Вирок

від 21.02.2020 по справі 387/568/19

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 387/568/19

Провадження № 1-кп/396/159/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2020 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новоукраїнка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12019120140000162 від 28.03.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м.Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , працює по найму, освіта повна загальна середня, одружений, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, раніше судимий 24.05.2019 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_7 в першій декаді березня 2019 року вчинив привласнення чужого майна, яке йому було ввірене.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 працював на дільниці по ремонту механічного устаткування на посаді машиніст (кочегар) котельні №2 розряду акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» служба вагонного господарства виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо Помічна», починаючи з 09.11.2018 року згідно наказу (розпорядження) № 106/ос від 08.11.2018 року про прийняття на роботу. Відповідно до робочої інструкції машиніста (кочегара) котельні (код КП 8162) обвинувачений ОСОБА_7 ніс повну відповідальність за забезпечення раціонального використання довірених йому підприємством (установою, організацією) матеріальних цінностей. Згідно акту видачі від 03.03.2019 року, обвинувачений ОСОБА_7 отримав на складі підприємства в м. Помічна паливні матеріали, а саме вугілля марки ДГ 13- 100 вагою 2 тонни, з метою його використання для опалення вказаного підприємства, що розташована за адресою: м. Помічна, вул. Вокзальна, 22, Добровеличківського району Кіровоградської області.

Обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлюючи, що йому ввірено майно акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» служба вагонного господарства виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо Помічна», а саме вугілля марки ДГ 13-100, вагою 2 тони, яке перебувало в його віданні, маючи прямий умисел на привласнення вказаного майна, з корисливих мотивів, в першій декаді березня 2019 року у нічний час доби, точної дати та часу ні досудовим розслідуванням, ні судом не встановлено, таємно на своєму автомобілі марки «Duster» д.н.з НОМЕР_1 , синього кольору вивіз з території акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» служба вагонного господарства виробничого підрозділу «ремонтне вагонне депо Помічна», що розташована за адресою: вул. Вокзальна, 22, м.Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, дванадцять поліетиленових мішків вугілля марки ДГ 13-100, вагою 500 кілограмів, вартість якого згідно висновку експерта №334 від 26.04.2019 року складає 1685,00 грн., тим самим вчинив привласнення ввіреного йому майна, що належить акціонерному товариству «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» службі вагонного господарства виробничого підрозділу «ремонтне вагонне депо Помічна».

В подальшому обвинувачений ОСОБА_7 , продовжуючи свій єдиний злочинний намір у другій декаді березня 2019 року у нічний час доби, точної дати та часу ні досудовим розслідуванням, ні судом не встановлено, таємно на своєму автомобілі марки «Duster» д.н.з НОМЕР_1 , синього кольору вивіз з території акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» служба вагонного господарства виробничого підрозділу «ремонтне вагонне депо Помічна», що розташована за адресою: вул. Вокзальна, 22, м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, дванадцять поліетиленових мішків вугілля марки ДГ 13- 100, вагою 500 кілограмів, вартість якого згідно висновку експерта № 334 від 26.04.2019 року складає 1685,00 грн, тим самим вчинив привласнення ввіреного йому майна, що належить акціонерному товариству «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» службі вагонного господарства виробничого підрозділу «ремонтне вагонне депо Помічна», код ЄДРПОУ 41239368, чим в загальному своїми протиправними діями спричинив збитків на суму 3370,00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, та пояснив, що в першій та другій декаді березня 2019 року, точних дат не пам`ятає, усвідомлюючи,що йомуввірено майноакціонерного товариства«Українська залізниця»,а самевугілля маркиДГ 13-100,вагою 2тони,яке перебувалов йоговіданні,на своєму автомобілі марки «Duster» двічі вивіз з території даного підприємства мішки з вугіллям по 12 мішків за один раз, в загальній кількості 24 мішки.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, не позбавляти волі, дати шанс на виправлення, матеріальні збитки відшкодував, на підтвердження надав суду довідку від 08.01.2020 року видану начальником ДЕПО м. Помічна ОСОБА_9 .

Представник потерпілого ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, попередньо 23.01.2020 року надіслав до суду заяву, про відмову від раніше заявленого ним цивільного позову, в якій вказав, що обвинувачений ОСОБА_7 спричинений матеріальний збиток відшкодував.

За згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_7 , та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено обвинуваченому, учасникам провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєному кримінальному правопорушенні, крім його показів та щирого каяття, підтверджується іншими перевіреними в судовому засіданні доказами, які суд визнає правдивими, достовірними і ні одна сторона не поставила їх у сумнів під час судового розгляду, тому і у суду немає жодної підстави, ставити їх під сумнів, на підтвердження вини обвинуваченого, а саме:

- висновок експерта №334 від 26.04.2019 року, відповідно до якого ринкова вартість станом цін на 27.03.2019 року не представленої на експертизу однієї тонни вугілля марки ДГ 13-100 може складати 3370,00 грн.

Приймаючи доуваги,що обвинуваченийповністю визнавсебе винуватиму скоєнні інкримінованого йомукримінального правопорушення,суд вважає,що діїобвинуваченого ОСОБА_7 ,в межахпред`явленогообвинувачення,правильно кваліфікованоза ч.1 ст.191 КК України,так яксвоїми протиправнимидіями вінвчинив привласнення чужого майна, яке йому було ввірено.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, обставини вчинення, мету та мотив вчинення злочину, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров`я, умови життя та ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді та висновку Добровеличківського РС філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області, щодо вчинення правопорушень обвинуваченим ОСОБА_7 , вважають, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства т, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній.

Відповідно до абзацу 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 за місцемпроживання характеризуєтьсяпосередньо, працює неофіційно по найму, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, на «Д» обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий 24.05.2019 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, вирок набрав законної сили 25.06.2019 року, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена.

Відповідно довимог ч. 2ст.65КК Україниособі,яка вчинилазлочин,має бути призначено покарання,необхідне йдостатнє дляїї виправленнята попередження нових злочинів, а згідноз ч.2ст.50КК Українипокарання маєна метіне тількикару,а й виправлення обвинуваченого а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Суд встановив, що даний злочин передбачений ч.1 ст. 191 КК України за даним обвинувальним актом обвинувачений ОСОБА_7 вчинив в березні 2019 року, тобто до постановлення вироку Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24.05.2019 року, згідно якого ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням всіх пом`якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, особи обвинуваченого, позицію представника потерпілого, який відмовився від цивільного позову, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити покарання за ч. 1 ст. 191 КК України у межах санкції даної статті у виді позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю,так як особа не працює та будь-яку посаду на час розгляду справи не займає, оскільки більш м`яке покарання, як штраф, виправні роботи не може бути призначене до особи, яка офіційно не працює та немає стабільного доходу, а обмеження волі недоцільно застосувати, зважаючи на систематичність вчинених злочинів, що свідчить про небажання обвинуваченого ОСОБА_7 стати на шлях випралення.

Враховуючи у сукупності викладені обставини, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті злочину та добровільно в повному обсязі відшкодувавзавдані збитки, практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, а також те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, другорядну роль кари як мети покарання, поведінку засудженого за період кримінально-процесуального провадження, чим фактично досягнута мета покарання, суд приходить до висновку, що попередження скоєння обвинуваченим нових злочинів, виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 ще можливе без ізоляції від суспільства, та про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_7 міри покарання, яке просить сторона обвинувачення, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, яке є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення, тобто, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного основного покарання із випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням на нього обов`язків, згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.

Представником потерпілого ОСОБА_10 під час досудового розслідування було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 на користь АТ "Укрзалізниця" матеріальної шкоди у розмірі 3370,00 грн., який вмотивовано тим, що своїми протиправними діями обвинувачений ОСОБА_7 спричинив АТ "Укрзалізниця" матеріальних збитків на загальну суму 3370,00 грн.

Однак, 23.01.2020 року до суду надійшла заява від представника потерпілої сторони ОСОБА_10 про відмову від пітримання позовних вимог, тому у відповідності ч. 1 ст. 129 КПК України - суд відмовляє в задоволенні цивільного позову.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили:

- два поліетиленових мішка білого кольору з вугіллям загальною масою 71,6 кг, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП у Кіровоградській області, повернути власнику - акціонерному товариству «Українська залізниця».

Захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого не обирався, підстав для обрання до набрання вироком законної сили, суд не вбачає, так як останній своєчасно являвся на всі виклики суду.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 191 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_7 за даним вироком та вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24.05.2019 року, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

В силуст. 75 КК Українизвільнити його від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю2 (два) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В задоволенні цивільного позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальних збитків в розмірі 3370 (три тисячі триста сімдесят) гривень 00 копійок. - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь держави понесені процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 785 (сімсот вісімдесят п`ять) грн. 05 коп.

Речові докази, після вступу вироку в законну силу, а саме:

- два поліетиленових мішка білого кольору з вугіллям загальною масою 71,6 кг, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП у Кіровоградській області - повернути акціонерному товариству «Українська залізниця».

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1