Ухвала

від 20.02.2020 по справі 640/2616/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20 лютого 2020 року м. Київ№ 640/2616/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН" - в особі

представника адвоката Вєтрова Сергія Олександровича

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправним бездіяльності та надання відповіді на адвокатський запит

ВСТАНОВИВ :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН" - адвокат Вєтров Сергій Олександрович (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність виконуючого обов`язки заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області І.Ярошевської щодо надання запитуваної інформації відповідно адвокатського запиту адвоката Вєтрова С.О. №10 від 10.12.2018 року;

2) зобов`язати начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області Кавиліна О.А. надати представнику ТОВ Флагман - адвокату Вєтрову С.О. інформацію на його адвокатський запит від 10.12.2018 року №10, а саме:

- результати здійснених перевірок ТОВ ПКФ Контур код за ЄДРПОУ - 39474213 з 01.01.2016 по 08.12.2018 року за ст.ст. 75, 77, 78 ПК України (в тому числі камеральних, планових та позапланових документальних перевірок), вказавши:

- дату та номер акту перевірки та її вид (камеральна, планова або позапланова документальна);

- перевірений період;

- дату та номер ППР, стан його узгодження або оскарження;

- чи зменшувалися за результатами перевірок податкові зобов`язання з податку на додану вартість, встановлювалися завищення обсягів реалізації або встановлювалося неправомірне формування податкового кредиту ТОВ ПКФ Контур по взаємовідносинам з ТОВ Флагман за перевірений період;

3) зобов`язати посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області надати запитувану інформацію на адвокатський запит в строк п`ять днів з моменту вступу в законну силу постанови суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2019р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що відмова відповідача у наданні запитуваної інформації суперечить вимогам Закону України "Про інформацію" № 2657-XII від 02.10.1992р. (далі - Закон № 2657-XII) та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012р. (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що підставою для відмови в наданні інформації стало належність її до конфіденційної інформації.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року в справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 згаданої Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Згідно ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і кримінальних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Вєтров Сергій Олександрович звернувся з адвокатським запитом № 10 від 10.12.2018 року до начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просив надати інформацію відносно взаємовідносин Позивача (ТОВ "ФЛАГМАН") з контрагентом, а саме: результати здійснених перевірок ТОВ ПКФ Контур (код ЄДРПОУ 39474213) з 01.01.2016 по 08.12.2018 року за ст.75, 77, 78 ГПС України (в тому числі камеральних, планових та позапланових документальних перевірок), вказавши: - дату та номер акту перевірки та її вид (камеральна, планова або позапланова документальна); - перевірений період; - дату та номер ППР, стан його узгодження або оскарження; - чи зменшувалися за результатами перевірок податкові зобов`язання з податку на додану вартість, встановлювалися завищення обсягів реалізації або встановлювалося неправомірне формування податкового кредиту ТОВ ПКФ Контур по взаємовідносинам з ТОВ Флагман за перевірений період.

Також у вказаному адвокатському запиті було зазначено, що адвокат Вєтров Сергій Олександрович, на підставі договору №5 від 27.11.2018 року про надання правової допомоги, здійснює захист інтересів ТОВ Флагман у кримінальному провадженні №32017130000000017, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2017 року за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ Флагман , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

До адвокатського запиту позивач долучив копію ордеру серії ЗР № 57806 від 27.11.2018 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1484 від 20.06.2018р.

Листом 8094/Адв/10-36-12-01 від 14.12.2018 року відповідач відмовив у наданні запитуваної інформації з підстав посилання на приписи ст. 16 Закону України "Про інформацію" та п.п.17.1.9 п.17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Позивач вважає таку відповідь неправомірною, такою що надана з порушенням Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст.16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Згідно з п.п.17.1.9 п.17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника (у даному випадку інтересу тієї юридичної особи, яку представляє адвокат). Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії суб`єктів владних повноважень.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації".

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI ).

З огляду на пункт 1 частини 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Таким чином, відповідач реалізуючи свої повноваження, наділений правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення громадян у порядку Закону № 2939-VI.

Проте, як убачається з матеріалів справи, позивач вважає протиправними дії відповідача, які виявилися у ненаданні йому належної відповіді на адвокатський запит. Решта позовних вимог є похідними.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).

Вказаний Закон визначає адвокатський запит - як письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (ч. 1 ст. 24 Закону № 5076-VI).

За приписами ст. 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Виходячи з наведених правових норм, адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв`язку з чим відносини, які склалися між позивачем та відповідачем щодо зобов`язання останнього надати відповідь на адвокатський запит, не є публічно-правовими у розумінні КАС України.

Ураховуючи наведене, суд приходить висновку, що вимоги стосовно ненадання відповіді на адвокатський запит не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі 686/23317/13-а та у постанові Верховного Суду 17 жовтня 2019 року у справа № 826/11699/18.

Решта позовних вимог є похідними, а тому також не можуть бути розглянуті.

Отже, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, суд дійшов висновку, що вказаний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі № 640/2616/19 за адміністративним позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН" - адвоката Вєтрова Сергія Олександровича до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним бездіяльності та надання відповіді на адвокатський запит.

2. Суд роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.В. Патратій