Рішення

від 11.02.2020 по справі 906/1028/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1028/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальчук А.В. - адвокат, ордер серії ЖТ №059025 від 21.03.2019,

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Теолда"

2) ОСОБА_1

про стягнення 116247,81 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 116247,81 грн. заборгованості за кредитним договором №б/н від 03.11.2015, а саме: 116247,81 грн. заборгованості за кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Теолда" як сторона основного зобов`язання та ОСОБА_1 , як поручитель по основному зобов`язанню, не виконують обов`язку щодо погашення заборгованості по тілу кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, та просив задовольнити в повному обсязі, наголосив, що на даний момент позивач просить стягнути лише тіло кредиту.

Відповідач-1 не скористався правом надання відзиву на позов, уповноважений представник в судове засідання не з`явились. Примірники ухвал господарського суду від 16.10.2019, 07.11.2019, 29.11.2019, 14.01.2020 повернулися на адресу суду з відміткою пошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідач-2 також не скористався правом надання відзиву на позов, в судове засідання не з`явився. Ухвала суду, що надсилалася відповідачу-2 повернулася до суду з відміткою працівника пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачам завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Явка представників відповідачів в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідачів, а не їх обов`язком, суд вважає, що неявка представників відповідачів та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Теолда" (позичальник, відповідач-1) було підписано Заяву про відкриття рахунку та Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 24), згідно якої клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www.privatbank.ua., які разом із цією Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 03.11.2015 (далі- Договір).

Цим підписом відповідач приєднався і зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг.

Відповідно до умов зазначеного договору, відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі -Умови).

Згідно з п.3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (п. 3.2.1.1.6. Умов).

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт в сумі 130000,00грн, в свою чергу відповідач здійснював користування кредитними коштами.

Відповідач-1 в порушення взятих а себе зобов`язань за кредитним договором кредитні кошти у передбачений договором строк не повернув.

Як зазначив позивач, внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором від 03.11.2015 відповідач станом на 12.09.2019 має заборгованість в сумі 269668,82 грн., з яки: 116247,81 грн. заборгованості за кредитом, 60456,78 грн. заборгованості за процентами, нарахованими на прострочену заборгованість, 91801,75 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 1162,48 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Частиною 1 статті 14 ГПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Враховуючи викладене та беручи до уваги приписи статей 15 та 16 ЦК України позивач має право самостійно обрати спосіб судового захисту та визначити розмір своїх вимог.

За таких обставин, позивачем визначено розмір позовних вимог до відповідачів, що складає 116247,81 грн. заборгованості за кредитом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

28.08.2017 між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №Р1503908091209993903 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання ТОВ "Теолда" зобов`язань за угодою-приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі - угода).

Згідно п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" та "Угодою 2" в тому ж розмірі що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У пункті 1.5 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 і/або Угодою 2 , боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Кредитор має право у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання (зобов`язань). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором, як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2", незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п.2.1.2 договору поруки).

Позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом - 116247,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач-1, в порушення умов договору банківського обслуговування від 03.11.2015, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, хоча строк їх виконання настав, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання, які забезпечені порукою відповідача-2.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачі не подали до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теолда" (11114, Житомирська область, Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Мічуріна, 16, ід. код 38335585) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_2 )

- на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д; ід. код 14360570) 116247,81 грн. заборгованості за кредитним договором №б/н від 03.11.2015, а також 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.02.20

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек. з повід.);

3 - відповідачу Шаповаловій Ользі Володимирівні : АДРЕСА_2 (рек. з повід.)

4- відповідачу ТОВ "Теолда": 11114, Житомирська область, Овруцький район, смт. Першотравневе, вул. Мічуріна, 16 (рек. з повід.)