Рішення

від 11.02.2020 по справі 910/11856/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2020Справа № 910/11856/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК Скорпіон

до Товариства з обмеженою відповідальністю Епоха

про стягнення 714202,15 грн.

Представники:

від позивача: Дубина О.О.

від відповідача: Науменко А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Скорпіон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Епоха" про стягнення 714202,15 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем обов`язку з оплати виконаних робіт за договором підряду №27-06-17-РИВ від 27.06.2017 та Додатковою угодою №22 від 07.05.2018 за актом приймання виконаних будівельних робіт №3 за грудень 2018 року, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 584812,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 30468,71 грн., 3% річних у розмірі 7690,68 грн. та пеню у розмірі 91230,67 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2019 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БК Скорпіон залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

16.09.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на категорію та складність справи, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 22.10.2019.

22.10.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що позивачем було частково виконано роботи за договором (додатковою угодою №22), які були прийняті відповідачем та в подальшому останній припинив надання завдань на проведення робіт, тобто відповідач не визнає факт замовлення зі своєї сторони та виконання позивачем робіт, зазначених в акті №3 вартістю 590117,29 грн.; в позовній заяві відсутні докази направлення акту №3 відповідачу на погодження у грудні 2018 року чи січні 2019 року; відповідач претензію від 13.03.2019 не отримував.

У підготовче засідання 22.10.2019 прибули представники сторін.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 03.12.2019.

03.12.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач просить поновити строк на подання відповіді на відзив та вказує, що сама додаткова угода №22 до договору і була завданням на виконання підрядних робіт; жодних повідомлень про односторонню відмову від договору підряду позивач не отримував.

У підготовче засідання 03.12.2019 прибули представники сторін. Представник позивача подав додаткові документи.

За наслідками розгляду клопотання позивача про поновлення строку на подання відзиву, судом задоволено вказане клопотання.

У підготовчому засіданні 03.12.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.12.2019.

У судове засіданні 20.12.2019 прибули представники сторін.

У судовому засіданні 20.12.2019 оголошено перерву до 11.02.2020.

У судове засідання 11.02.2020 прибули представники сторін.

У судовому засіданні 11.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2017 між ТОВ "БК Скорпіон" (підрядник, позивач) та ТОВ "Епоха" (замовник, відповідач) укладено договір підряду №27-06-17-РИВ (далі - Договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується за завданням замовника та згідно з проектно-кошторисною документацією та будівельними нормами виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами комплекс робіт з загально-будівельних, опоряджувальних робіт на об`єкті замовника (Готельно-ресторанного комплексу Рівьера ), вул Петра Сагайдачного, 15 у м. Києві, а також ліквідувати недоробки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт та приймання робіт замовником або в гарантійні строки експлуатації та передати результат виконаних робіт замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Згідно з п. 3.4. Договору оплата по даному договору здійснюється згідно з актами прийому-передачі виконаних робіт протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами актів.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що будівельно-монтажні роботи, виконані за цим договором, приймаються замовником за актом виконаних робіт в порядку та у строки, визначені даним договором.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що після завершення виконання робіт (етапів робіт або їх частини) підрядник повідомляє замовника про готовність виконаних робіт до здачі та надає замовнику по два екземпляри актів виконаних робіт. Замовник зобов`язаний організувати та здійснити прийняття робіт за свій рахунок протягом 3 робочих днів з моменту отримання від підрядника актів виконаних робіт та протягом цього терміну підписати та повернути підряднику підписані акти виконаних робіт; у випадку виявлення недоліків під час приймання робіт замовник має право протягом 3 робочих днів з дня отримання від підрядника актів виконаних робіт надати останньому мотивовану відмову від прийняття робіт у письмовій формі та дефектний акт з переліком виявлених недоліків в роботах та строків, які пропонуються підряднику для усунення таких недоліків. У разі якщо протягом 3 робочих днів замовник не надасть підряднику підписаний акт чи обґрунтовану відмову від його підписання, такий акт вважається прийнятим замовником без заперечень та підлягає підписанню, а роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Відповідно до Додаткової угоди №22 від 07.05.2018 до Договору на виконання п. 1.3. Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами комплекс ремонтно-будівельних робіт - Загально-будівельні роботи на 7 поверсі та в номерах готельного комплексу по вул. Сагайдачного Петра, 15 в Подільському районі м. Києва, що здійснюється у 2018 році.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору та Додаткової угоди №22, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що відповідно до акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року форми КБ-2в, вартість виконаних робіт на підставі Договору (Додаткової угоди №22) складає 590117,29 грн. Вказаний акт підписаний лише зі сторони підрядника.

Судом встановлено, що 13.03.2019 позивачем направлено відповідачу претензію про стягнення заборгованості №33 від 13.03.2019, до якої було долучено зокрема акт виконаних робіт на суму 590117,29 грн. (докази направлення долучені до позову).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем обов`язку з оплати виконаних робіт за договором підряду №27-06-17-РИВ від 27.06.2017 та Додатковою угодою №22 від 07.05.2018 за актом приймання виконаних будівельних робіт №3 за грудень 2018 року, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 584812,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 30468,71 грн., 3% річних у розмірі 7690,68 грн. та пеню у розмірі 91230,67 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Так, суд зазначає, що обов`язок з передання виконаних підрядником робіт замовнику покладено саме на підрядника, який, власне, складає відповідний акт виконаних робіт та передає його на розгляд замовнику.

Як встановлено судом, відповідно до акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року форми КБ-2в, вартість виконаних робіт на підставі Договору (Додаткової угоди №22) складає 590117,29 грн. Вказаний акт підписаний лише зі сторони підрядника.

Як встановлено судом, 13.03.2019 позивачем направлено відповідачу претензію про стягнення заборгованості №33 від 13.03.2019, до якої було долучено зокрема акт виконаних робіт на суму 590117,29 грн. (докази направлення долучені до позову).

У суду відсутні відомості щодо отримання відповідачем вказаної претензії з додатком, водночас, вирішальним у даному випадку є факт надсилання підрядником акту виконаних робіт для прийняття його замовником, тобто вчинення всіх необхідних дій на передачу робіт, оскільки в будь-якому разі факт отримання адресатом надісланого йому поштового відправлення пов`язаний з його волею, тоді-як така особа може утримуватись від отримання адресованого їй листа, тобто ця подія може і не настати, тоді-як підрядник у разі добросовісного виконання робіт та вчинення всіх дій, спрямованих на передачу робіт замовнику, у випадку, якщо останній ухиляється від прийняття робіт, вправі розраховувати на відповідну оплату виконаних робіт, які в такому разі (за відсутності обґрунтованих зауважень щодо виконаних робіт) вважаються прийнятими.

Так, власне, пунктом 7.2. Договору передбачено, що після завершення виконання робіт (етапів робіт або їх частини) підрядник повідомляє замовника про готовність виконаних робіт до здачі та надає замовнику по два екземпляри актів виконаних робіт. Замовник зобов`язаний організувати та здійснити прийняття робіт за свій рахунок протягом 3 робочих днів з моменту отримання від підрядника актів виконаних робіт та протягом цього терміну підписати та повернути підряднику підписані акти виконаних робіт; у випадку виявлення недоліків під час приймання робіт замовник має право протягом 3 робочих днів з дня отримання від підрядника актів виконаних робіт надати останньому мотивовану відмову від прийняття робіт у письмовій формі та дефектний акт з переліком виявлених недоліків в роботах та строків, які пропонуються підряднику для усунення таких недоліків. У разі якщо протягом 3 робочих днів замовник не надасть підряднику підписаний акт чи обґрунтовану відмову від його підписання, такий акт вважається прийнятим замовником без заперечень та підлягає підписанню, а роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Таким чином, за відсутності будь-яких зауважень замовника щодо виконаних позивачем робіт за актом №3 за грудень 2018 року, суд доходить висновку, що замовником прийнято виконані підрядником за Договором роботи за вказаним актом.

Як встановлено судом, згідно з п. 3.4. Договору оплата по даному договору здійснюється згідно з актами прийому-передачі виконаних робіт протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами актів.

З огляду на викладене, зважаючи на Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, а також умови п. 3.4. Договору, суд доходить висновку, що строк оплати вартості виконаних робіт за актом №3 є таким, що настав 25.03.2019.

При цьому, позивач вказував на те, що відповідачу неодноразово надавались акти виконаних робіт за Додатковою угодою №22 до Договору до направлення претензії, проте, за відсутності доказів у підтвердження передання, суд розраховує строк оплати саме з урахуванням наявних доказів на підтвердження вчинення позивачем дій щодо передачі робіт.

Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі - 584812,09 грн.

При цьому, щодо доводів відповідача, що він не надавав завдань на виконання робіт за актом №3, суд зазначає, що Додаткова угода №22, власне, вважається судом завданням на виконання робіт.

Крім того, у разі, якщо замовник втратив інтерес щодо виконання робіт на об`єкті за Договором (Додатковою угодою №22), він вправі був відмовитись від Договору в порядку ч. 4 ст. 848 ЦК України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність обов`язку відповідача щодо сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі 584812,09 грн. підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, зокрема, останнім не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 7690,68 грн. 3% річних та 30468,71 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати вартості виконаних робіт.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що позивачем здійснено нарахування за період з 22.01.2019 по 30.06.2019, водночас, з огляду на встановлений судом строк оплати - 25.03.2019, першим днем прострочення оплати є 26.03.2019, відтак, розрахунок 3% річних слід розпочинати саме з вказаної дати. За таких обставин, суд, здійснивши перерахунок 3% річних за період з 26.03.2019 по 30.06.2019 (як заявлено позивачем), зазначає, що з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 4662,47 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, у зазначеній сумі.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за прострочення оплати, суд зазначає, що позивачем здійснено нарахування за період з січня 2019 року по травень 2019 року, водночас, з огляду на встановлений судом строк оплати - 25.03.2019, першим днем прострочення оплати є 26.03.2019, відтак, розрахунок інфляційних втрат слід розпочинати з квітня 2019 року. За таких обставин, суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат за період з квітня 2019 року по травень 2019 року (як заявлено позивачем), зазначає, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 9982,74 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, у зазначеній сумі.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 91230,67 грн. пені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.6.1. Договору замовник за несвоєчасне перерахування передбачених даним договором платежів сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожну добу прострочення, але не більше 5% від загальної договірної ціни.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що позивачем здійснено нарахування за період з 22.01.2019 по 30.06.2019, водночас, з огляду на встановлений судом строк оплати - 25.03.2019, першим днем прострочення оплати є 26.03.2019, відтак, розрахунок пені слід розпочинати саме з вказаної дати. За таких обставин, суд, здійснивши перерахунок пені за період з 26.03.2019 по 30.06.2019 (як заявлено позивачем), зазначає, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 54892,23 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, у зазначеній сумі.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, не приймають судом, оскільки спростовуються висновками суду, викладеними вище.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Епоха (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 15; ідентифікаційний код: 32044536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК Скорпіон (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 4; ідентифікаційний код: 39440080) заборгованість у розмірі 584812 (п`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот дванадцять) грн. 09 коп., пеню у розмірі 54892 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот дев`яносто дві) грн. 23 коп., інфляційні втрати у розмірі 9982 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 47 коп., судовий збір у розмірі 9815 (дев`ять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 24 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.02.2020

Суддя Ю.В. Картавцева