Рішення

від 20.02.2020 по справі 140/3810/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3810/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відкритого акціонерного товариства Волиньагроспецмонтаж ,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, Управління) звернулось із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Волиньагроспецмонтаж" (далі - ВАТ "Волиньагроспецмонтаж", товариство) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період із грудня 2017 року по листопад 2019 року в сумі 54 325 грн 32 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Однак, у порушення вимог вказаних Законів ВАТ "Волиньагроспецмонтаж" не проводило відшкодування територіальному пенсійному органу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , за період із грудня 2017 року по листопад 2019 року Вказані обставини спричинили виникнення заборгованості за платежем у сумі 54 325 грн 32 коп.

Керуючись наведеним, позивач просить стягнути вказану суму заборгованості, яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року відкрито провадження в даній справі, розгляд якої постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Копію ухвали від 27 грудня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі відповідачу направлено за його зареєстрованим місцезнаходження, яке зазначене у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 17-20, 27). Однак, 08 січня 2020 року рекомендоване відправлення повернулося на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «відсутнє за вказаною адресою» (арк. спр. 29-32). Відтак, із врахуванням положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід вважати, що копія ухвали вручена належним чином.

Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-яких доказів на спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, перевіривши доводи позивача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Відкрите акціонерне товариство Волиньагроспецмонтаж зареєстроване як суб`єкт господарювання 25 серпня 1992 року, що підтверджується відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань (арк. спр. 17-20). Окрім того перебуває на обліку як платник страхових внесків та зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на підставі пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» . Такий обов`язок у відповідача виник у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , відпрацювавши деякий період за відповідних умов у ВАТ Волиньагроспецмонтаж , отримав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту а частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» . Вказані обставини позивач зазначив у заяві по суті (позовній заяві), відповідач не заперечив і не спростував.

Пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до цього пункту із 01 січня 2018 року покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком; за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «а» , «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «а» , «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Виходячи із системного аналізу вказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що ВАТ Волиньагроспецмонтаж , як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» , «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Пенсійним органом проведено та направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» , «б» - «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за грудень 2017 року - листопад 2019 року в сумі 54 325 грн 32 коп. (арк. спр. 11-16).

Як випливає із довідки-розрахунку заборгованості станом на 01 грудня 2019 року, картки особового рахунку (арк. спр. 8, 9-10), за ВАТ Волиньагроспецмонтаж обліковується заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період із грудня 2017 року по листопад 2019 року в сумі 54 325 грн 32 коп.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України, довів правомірність вимог про відшкодування товариством фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач заперечень і спростувань щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період із грудня 2017 року по листопад 2019 року в сумі 54 325 грн 32 коп., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати між учасниками справи розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) до Відкритого акціонерного товариства Волиньагроспецмонтаж (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, 15, ідентифікаційний код юридичної особи 00910216) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Волиньагроспецмонтаж на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період із грудня 2017 року по листопад 2019 року включно у сумі 54 325 грн 32 коп. (п`ятдесят чотири тисячі триста двадцять п`ять грн 32 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повне судове рішення складене 20 лютого 2020 року.