОБА_1 грошової к омпенсації за речове майно, т ак як вона повністю спростов ується згаданою довідкою від повідача, згідно з якою позив ачу визначена вартість грошо вої компенсації за речове ма йно в сумі 6076,87 грн.

Приймаючи до уваги, що відпо відач при звільнені не сплат ив грошову компенсацію за не отримане речове майно ОСОБ А_1, суд не знаходить, дії в/ч А 1743 такими що вчинені добросов існо, а взагалі є таким що супе речать чинному законодавств у і порушують права позивача , як протиправні, тому уточнен ні вимоги позивача про стягн ення з відповідача грошової компенсації за речове майно у сумі 6076,87 грн., підлягають задо воленню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС Укр аїни, якщо судове рішення ухв алене на користь сторони, яка не є суб' єктом владних повн оважень, суд присуджує всі зд ійснені нею документально пі дтверджені судові витрати з Державного бюджету України, позивач при звернені до суду сплатив 3,40 грн., що підтверджує ться відповідною квитанцією , які і потрібно стягнути на йо го користь.

Крім того, позивач при зверн енні до суду з вимогою про стя гнення грошових коштів, пови нен був сплатити судовий збі р з розрахунку один відсоток від суми позову, що дорівнює 6 0,76 грн., однак приймаючи задово лення позовних вимог ОСОБА _1, суд не знаходить підстав для стягнення даних грошови х коштів з позивача.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 94,160-163 КАС Укр аїни, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з військової част ини А 1743 (ЄДРПОУ 08182472) на користь ОСОБА_1 грошову компенсаці ї замість належного до видач і речового майна у сумі 6706,87 грн .

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ОСОБ А_1 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає за конної сили після закінчення строків подання заяви про ап еляційне оскарження та апеля ційної скарги, якщо вони не бу ли подані у встановлені стро ки.

Постанова може бути о скаржена в апеляційному поря дку до Апеляційного суду АР К рим шляхом подачі через Окру жний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня п роголошення (складення в пов ному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протяго м 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про а пеляційне оскарження, постан ова набирає законної сили че рез 10 днів з дня її проголошен ня, а в разі складення постано ви у повному обсязі - з дня скл адення в повному обсязі.

Якщо постанову було прогол ошено у відсутності особи, як а бере участь у справі, то пост анова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання о собою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апел яційне оскарження.

Якщо після подачі заяви пр о апеляційне оскарження, апе ляційна скарга не подана, пос танова вступає в законну сил у через 20 днів після подання з аяви про апеляційне оскарже ння.

Суддя Латинін Ю.А.