Рішення

від 07.02.2020 по справі 160/12132/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року Справа № 160/12132/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Керама-Строй до Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області про встановлення відсутності компетенції, -

ВСТАНОВИВ :

03.12.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Керама-Строй до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень - заступника начальника управління-начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Харлової Тетяни на підписання листа № 29603/10-04-36-53-30 від 13.11.2019р. в інтересах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стало порушення відповідачем вимог податкового законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено наступне:

- 16.11.2019 року позивачем було отримано поштовим зв`язком запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 29603/10-04-36-53-30 від 13.11.2019 року за підписом заступника начальника управління-начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Харлової Тетяни;

- вся наведена в листі інформація не грунтується на фактах, які б свідчили саме про порушення нашим підприємством податкового, валютного законодавства чи іншого із зазначеного в п. 1 ч. 3 п. 73.3 ст. 73 ПУ України. Все обґрунтування Відповідачем базується на ймовірній недостовірності визначення нашим підприємством даних податкових зобов`язань у вересні 2019р. по взаємовідносинах з покупцями: ТОВ АГРО-ТОВ (код 42451526), ТОВ СПЕЦБУДПОСТАЧАННЯ (код 37213380);

- запит на податкову інформацію не містить ні вказівки на акт органу юридичної особи, відповідача по справі, погодженого керівником ДПС України, який би підтверджував повноваження Харлової Тетяни на підписання спірного запиту від імені відповідача. Не долучено до запиту і довіреності на наявність відповідних повноважень;

- особа яка підписала спірний запит не була наділена відповідними владними представницькими повноваженнями, чим порушила закон.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

13.12.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- докази наявності у Харлової Тетяни компетенції на вчинення інформаційного запиту від ГУ ДПС у Дніпропетровській області ґрунтуються на підставі таких документів - Наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.08.2019 №36-0 про ОСОБА_1 на посаду заступника начальника управління - начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.09.2019 № 21 Про надання повноважень , в якому значиться Харлова ОСОБА_2 , якій делегуються повноваження щодо підписання письмових запитів платникам податків про надання інформації (п. 73.3 ст. 73 ПКУ) (повідомляємо, що делегування повноважень здійснюється через відповідний наказ від ГУ ДПС, який вчиняється на підставі листа від ДПС України, про який зазвичай зазначають в першому абзаці відповідного наказу з вихідним номером), та листа від ДПС України з підписом Голови ДПС України Сергія Верланова з вихідним номером 685/7/99-00-04-05-01-17, в якому значиться Харлова ОСОБА_2 , якій делегуються повноваження щодо підписання письмових запитів платникам податків про надання інформації (п. 73.3 ст. 73 ПКУ);

- посилання позивача на ст. 62 Конституції України є не доречним, оскільки інформаційний запит не є обвинуваченням, а самі обвинувачення зазвичай здійснюються в рамках кримінальних процесів;

- недоречним є посилання позивача на ст. 237 ЦК України щодо представництва, оскільки в даному випадку Харловою Т. здійснюються контрольні функції ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а не функції представництва, в такій ситуації Харлова Т. не є представником ГУ ДПС у Дніпропетровській області в класичному розумінні представництва ЦК України, а є посадовцем даного органу, який виконує певні функції, покладені на неї державним органом.

27.01.2020 до суду надійшли додаткові пояснення по справі від відповідача.

Позивач правом на надання відповіді на відзив не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було направлено на адресу ТОВ Керама-Строй запит від 13.11.2019 року №29603/10-04-36-53-30. Вищезазначений запит направлений за адресою: вул. Шевченко, буд. 6, м. Новомосковськ, 51200.

Крім того, судом встановлено, що запит від 13.11.2019 року №29603/10-04-36-53-30 підписаний заступником начальника управління-начальником відділу податків і зборів з юридичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Харловою Тетяною.

Позивач прийшов до висновку про незаконність вищезазначеного запиту, через те, що особа, яка його підписала не була наділена відповідними владними представницькими повноваженнями, у зв`язку з чим звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.73.3. ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;

5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Проте запит про надання інформації та її документального підтвердження не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки він сам по собі не впливає на права та обов`язки платника податків, як і дії податкового органу щодо направлення такого запиту.

В разі отримання або не отримання інформації та первинних документів на запит, податковий орган має право прийняти рішення про проведення перевірки, що передбачено підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Таким чином, рішенням суб`єкту владних повноважень в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України буде рішення про проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за наслідками розгляду відповіді платника податків на інформаційний запит.

При цьому, оцінка належності запиту та обов`язковості відповіді на нього, має надаватись при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого після направлення запиту та безпосередньо пов`язаного з таким запитом.

Суд приходить до висновку про те, що факт направлення запиту не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків для підприємства, а є лише частиною процедури встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 року по справі №804/15668/14.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, суд звертає увагу, що пунктом першим частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом сьомим частини першої статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом третім частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Таким чином, спори визначення у пункті третьому частини пуршої статті 19 КАС України можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб`єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління.

Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.

Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства є розв`язання законодавчої колізії, а також, усунення наслідків дублювання повноважень.

При цьому, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Враховуючи викладене, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Керама-Строй про встановлення відсутністі компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень - заступника начальника управління-начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Харлової Тетяни на підписання листа № 29603/10-04-36-53-30 від 13.11.2019р. в інтересах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір щодо відсутності компетенції (повноважень) допускається виключно між суб`єктами владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 року по справі №802/833/17-а.

Отже, в даному випадку позивач має право звернутись до суду з позовом про оскарження рішення, прийнятого після направлення запиту та безпосередньо пов`язаного з таким запитом, а не встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень - заступника начальника управління-начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Харлової Тетяни на підписання листа. А тому, позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного, на його думку, права.

Частиною 1 статті 9 КАС Українивизначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписівстатті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії,

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Керама-Строй (місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Шевченко, буд.6; код ЄДРПОУ 42721785) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; код ЄДРПОУ 43145015) про встановлення відсутності компетенції - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною шостою статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно