Ухвала

від 14.02.2020 по справі 212/207/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/193/20 Справа № 212/207/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

заявника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 січня 2020 року, якою клопотання слідчого Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020040730000010 від 02.01.2020 року задоволено, -

В С Т А Н О В И В:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 січня 2020 року клопотання слідчого Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про арешт майна задоволено.

Мотивуючи ухваленерішення,слідчий суддяпосилався нате,що зазначенів клопотанніслідчого документи, речі та техніка, вилучені в ході обшуку приміщення відділу освіти виконавчого комітету Покровської районної в місті ради за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2, є речовими доказами у даному кримінальному провадженню, та є безпосередньо предметом злочину, зокрема, прокурором доведено ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказані предмети, іншим особам до закінчення досудового розслідування.

Слідчий суддя вважав, що з урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, клопотання підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, вилученого під час обшуку.

Вимоги апеляційної скарги, обґрунтовує тим, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки при ухваленні судового рішення за основу взято виключно позицію слідчого (прокурора).

Заявник ОСОБА_7 зазначає, що слідчим суддею не було надано жодної правової оцінки доводам власника майна чи фактичним обставинам справи, а саме: факту наявності на вилученому ноутбуці сімейних фото, відео, які знаходяться там в єдиному примірнику, а також особистих, а тому числі сімейних файлів апелянта (шкільні роботи дітей, скановані копії документів родини тощо), так само як і не було надано оцінки фактичній можливості слідчого і прокурора вилучити безпосередньо інформацію, необхідну для слідства, без порушення права апелянта володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної діяльності.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційної скарги та з підстав викладених у ній просила її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно допунктів 1,2,5ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати:правову підставудля арештумайна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про необґрунтованість рішення слідчого судді та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею виконані належним чином.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділенням Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040730000010 від 02.01.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

21.01.2020 року під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу в приміщенні відділу освіти виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2, прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2, крім іншого, вилучено ноутбук марки HPs/nRMN:HSTNN-Q96C; s/n 5CD6171ZBP, зарядний пристрій до ноутбуку та сумка чорного кольору, блокноти із чорновими записами, загальна кількість яких склала 5 шт., зразки печатки на 1 аркуші, журнал вхідної та журнал вихідної документації.

Вилучені ноутбук марки HP s/nRMN:HSTNN-Q96C; s/n 5CD6171ZBP, зарядний пристрій до ноутбуку та сумка чорного кольору, блокноти із чорновими записами, загальна кількість яких склала 5 шт., зразки печатки на 1 аркуші, журнал вхідної та журнал вихідної документації не входили до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу, тому ці речі вважаються тимчасово вилученим майном. Вбачається, що вказане майно перебувало у користуванні відділу освіти виконавчого комітету Покровської районної в місті ради.

21.01.2020 року під час огляду даного ноутбуку було встановлено, що на його робочому столі міститься значок месенджера «Вайбер». Під час входу до месенджера відкривається список діалогів, серед яких є переписка з абонентом ОСОБА_9 , який перебуває на посаді ТОВ «Будвест». В ході зазначеної переписки відображаються відомості щодо виконання поточного ремонту покрівлі ДЮСШ №4.

Згідно постанови про визнання речовими доказами від 22 січня 2020 року, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12020040730000010 від 02 січня 2020 року: ноутбук HP s/nRMN:HSTNN-Q96C; s/n 5CD6171ZBP, зарядний пристрій до ноутбуку та сумка чорного кольору, блокноти із чорновими записами, загальна кількість яких склала 5 шт., зразки печатки на 1 аркуші, журнал вхідної та журнал вихідної документації.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, перевірив зазначені в ньому обставини та встановив, що вилучене майно має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ухвали слідчого судді арешт на зазначене в ухвалі майно накладений на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно дост.98КПК Україниречовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Таким чином, встановлені під час досудового розслідування обставини свідчать, про необхідність накладення арешту на зазначене в ухвалі майно, оскільки це майно відповідає критеріям речового доказу у цьому кримінальному провадження, зазначеним в ст. 98 КПК України та є предметом злочину, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підставою для накладення арешту, у зв`язку з чим в цій частині доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 є безпідставними.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що на вилученому ноутбуці наявні сімейні фото, відео, які знаходяться там в єдиному примірнику, а також особисті, в тому числі сімейні файли апелянта (шкільні роботи дітей, скановані копії документів родини тощо), а тому його арешт є порушенням її права власності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки прокурором доведено ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказані предмети, іншим особам до закінчення досудового розслідування.

Крім того,матеріали провадженнясвідчать,що нацьому етапікримінального провадженняпотреби досудовогорозслідування виправдовуютьтаке втручанняу правата інтересивласника майназ метоюзапобігання відчуження,знищення чипошкодження майна,що можеперешкодити кримінальномупровадженню.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 170 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні слідчого, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вказане майно відповідає критеріям речового доказу по розслідуваному злочину, апеляційний суд доходить висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим і відсутні підстави для його скасування, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків слідчого судді, у зв`язку з чим не можуть бути задоволені.

Будь-яких порушень судом першої інстанції норм кримінального процесуального закону, апеляційним судом в ході апеляційного перегляду справи не встановлено, а доказів протилежного апелянтом не надано.

Водночас, у випадку, якщо наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована або будуть проведені всі необхідні слідчі дії з таким майном, чи встановлено відсутність складу або події злочину, а так само стороною обвинувачення у розумні строки, в значенні ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин, власник майна наділений правом ініціювати, в порядку ст. 174 КПК України, питання про скасування накладеного арешту.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -

ПО СТ АН ОВ ИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 січня 2020 року, якою клопотання слідчого Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про арешт майна задоволено залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4