Рішення

від 04.02.2020 по справі 910/17231/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2020Справа № 910/17231/19 За позовом Державного підприємства Готельний комплекс Феофанія Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРГАНГ

про стягнення 40 099, 75 грн

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача: Івасин О.Р.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Готельний комплекс Феофанія Національної академії наук України (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРГАНГ (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 237 823, 60 грн, з яких: 202 364, 37 грн основна заборгованість, 30 792, 09 грн пеня та 4 667, 14 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.193, 198 ГК України ст. 18, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди майна №4/2018 від 23.10.2018, в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17231/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.01.2020.

10.01.2020 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з оплатою відповідачем суми основного боргу, в якій просив суд стягнути з відповідача 35 432, 61 грн пені та 4 667, 14 грн інфляційних втрат.

У підготовче засідання 14.01.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача у засідання не з`явився, повідомлений був належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 підготовче засідання відкладено на 28.01.2020.

24.01.2020 від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо сум платежів здійснених відповідачем за договором оренди майна.

28.01.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що заборгованість за договором погашена в 2020 році в повному обсязі на підтвердження чого надав копії платіжних доручень.

У підготовче засідання 28.01.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача в засідання не з`явився, повідомлений був належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.02.2020.

04.02.2020 від представника позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, з копією платіжного доручення.

Представник позивача в судовому засіданні 04.02.2020 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання 04.02.2020 не з`явився, повідомлений був належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 04.02.2020 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2018 між позивачем (надалі - орендодавець) та відповідачем (надалі - орендар) укладено договір оренди №4/2018 майна, що належить до майнового комплексу НАН України, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, загальною площею 361, 1 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Є. Мірошниченко 6/11, на першому поверсі, що перебуває на балансі Державного підприємства Готельний комплекс Феофанія НАН України, вартість якого згідно з висновком про вартість майна від 17.07.2018 становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) станом на 17.07.2018 і становить 2 463 060, 00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору, майно передається в оренду з метою використання під кафе.

Згідно з п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

23.10.2018 згідно із актом приймання-передачі майна, що належить до майнового комплексу НАН України до договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне майно Державного підприємства Готельний комплекс Феофанія НАН України, загальною площею 361, 1 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Є.Мірошниченко 6/11, на першому поверсі, що перебуває на балансі Державного підприємства Готельний комплекс Феофанія НАН України.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2018 року 30 788, 25 грн та ПДВ 6 157, 65 грн, всього 36 945, 90 грн.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Згідно із п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7 договору).

Згідно із п.5.13 сторони погоди щомісячно проводити звіряння взаєморахунків по орендних платежах і оформлювати відповідні акти звіряння.

Відповідно до п. 10.1 договору оренди цей договір укладено строком на 3 роки, що діє з 23.10.2018 до 22.10.2021 включно.

Як вбачається з матеріалів справи щомісячно між позивачем та відповідачем підписувалися акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (водозабезпечення, теплозабезпечення, відшкодування вартості землі, оренди приміщення), на загальну суму 495 561, 53 грн, а саме:

- листопад 2018 року від 30.11.2018 №№ОУ-0000817, ОУ-0000814, ОУ-0000818 на загальну суму 43 624, 45 грн;

- грудень 2018 року від 31.12.2018 №№ ОУ-0000886, ОУ-0000889, ОУ-0000890 на загальну суму 47 112, 43 грн;

- січень 2019 року від 31.01.2019 №№ ОУ-0000080, ОУ-0000079, ОУ-0000076 на загальну суму 48 621, 81 грн;

- лютий 2019 року від 28.02.2019 №№ ОУ-0000138, ОУ-0000141, ОУ-0000142 на загальну суму 47 468, 40 грн;

- березень 2019 року від 31.03.2019 №№ ОУ-0000228, ОУ-0000231, ОУ-0000232 на загальну суму 47 333, 18 грн;

- квітень 2019 року від 30.04.2019 №№ ОУ-0000320, ОУ-0000319, ОУ-0000316 на загальну суму 44 223, 77 грн;

- травень 2019 року від 31.05.2019 №№ ОУ-0000415, ОУ-0000418, ОУ-0000419 на загальну суму 43 881, 39 грн;

- червень 2019 року від 30.04.2019 №№ ОУ-0000497, ОУ-0000500, ОУ-0000503 на загальну суму 43 600, 44 грн;

- липень 2019 року від 31.07.2019 №№ ОУ-0000576, ОУ-0000579, ОУ-0000582 на загальну суму 42 933, 71 грн;

- серпень 2019 року від 31.08.2019 №№ ОУ-0000678, ОУ-0000675, ОУ-0000672 на загальну суму 42 998, 40 грн;

- вересень 2019 року від 30.09.2019 №№ ОУ-0000767, ОУ-0000764, ОУ-0000761 на загальну суму 43 763, 55 грн.

Крім того на виконання пункту 5.13 договору між сторонами щомісячно підписувалися акти звіряння взаємних розрахунків відповідно до яких у відповідача перед позивачем існувала заборгованість, а саме: станом на 30.11.2018 - 54 532, 99 грн, 31.12.2018 - 3 587, 98 грн, 21.01.2019 - 48 621, 81 грн, 28.02.2019 - 87 468, 40 грн, 31.03.2019 - 134 801, 58 грн, 30.04.2019 - 71 556, 95 грн, 31.05.2019 - 105 438, 34 грн, 30.06.2019 - 149 038, 78 грн, 31.07.2019 - 186 972, 49 грн, 31.08.2019 - 224 970, 89 грн, 30.09.2019 - 244 401, 26 грн, 31.10.2019 - 210 331, 59 грн та станом 30.11.2019 - 255 634, 89 грн.

Відповідно до виписки банку від 19.12.2019 №1912-19VU- 1938-0231 та копій платіжних доручень відповідачем за договором оренди №4/2018 були здійснені наступні платежі: 20.11.2018 - 4 058, 68 грн, 14.12.2018 - 10 908, 54 грн, 17.12.2018 - 43 624, 45 грн, 28.12.2018 - 43 624, 45 грн, 17.01.2019 - 3 487, 98 грн, 18.02.2019 - 8 621, 81 грн, 05.04.2019 - 47 468, 40 грн, 08.04.2019 - 40 000, 00 грн, 19.04.2019 - 20 000, 00 грн, 20.05.2019 - 10 000, 00 грн, 30.07.2019 - 5 000, 00 грн, 13.08.2019 - 5 000, 00 грн, 04.09.2019 - 10 000, 00 грн, 18.09.2019 - 7 333, 18 грн, 27.09.2019 - 7 000, 00 грн, 11.10.2019 - 77 500, 00 грн, 17.12.2019 грн - 255 634, 89 грн, всього на суму 599 262, 38 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач у порушення взятого на себе зобов`язання у період лютого 2019 по листопад 2019 року, по строку сплати не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.4 договору), несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував платежі передбачені договором, повністю розрахувався лише 17.12.2019, у зв`язку із чим позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 35 432, 61 грн за період з 21.02.2019 по 23.12.2019 та інфляційних втрат за період з березня по жовтень 2019 року в розмірі 4 667,14 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На відносини, пов`язані із орендою державного майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем, у період з жовтня 2018 року по грудень 2019 року державним нерухомим майном нежитловим приміщенням, загальною площею 361, 1 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Є. Мірошниченко 6/11, на першому поверсі, що перебуває на балансі позивача, а саме підписаними між сторонами актами здачі прийняття робіт (надання послуг), а також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Як встановлено судом вище та не заперечується сторонами, в порушення умов договору оренди, відповідач свої зобов`язання щодо здійснення орендної плати за період лютого по грудень 2019 належним чином не виконував, а саме несвоєчасно сплачував платежі передбачені договором оренди, в зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 35 432, 61 грн (нарахування здійснено загальний період з 21.02.2019 по 23.12.2019) та інфляційні збитки у розмірі 4 667, 14 грн (нараховані за загальний період з березня по жовтень 2019 року).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну сплату орендної плати передбачена сторонами у п. 3.7 договору, згідно із яким сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що він виконаний невірно, а саме при розрахунку пені позивачем не враховано, що заборгованість за договором оренди погашена відповідачем 17.12.2019 у повному обсязі, в зв`язку з чим судом було здійснено власний розрахунок пені (включаючи день оплати п.3.7 договору), а саме:

21.02.2019 по 20.03.2019 сума заборгованості 25 032, 78 грн кількість днів прострочення 28 , пеня - 691, 32 грн;

21.03.2019 по 20.04.2019 сума заборгованості 72 501, 18 грн кількість днів прострочення 31, пеня - 2 216, 75 грн;

21.04.2019 по 20.05.2019 сума заборгованості 12 365, 96 грн кількість днів прострочення 30, пеня - 365, 90 грн;

21.05.2019 по 20.06.2019 сума заборгованості 46 589, 73 грн кількість днів прострочення 31, пеня - 1 384, 93 грн;

21.06.2019 по 20.07.2019 сума заборгованості 90 471, 12 грн кількість днів прострочення 30, пеня - 2 602, 59 грн;

21.07.2019 по 20.08.2019 сума заборгованості 134 071, 56 грн кількість днів прострочення 31, пеня - 3 871, 55 грн;

21.08.2019 по 20.09.2019 сума заборгованості 167 005, 27 грн кількість днів прострочення 31, пеня - 4 822, 56 грн;

21.09.2019 по 20.10.2019 сума заборгованості 192 670, 49 грн кількість днів прострочення 30, пеня - 5 225, 86 грн;

21.10.2019 по 20.11.2019 сума заборгованості 158 934, 04 грн кількість днів прострочення 31, пеня - 4 454, 51 грн;

21.11.2019 по 17.12.2019 сума заборгованості 202 364, 37 грн кількість днів прострочення 27, пеня - 4 529, 64 грн.

Таким чином загальний розмір пені складає 30 165, 60 грн, а тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 30 165, 60 грн.

Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Судом було здійснено перерахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, за результатами якого суд погоджується із сумами нарахувань за період березня 2019 року по листопад 2019 року у загальній сумі 4 667, 14 грн, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також судом не приймаються заперечення відповідача щодо позову, в зв`язку з тим, що ним сплачено заборгованість у повному обсязі, оскільки предметом даного позову є стягнення пені та інфляційних втрат відповідно до пункту 3.7 договору №4/2018, а як вбачається з платіжного доручення від 17.12.2019 №258 наданого відповідачем ним сплачено за зазначеним договором заборгованість по оренді приміщення та відшкодування витрат пов`язаних з його використанням у сумі 255 634, 89 грн, як і зазначено судом вище, інші платіжні доручення стосується інших договорів оренди, які не є предметом розгляду даної справи. Доказів сплати пені та інфляційних втрат нарахованих позивачем, в зв`язку з порушенням строків оплати платежів за договором оренди №4/2018 відповідачем надано не було.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача та користь позивача 30 165, 60 грн пені та 4 667, 14 грн інфляційних втрат.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРГАНГ (03057, місто Київ, вулиця Євгенії Мірошниченко (Софії Петровської), будинок 6/11, ідентифікаційний код 38063072) на користь Державного підприємства Готельний комплекс Феофанія Національної академії наук України (03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 14-Б, ідентифікаційний код 00290446) 30 165 (тридцять тисяч сто шістдесят п`ять) грн 60 коп. пені, 4 667 (чотири тисячі шістсот шістдесят сім) грн 14 коп. інфляційних втрат та 1 668 (одна тисяча шістсот шістдесят вісім) грн 68 коп. судового збору.

У іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, складено та підписано 21.02.2020.

Суддя Я.А.Карабань