Постанова

від 19.02.2020 по справі 500/2552/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1733/20

Номер справи місцевого суду: 500/2552/17

Головуючий у першій інстанції Жигулін С. М.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Черевка П.М.,

при секретарі судового засідання Павлючук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалуІзмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 червня 2019 року про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за кордон Українив цивільній справі за поданням Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон України без вилучення паспортного документу, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2019 року Ізмаїльський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням. У зазначеному поданні вказувалось, що на виконанні Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження № 57476441 від 19.10.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суми боргу в розмірі 6152222,09 грн. У тексті подання наведений частковий опис матеріалів виконавчого провадження та виклад фактів, в яких заявник вбачає явне ухилення від виконання рішення суду (а.с. 1-5).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 червня 2019 року (суддя Жигулін С.М.) вказане подання було задоволено. Громадянці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ), встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон України без вилучення паспортного документу до повного погашення боргового зобов`язання відповідно до виконавчого листа №500/2552/17, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області від 17.07.2018 р.; постанови Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 17.10.2018 р. за №57449478; постанови Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 14.07.2017 р. за №54191360 (а.с. 127).

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 24.06.2019 року звернувся до суду з апеляційною скаргою. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначив, що справа була розглянута за участю судді, якому було заявлено відвід. Крім того, апелянт звернув увагу на те, що суд першої інстанції, розглядаючи подання, не врахував та проігнорував відомі суду обставини: наявність в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області проваджень за скаргами відповідачки ОСОБА_1 на дії державного виконавця при виконанні рішення по справі № 500/2552/17; наявність в СВ ВП Ізмаїльського ГУНП кримінального провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ізмаїльського відділу ДВС щодо реалізації арештованого майна; відсутність протоколу проведених (третіх) Електронних торгів щодо продажу об`єктів нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 ; проведення виконавчих дій без залучення до погашення боргу іншого відповідача ОСОБА_3 ; стягнення з невідомих причин всієї суми боргу виключно з одного відповідача - ОСОБА_1 , незважаючи на те, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.02.2018 року по справі № 500/2552/17 було визначено солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 боргу в розмірі 6 152 222,09 грн; подання на тимчасове обмеження у праві виїзду було подано виключно відносно відповідача ОСОБА_1 ігноруючи наявність іншого відповідача - ОСОБА_3 . Тому апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 128-129).

15.10.2019 року апеляційним судом було отримано відзив на апеляційну скаргу від Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому заявник не погоджується з апеляційною скаргою та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

03.01.2020 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби було надіслано поштою заяву з проханням розглядати справу без участі представника відділу.

В судове засідання 13.02.2020 сторони по справі не з`явились. Про час та місце судового засідання були повідомленні. Про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи оскаржувану ухвалу в справі суд першої інстанції виходив з того, що подання було подано обґрунтовано, боржник ухиляється від виконання судового рішення, а тому є підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду.

Разом з тим, такий висновок суду було зроблено з порушенням встановленого порядку розгляду справ відповідної категорії, що є підставою для скасування прийнятого судового рішення на підставі ст. 379 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. За частиною 3 вказаної статті суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Частина 4 цієї статті визначає, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Таким чином, участь виконавця передбачена законодавцем задля того, щоб суд міг оглянути матеріали виконавчого провадження та пересвідчитись у обґрунтованості подання. Як вбачається з матеріалів справи в суд першої інстанції надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа разом із копіями виконавчого на 115 аркушах (а.с. 1-120 ). Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду м. Одеси від 10.06.2019 року було задоволено подання виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 127 ) , при цьому як вбачається з матеріалів справи, представник Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області до суду не з`явився. Разом з тим, неявка державного виконавця не виключає його обов`язку з`явитись до суду для підтримання подання та надання суду матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення.

Таким чином, враховуючи вище наведене, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а суд першої інстанції порушив норми процесуального права, внаслідок чого прийшов передчасних висновків по суті поданої скарги, апеляційний суд, на підставі ст. 379 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу скасовує та направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому, слід враховувати відповідну специфіку спірних правовідносин, зокрема, розгляд справи за участю виконавця та огляд повних матеріалів виконавчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд ,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково .

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду м. Одеси від 10.06.2019 рокупро тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - скасувати.

Подання заступника начальника відділу Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Агрірова Р.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

19.02.2020 року м. Одеса