Рішення

від 20.02.2020 по справі 140/3763/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3763/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Державного підприємства Торфодобувне підприємство Журавичі про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області звернулось із позовом до Державного підприємства "Торфодобувне підприємство "Журавичі" про стягнення заборгованості частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) в дохід державного бюджету в сумі 53 751 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач із 10 червня 2003 року зареєстрований як суб`єкт господарювання, перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податків. Однак, усупереч вимогам статей 36, 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не виконує свого обов`язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Так, за відповідачем рахується заборгованість за штрафними санкціями у сумі 340 грн, донарахованими за результатами податкової перевірки; окрім того, 02 лютого 2019 року підприємство подало Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за № 14211143, у якому самостійно визначено необхідний платіж у сумі 53 411 грн, термін сплати якого - 01 лютого 2019 року. Отже, загальна сума заборгованості становить 53 751 грн. Право контролюючого органу на звернення із відповідним позовом про стягнення із державного підприємства вказаної суми визначене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України.

Враховуючи вищевказане, просить суд задовольнити позов.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року (арк спр. 1) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 23 грудня 2019 року була надіслана відповідачу рекомендованим листом за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 6-8, 28). Однак 15 січня 2020 року рекомендоване відправлення повернулося на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «відсутнє за вказною адресою» (арк. спр. 30-33). Відтак, із врахуванням положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід вважати, що копія ухвали вручена належним чином.

Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-яких доказів на спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, перевіривши доводи позивача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Державне підприємство "Торфодобувне підприємство "Журавичі" зареєстроване як юридична особа 10 червня 2003 року, перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Волинській області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 6-8).

Відповідач 01 лютого 2019 року самостійно подав контролюючому органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 2017 рік, в якому визначено платіж у сумі 53 411 грн (арк. спр. 13); окрім того, відповідачу на податковим повідомленням-рішенням № 0064251204 від 09 жовтня 2017 року нараховано штрафні санкції у сумі 340 грн за платежем Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (арк. спр. 24). Усього сума заборгованості становить 53 751 грн., що позивач підтверджує довідкою про наявність заборгованості № 9715/10/03-20-51-10 від 04 грудня 2019 року, розрахунком заборгованості станом на 04 грудня 2019 року, витягом із АІС Податковий блок (арк. спр. 9, 10, 14-23).

У зв`язку із наявністю вказаної заборгованості, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до пунктів 19-1.1, 19-1.22 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно із пунктом 17 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету належить до доходів Державного бюджету.

У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями від 23 лютого 2011 року №138 прямо зазначено, що Державній податковій службі разом із Державною фінансовою інспекцією доручено здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу).

Вказаною постановою визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Положеннями пункту 40.1 статті 40 ПК України передбачається, що Розділ II ПК України Адміністрування податків, зборів, платежів визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі І цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи (до яких, згідно із статтею 41 ПК України, віднесено й органи ДПС).

Водночас, як визначено підпунктом 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, до функцій контролюючих органів віднесено звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.

Сукупність зазначених норм дає підстави суду для висновків про те, що відповідач є уповноваженим контролюючим органом, якому надано право на звернення до суду з позовами про стягнення у бюджет частину чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), у разі неперерахування їх підприємством самостійно.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до статті 11-1 Закону України Про управління об`єктами державної власності державні унітарні підприємства та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (далі - Порядок).

Згідно із цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 2 Порядку частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (пункт 3 Порядку).

Таким чином, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету України, є обов`язковим документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата спірного платежу.

Підсумовуючи, суд зазначає, що станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача у добровільному порядку не погашена, обов`язок сплати боргу передбачена чинним законодавством, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за платежем Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) є обґрунтованими.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки за відповідачем рахується заборгованість по сплаті частина чистого прибутку, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Волинській області про стягнення боргу в сумі 53 751 грн підлягають до задоволення.

Беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про стягнення із Державного підприємства "Торфодобувне підприємство "Журавичі" заборгованості по сплаті частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) в дохід державного бюджету України у сумі 53 751 грн.

Керуючись статтями 205, 229, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) до Державного підприємства Торфодобувне підприємство Журавичі (45213, Волинська область, Ківеррцівський район, село Журавичі, вулиця Перемоги, 25, корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи 21739554) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Торфодобувне підприємство Журавичі заборгованість по сплаті частини чистого прибутку господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) в сумі 53 751 грн (п`ятдесят три тисячі сімсот п`ятдесят одна грн) в дохід Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 20 лютого 2020 року.