Рішення

від 21.02.2020 по справі 140/3724/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3724/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюк А. Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - Управління ДСНС у Волинській області, позивач) вернулося з позовом до Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради (далі - Управління, відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будинку культури за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Старі Кошари, вулиця Молодіжна, 10 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було встановлено ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, за наслідками яких створюється реальна загроза життю та здоров`ю людей, про що складено акт перевірки від 15 листопада 2019 року №317. Зауваження (заперечення) до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки від суб`єкта господарювання не надходили. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю та здоров`ю людей, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будинку культури за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Старі Кошари, вулиця Молодіжна, 10 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Копія ухвали від 23 грудня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі була вручена відповідачу 26 грудня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 25), проте, у встановлений судом строк відповідачем письмового відзиву на позовну заяву до суду не подано.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 04 лютого 2020 року в задоволенні клопотання Управління про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що наказом Ковельського міського відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області від 21 жовтня 2019 року № 34 Про проведення перевірок наказано провести планові та позапланові перевірки з метою контролю за станом пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту зокрема, у Управлінні гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради (будинок культури за адресою: 45033,Волинська область, Ковельський район, с. Старі Кошари, вулиця Молодіжна, 10) (а.с.7-8).

Як слідує з матеріалів справи, відповідач повідомлений щодо проведення планового заходу під розписку 23 жовтня 2019 року, що підтверджується повідомленням про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 23 жовтня 2019 року №592 (а. с. 9).

На підставі вищевказаного наказу, та посвідчення на проведення перевірки від 04 листопада 2019 року № 334 (а.с. 10) посадовою особою Ковельського міського відділу Управління ДСНС у Волинській області проведено планову перевірку додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту будинку культури Управлінні гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради, що знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Старі Кошари, вулиця Молодіжна, 10. За результатами проведеної перевірки було встановлено ряд порушень, які висвітлені та зафіксовані в акті планового заходу державного нагляду (контрою) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Управлінні гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради від 15 листопада 2019 року № 317 (а.с. 11-17).

При здійсненні перевірки було встановлено порушення вимог нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки, в тому числі Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417 (далі - ППБУ), серед яких, зокрема у приміщенні будинку культури (Волинська область, Ковельський район, с. Старі Кошари, вулиця Молодіжна, 10.):

1) Не забезпечено приміщення будинку культури відповідними знаками безпеки (пункт 8 розділу ІІ ППБУ);

2) Посадова особа не пройшла навчання з питань пожежної безпеки (пункт 16 розділу ІІ ППБУ);

3) Не проведено обробку дерев`яних елементів горищних покриттів будинку культури засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

4) Здійснюється використання тимчасової електропроводки на живлення електроапаратури (пункт 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ);

5) Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювань приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання пункт (пункт 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ);

6) Не забезпечено захист будинку культури від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ);

7) Не обладнано приміщення будинку культури системою протипожежного захисту (пожежною сигналізацією) (пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ);

8) Не підтримується у постійній готовності до використання пожежна водойма (відсутня вода у водоймі) (підпункт 8 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

9) Не проведено технічне обслуговування одного вогнегасника (пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ).

Зазначений акт перевірки був вручений в.о. начальника Управлінні гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради Шуму О.П. та підписаний останнім без пояснень, зауважень або заперечень.

Крім того, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 14 листопада 2019 року ВН №008688 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 170,00 грн. (а. с. 18).

Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ).

Згідно статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, Управління ДСНС у Волинській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною другою цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, системно аналізуючи положення частини п`ятої статті 4 Закону №877-V та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

З матеріалів справи вбачається, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Суд також наголошує, що відповідачем не надано належних доказів, які б вказували та підтверджували усунення всіх порушень, що виявлені позивачем під час планової перевірки.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні відомості, що відповідачем усунуті порушення вимог пожежної безпеки в будівлі будинку культури Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Старі Кошари, вулиця Молодіжна, 10, де перебуватимуть люди, суд вважає недопустимою експлуатацію такої будівлі до повного усунення виявлених перевіркою порушень.

Суд наголошує, що згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів наголошує, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 р. по справі № 826/13896/16.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно з абзацу 2 частини 5 статті 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Також суд зауважує, що від Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради таке повідомлення до Управління ДСНС у Волинській області не надсилалось.

За таких обставин, зупинення експлуатації будівлі відповідача є пропорційною та повною мірою реагування з огляду на виявлені порушення, а відтак для збереження безпеки та здоров`я людей, працівників та відвідувачів будинку культури Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Старі Кошари, вулиця Молодіжна, 10 необхідно зупинити експлуатацію будівлі до повного усунення порушень.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 1 921,00 грн. згідно із платіжним дорученням №761 від 11 грудня 2019 року (а.с.2) з відповідача не стягуються.

Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу цивільного захисту, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, будинок 6, код ідентифікаційний код юридичної особи 38592652) до Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради (45034, Волинська область, Ковельський район, смт. Люблинець, вулиця Незалежності, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 41066320) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) задовольнити повністю.

Зобов`язати Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради (45034, Волинська область, Ковельський район, смт. Люблинець, вулиця Незалежності, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 41066320) повністю зупинити експлуатацію будинку культури за адресою: Волинська область, Ковельський район, село Старі Кошари, вулиця Молодіжна, 10 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк