Ухвала

від 04.02.2020 по справі 404/7276/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/7276/19

Провадження № 2-з/405/7/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді: Іванової Л.А.

при секретарі: Гершкул М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницький заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 404/7276/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з даним позовом до відповідачів, в якому (позові) просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на свою (позивача) користь борг за договором позики від 30.08.2016 року у розмірі 407 872,22 грн.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 жовтня 2019 року дану цивільну справу передано на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 28.11.2019 року (справа № 404/7276/19, провадження № 2/405/1199/19) прийнято до провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу, відкрито загальне позовне провадження за даним позовом та призначено підготовче судове засідання у справі.

В підготовче судове засідання позивачем ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову, зареєстрована судом 31.01.2020 року за вх. № 2776, в якій позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

рухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме: автомобіль VOLKSWAGEN Vento, 1995 р.в., номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації 24.01.2008 рік;

нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_4 , а саме:

1) житловий будинок, загальною площею 45,5 кв.м., житловою площею 17 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2017 р., що посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г.М., за реєстровим номером 57. Номер запису про право власності: 18770168. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1159024035208;

2) земельну ділянку, кадастровий номер 3520810100:50:155:0031, площею 0,1371 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2017 року, що посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г.М., за реєстровим номером 59. Номер запису про право власності: 18770630. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1056340135208;

3) земельну ділянку, кадастровий номер 3520810100:50:155:0021, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлбвого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2017 р., що посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г.М., за реєстровим номером 58. Номер запису про право власності: 18770499. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1056229535208;

4) земельну ділянку, кадастровий номер 3520884800:02:000:5183, площею 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький р-н., Миколо-Бабанська с/рада, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: 12758126, видане 13.11.2013 р. Реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області. Номер запису про право власності: 3367866. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211501535208;

4) 1/4 частку двокімнатної квартири, житловою площею 29,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності, видане 11.01.2005 р. Ружинським комунальним проектно-виробничим архітектурно-планувальним підприємством. Номер запису: 924 в книзі: 11а. Реєстраційний номер майна: 9818705.

Крім того, до набрання законної сили рішенням у справі просив заборонити будь-яким особам, у будь-який спосіб вчиняти дії щодо вищевказаного майна.

При цьому, заяву про забезпечення позову позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що існує досить висока ймовірність того факту, що відповідачі можуть в будь-який момент здійснити відчуження наявного у них рухомого та нерухомого майна на користь інших осіб, в зв`язку з чим, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання подав заяву за вх. № 2779 від 31.01.2020 року про проведення підготовчого судового засідання, яке призначено на 04.02.2020 року без його участі, вимоги про стягнення боргу з відповідачів підтримав в повному обсязі.

Зваживши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи (справа № 404/7276/19, провадження № 2/405/1199/19), суд вважає, що заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній цивільній справі слід повернути позивачу з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід також розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Крім того, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача, при цьому, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Окрім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову визначені ст.151 ЦПК України, за якими заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Більш того, відповідно до ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Окрім того, передумовою застосування судом заходів забезпечення позову має бути достатньо обґрунтоване припущення заявника про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є об`єктивна можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Поряд з цим, судом відзначається, що подана 31 січня 2020 року заявником ОСОБА_1 заява про забезпечення позову, подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України, зокрема, в заяві не зазначено ціну позову, про забезпечення якого просить заявник (п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України); відсутні в заяві позивача про забезпечення позову пропозиції щодо зустрічного забезпечення (п. 6 ч.1 ст.151 ЦПК України), при цьому, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків, у разі застосування забезпечувальних заходів. Крім того, інститут зустрічного забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року встановлений в розмірі 2102,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду із даною заявою про забезпечення позову заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

В порушення вимог наведеної вище норми процесуального Закону заявник додав до поданої до суду заяви про забезпечення позову квитанцію № 4342 про сплату судового збору в розмірі 384,20 грн., який (судовий збір) сплачений 27.12.2019 року на поточний рахунок 31217206011004.

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з листом Управління Державної казначейської служби України ГУ ДКС України у Кіровоградській області № 05-17-06/6556 від 17 грудня 2019 року у зв`язку із запровадженням Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 2013, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 25.01.2014 за № 161/24938, з 03 січня 2020 року відкриваються нові рахунки з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів на балансі Державної казначейської служби України.

Враховуючи вищезазначене, заявником при поданні до суду 31.01.2020 року заяви про забезпечення позову не в повному обсязі сплачено судовий збір на реквізити суду п/р 31217206011004 , які діяли до 01.10.2019 року, тобто фактично сума судового збору не зарахована до бюджету.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що кошти, сплачені на рахунки зі старими реквізитами з 01.01.2020 року, не зараховуватимуться до бюджетів, а повертатимуться платникам, як нез`ясовані надходження.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що подана заявником ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. ч. 1, 5 ст.151 ЦПК України, на підставі чого заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику для виконання зазначених вимог ст.151 ЦПК України, що, в свою чергу, не позбавляє заявника ОСОБА_1 права повторно звернутися до суду з відповідною заявою про забезпечення позову, яка за змістом та формою повинна відповідати вимогам ст.151 ЦПК України, оплачена судовим збором у встановленому порядку, розмірі та доказами зарахування судового збору на відповідний рахунок суду.

Керуючись ст.ст.149-150, ст.151, ч.9 ст.153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 404/7276/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу,- повернути заявнику ОСОБА_1 , для виконання вимог ч. ч. 1, 5 ст.151 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова