Рішення

від 04.02.2020 по справі 761/2648/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2648/19

Провадження № 2/761/852/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Волошина В.О.

при секретарі: Яворській А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

В січні 2019р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: ЖБК Автомат-2 , Обслуговуючого кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Олімпієць , в якому просив суд: визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 67,9 кв.м, житловою площею 41,69 кв.м. та на гараж АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом.

Свої позовні вимги позивач обґрунтовував тим, що тим, що 22 травня 1951р. його батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, в яком у останніх народилися двоє синів: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (позивач).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі на вищезазначену квартиру та гараж. Після смерті батька позивача, все нерухоме майно, належне спадкодавцю успадкував його син - ОСОБА_4 (брат позивача).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_4 не встигнув оформити право власності на нерухоме майно, яке залишилось йому у спадок після батька. За ОСОБА_4 спадщину прийняв позивач ОСОБА_1

04 січня 2019р. державним нотаріусом Третьої київської державної нотаріальної контори Марущак С.В. було видано постанови про відмову у видачі позивачу свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру та на гараж.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить визнати за ним право власності на нерухоме майно у порядку спадкування.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2019р. відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2019р. було замінено неналежних відповідачів по справі ЖБК Автомат-2 , Обслуговуючий кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Олімпієць на належного відповідача - Київську міську раду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києві дві 31 жовтня 2019р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

04 лютого 2020р. представник позивача надала до канцелярії Шевченківського районного суду м. Києва, заяву про залишення позову без розгляду, в частині позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування на гараж № НОМЕР_1 у Обслуговуючому кооперативі Олімпієць по вул. Перемоги, 15а у Святошинському районі м. Києва .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020р. було залишено позов без розгляду, в частині вимог про визнання права власності на гараж в„– НОМЕР_1 по АДРЕСА_4 , в порядку спадкування.

В судове засідання 04 лютого 2020р. сторони не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, сторона позивача клопотала перед судом про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав зазначених у позові, сторона відповідача поважності причин неявки свого представника до суд уне повідомила, відзив на позов не подавався.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

За життя ОСОБА_2 був членом ЖБК Автомат-2 , що підтверджується довідкою від ЖБК Автомат -2 вих. № 104 від 21 серпня 2018р. та довідкою № 121/2 від 16 жовтня 2018р.

30 жовтня 1987р. ОСОБА_2 отримав ордер № 064973 на житлову квартиру АДРЕСА_1 (який виданий на підставі рішення Загальних зборів членів ЖБК Автомат-2 , затвердженого рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 05 жовтня 1987р. № 975) на сім`ю з трьох осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - жінка, ОСОБА_4 -син .

25 грудня 1991р. ОСОБА_2 набув у власність вказану кооперативну квартиру, повністю сплативши ЖБК Автомат-2 вартість пайового внеску у сумі 13525 крб. СРСР, що підтверджується довідкою від ЖБК Автомат-2 № 121/2 від 16 жовтня 2018р.

За життя ОСОБА_2 не отримав правовстановлюючого документу на квартиру АДРЕСА_1 .

З матеріалів спадкової справи № 519/2009, копія якої була надана на запит суду від Третьої київської державної нотаріальної контори вбачається, що спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 став його син ОСОБА_4 , який фактично прийняв спадщину, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, бо станом на дату смерті батька проживав із батьком за однією адресою у зазначеній вище квартирі, при цьому позивач, ОСОБА_1 написав заяву про відмову від спадщини, яка відкрилася після смерті батька позивача на користь свого брата - ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що спадкоємиць ОСОБА_4 за життя не оформив своїх спадкових прав, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.

З матеріалів спадкової справи № 395/2012, копія якої була надана на запит суду від Третьої київської державної нотаріальної контори вбачається, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого брата ОСОБА_4 , подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у строк, визначений законом.

Згідно довідки нотаріуса Третьої державної нотаріальної контори Марущак С.В. № 1437/02-14 від 17 жовтня 2018р. позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , який прийняв спадщину та не оформив своїх спадкових прав після батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

04 січня 2019р. державним нотаріусом Третьої київської державної нотаріальної контори Марущак С.В. було винесено постанову № 18-02-31 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів .

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно із ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 15 Закону України Про власність член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім`ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України.

Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст. 1296 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 8 Постанови № 7 від 30 травня 2008р. Про судову практику у справах про спадкування , якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

У разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 66 Закону України Про нотаріат на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

У відповідності з п.п. 4.15, п.п. 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮ України від 22 лютого 2012р. № 296/5, яка є чинною на час розгляду справи, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що батьком позивача було сплачено в повному обсязі пайові внески за квартиру, суд дійшов висновку, про те, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8 810,0 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 200, 258, 259, 263-266, 268, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1261, 1268, 1273, 1296, 1297, 1299 ЦК України; ст. 15 Закону України Про власність ; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008р. Про судову практику у справах про спадкування , суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) до Київської міської ради (код ЄРДПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Стягнути з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8810,0 /вісім тисяч вісімсот десять/ грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13 лютого 2020р.

Суддя: