Рішення

від 19.02.2020 по справі 280/5409/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2020 року Справа № 280/5409/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР АГРО ТРЕЙД"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР АГРО ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому позивач просить:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.06.2019 №0008791414 та №0008781414.

Ухвалою судді від 11.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується із спірними податковими повідомленнями-рішеннями та висновками фахівців контролюючого органу щодо заниження підприємством податку на прибуток та податку на додану вартість. Вказує, що первинними документами повністю підтверджено факт здійснення господарських операцій з ТОВ ДІСІС , ТОВ ФОРТ-ВЕРТ , ТОВ ТРАНС КНС ГРУП , ТОВ СЕРПАНТИН ЛТД , а висновки та факти, викладені в акті перевірки щодо порушень податкового законодавства, не відповідають дійсності, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх. №50523 від 02.12.2019), посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено факти, непідтвердження реального отримання від контрагентів робіт (послуг) конкретного змісту, часу та результатів таких робіт (послуг), не підтверджено зв`язок понесених витрат з веденням господарської діяльності ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД . Враховуючи зазначене вважає, що ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД здійснено безпідставне документальне оформлення господарських операцій з оприбуткування транспортно-експедиційних послуг та послуг автокрану від ТОВ ДІСІС , ТОВ ФОРТ-ВЕРТ , ТОВ ТРАНС КНС ГРУП , ТОВ СЕРПАНТИН ЛТД . Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у Запорізькій області в період з 25.02.2019 по 18.03.2019 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 30.09.2018, за результатом якої складено акт від 25.03.2019 №162/08-01-14-14/37112584.

ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД було подано заперечення на акт перевірки від 25.03.2019 №162/08-01-14-14/37112584.

У зв`язку з цим, в період з 28.05.2019 по 03.06.2019 на підставі направлень від 28.05.2019 №1129, від 28.05.2019 №1127, від 28.05.2019 №1128, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 24.05.2019 №1822, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД з питань, що викладені у запереченнях від 13.05.2019 №279 на акт перевірки від 25.03.2019 №162/08-01-14-14/37112584 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 30.09.2018 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

В результаті проведеної перевірки було складено акт від 10.06.2019 №339/08-01-14-14/37112584, в якому встановлені наступні порушення:

-п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 194708 грн.;

-п.198.1, п. 198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 243955 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №008791414 від 18.06.2019, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 243385 грн., з яких податкові зобов`язання 194708 грн. та 48677 грн. штрафні санкції (т.1 а.с. 212);

- №0008781414 від 18.06.2019 яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 304943,75 грн., з яких податкові зобов`язання 243955 грн. та 60988,75 грн. штрафних санкцій.

Рішенням ДПС України від 26.09.2019 №3420/6/99-00-08-05-01 залишено вказані податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу товариства без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що вказані порушення є наслідком того, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД та ТОВ ДІСІС , ТОВ ФОРТ-ВЕРТ , ТОВ ТРАНС КНС ГРУП , ТОВ СЕРПАНТИН ЛТД , оскільки у конрагентів відсутні основні засоби, штатні працівники та особи, що працюють за договорами ЦПХ, відсутні взаємовідносини з підприємствами - автоперевізниками, котрі надавали послуги автокрану та транспортно- експедиційні послуги за вказаними у ТТН маршрутах та місцях проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

З матеріалів справи встановлено, що основними видами господарської діяльності ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 37112584) с оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) (код КВЕД 46.21); оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71): оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 46.75).

Протягом періоду, за який здійснювалася перевірки позивач здійснював діяльність з оптового продажу добрив, палива та зернових культур, від чого отримував та декларував дохід. В розділі 3.1.1.1 акту перевірки від 10.06.2019 року зазначається, що перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД показників у рядку 01 Декларації Дохід від будь якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку не встановлено їх заниження або завищення (т.1 а.с. 122).

Як стверджує позивач покупцями позивача є сільськогосподарські підприємства, які знаходяться на території Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської областей, тому ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД споживає транспортно- експедиційні послуги та послуги автокрану від третіх осіб, ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД та ТОВ ДІСІС , ТОВ ФОРТ-ВЕРТ , ТОВ ТРАНС КНС ГРУП , ТОВ СЕРПАНТИН ЛТД , а витрати позивача на означені послуги мають безпосередній зв`язок з веденням господарської діяльності ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД .

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД (замовник) та ТОВ ДІСІС (виконавець), укладено договір №1 від 10.08.2017 про надання послуг автокрана.

Підпунктом 1.1. цього Договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за завданням Замовника надати послуги автокрану.

Згідно із пуктом 1.3 цього Договору приймання-здача наданих послуг посвідчується сторонами шляхом підписання акту надання послуг.

На аналогічних умовах між позивачем та ТОВ ДІСІС було укладено Договір про надання послуг автокрана №1 від 05.03.2018.

Крім того, ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД (замовник) та ТОВ ДІСІС (виконавець) уклали договір по організації відправлення вантажів №2 від 01.05.2018, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе за завданням замовника надати послуги по організації відправлень та компонування партій.

На виконання договору надані первинні документи по взаємовідносинам ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД та ТОВ ДІСІС , а саме: акти надання послуг крану та транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні.

В частині взаємовідносин ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД з ТОВ ДІСІС щодо одержання транспортно-експедиційних послуг та послуг крану на залізниці виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 616079,80 грн. (з ПДВ).

Також між ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД (замовник) та ТОВ "ФОРТ-ВЕРТ" (виконавець) укладено:

- договір по організації відправлень вантажів №1 від 01.02.2018, №1 від 05.03.2018 за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за завданням замовника надати послуги по організації відправлень та компонування партій від постачальників до покупців ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД ;

- договір про надання послуг автокрану №2 від 05.03.2018, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за завданням Замовника надати послуги автокрану;

- договір транспортного перевезення №4 від 06.03.2018, за умовами якого перевізник (ТОВ "ФОРТ-ВЕРТ") зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених цим договором, а також у випадку перевезень за межами України відповідно до Конвенції про договір міжнародних перевезень вантажів, митної конвенції про міжнародні перевезення з застосуванням книжки МДП, а замовник прийняти і оплатити виконані перевізником послуги по перевезенню.

В ході виконання вказаних договорів складені наступні первинні документи: акти надання транспортно-експедиційних послуг та послуг з вантажно-розвантажувальних робіт, рахунки фактури, товарно-транспортні накладні. Оплату за послуги проведено в безготівковій формі.

В частині взаємовідносин ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД з ТОВ "ФОРТ-ВЕРТ" щодо одержання транспортно-експедиційних послуг та послуг крану на залізниці виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 146580 грн. (з ПДВ).

Крім того, між ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД (замовник) та ТОВ ТРАНС КНС ГРУП (перевізник) укладено:

-договір транспортного перевезення №3 від 06.02.2017, №2 від 10.02.2018 за умовами яких перевізник зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених цим договором, а також у випадку перевезень за межами України відповідно до Конвенції про договір міжнародних перевезень вантажів, митної конвенції про міжнародні перевезення з застосуванням книжки МДП, а замовник прийняти і оплатити виконані перевізником послуги по перевезенню;

На виконання умов договору складено акти надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки фактури, товарно - транспортні накладні. Оплату за послуги проведено в безготівковій формі.

В частині взаємовідносин ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД з ТОВ ТРАНС КНС ГРУП щодо одержання транспортно-експедиційних послуг та послуг крану на залізниці виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 531550,80 грн. (з ПДВ).

Між ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД (замовник) та ТОВ СЕРПАНТИН ЛТД (перевізник) укладено:

-Договір транспортного перевезення №11 від 07.08.2017, № 8 від 02.02.2018, умовами договору перевізник зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених цим договором, а також у випадку перевезень за межами України відповідно до Конвенції про договір міжнародних перевезень вантажів, митної конвенції про міжнародні перевезення з застосуванням книжки МДП, а замовник прийняти і оплатити виконані перевізником послуги по перевезенню.

На виконання умов договору складено акти надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки фактури, товарно - транспортні накладні. Оплату за послуги проведено в безготівковій формі.

В частині взаємовідносин ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД з ТОВ СЕРПАНТИН ЛТД щодо одержання транспортно-експедиційних послуг виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 218480 грн. (з ПДВ).

В ході перевірки, фахівці контролюючого органу дійшли висновку, що ТОВ УКР АГРО ТРЕЙД не надано доказів реального отримання від ТОВ ДІСІС , ТОВ ФОРТ-ВЕРТ , ТОВ ТРАНС КНС ГРУП , ТОВ СЕРПАНТИН ЛТД робіт (послуг), у зв`язку з чим, позивачем завищено суму витрат за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 в частині вартості транспортно-експедиційних послуг та послуг автокрану на загальну суму 1 081 711 грн., та занижено податок на додану вартість на суму 243 955 грн.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Суд зазначає, що як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних, рівно як й до інших документів первинного бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинах із вказаними контрагентами у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Судом досліджено первинні документи, що містяться в матеріалах справи, у тому числі договори, що укладалися позивачем з його контрагентами та акти надання послуг.

Акти, складені за цими Договорами, підписані сторонами та скріплені їх печатками без жодних зауважень, повністю відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", а, отже, є первинним документом.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин підстави для невключення сум з ПДВ по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

На момент існування взаємовідносин, ТОВ ДІСІС , ТОВ ФОРТ-ВЕРТ , ТОВ ТРАНС КНС ГРУП , ТОВ СЕРПАНТИН ЛТД , були належним чином зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, платником ПДВ згідно з чинним законодавством України, тобто мало достатній обсяг правоздатності для укладення угод.

Окрім того, в Акті перевірки відсутні будь-які докази щодо невідповідності податкових накладних, виписаних на користь підприємства позивача ТОВ ДІСІС , ТОВ ФОРТ-ВЕРТ , ТОВ ТРАНС КНС ГРУП , ТОВ СЕРПАНТИН ЛТД , вимогам чинного законодавства України.

Щодо твердження відповідача, про відсутність основних засобів у контрагентів - постачальників послуг, відсутність штатних працівників та осіб, що працюють за договорами ЦХП у контрагентів-постачальників послуг, то суд не погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Суд також відхиляє покликання контролюючого органу на зібрану податкову інформацію щодо контрагентів позивача виходячи із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Крім того, суд звертає увагу, що зазначення в товарно-транспортних накладних прізвища осіб- водіїв підприємства-автоперевізника, котрі не є його штатними працівниками не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на що, певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17.

За таких обставин, під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податковихповідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті перевірки від 10.06.2019 №339/08-01-14-14/37112584 є безпідставним і необгрунтованим, а відтак податкові повідомлення-рішення, які прийнято на підставі такого висновку є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області від 18 червня 2019 року №0008791414 та №0008781414.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР АГРО ТРЕЙД" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Леніна, б. 43, кв. 30, код ЄДРПОУ 37112584) судові витрати у розмірі 8224,93 грн. (вісім тисяч двісті двадцять чотири гривні 93 коп.).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова