Рішення

від 19.02.2020 по справі 409/309/20

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №409/309/20

Пров.№2/409/409/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Г.Третяка,

за участю секретаря судових засідань: О.В.Бушлі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району про повернення відумерлого майна, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району про повернення відумерлого майна, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 років померла її бабуся ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної частки (паю) розміром 13,38 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель колишнього КСП Червоноармієць Білокуракинського району, що належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 005535. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала про те, що за часів життя померла зробила розпорядження у вигляді заповіту, згідно з яким належне їй майно, вона заповіла позивачці. Після смерті ОСОБА_2 залишилася та є належним спадкоємцем за заповітом позивачка ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину та вступила у володіння спадковим майном, оскільки проживала спільно з бабусею на день смерті останньої; на її користь було складено заповіт та на руках вона мала та оригінали правовстановлюючих документів: сертифікат на право на земельну частку (пай) та заповіт. Маючи на руках усі необхідні документи та звернувшись до відповідача з приводу виділення в натурі земельної ділянки на місцевості вона дізналась й фактично стало відомо про те, що рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 25.04.2016р. належне їй в порядку спадкування майно після померлої ОСОБА_4 було визнано відумерлою спадщиною та передано у комунальну власність відповідача. Крім того, із вищевказаної земельної частки (паю) було виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку № НОМЕР_8 кадастровий номер 4420987800:01:001:0014 площею 5,6994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка за даними державного земельного кадастру враховується в колишній Солідарненській сільській раді, Лозно-Олександрівської селищної ради. Рішення суду про визнання спадщини відумерлою та передання у комунальну власність було прийнято на підставі відсутності у Спадковому реєстрі інформації про заведену на той час спадкової справи та виданих свідоцтв на спадщину після померлої ОСОБА_2 . Позивач вважається такою, що прийняла спадщину за заповітом після смерті своєї бабусі ОСОБА_2 , що означає наявність в неї права на отримання спадкового майна, та само по собі виключає можливість визнання цієї спадщини відумерлою. Але унеможливлення реалізації своїх спадкових прав і спонукало позивачку звернутися з даним позовом до суду в якому вона просить суд: 1) припинити право власності територіальної громади колишньої Солідарненської сільської ради, Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області на земельну частку (пай) із якої в натурі (на місцевості) було виділено земельну ділянку та скасувати з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності; 2) визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку та на залишок не виділеної в натурі в умовних кадастрових гектар (сіножаті та пасовища) земельної частки (паю ) у землі колишнього КСП Червоноармієць , що на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 005535, виданого 25.12.1996р. на підставі розпорядження Білокуракинської районної державної адміністрації №252 від 08.07.1996р. та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів від 04.03.1997р. за № 411 належало на праві власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі. Заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без їх участі. Позов визнав повністю та не заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 74 років в селі Нянчине Білокуракинського району Луганської області померла ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , про що Червоноармійською сільською радою Білокуракинського району Луганської області було складено актовий запис про смерть № 10 та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.18).

Відповідно до довідки виконкому Червоноармійської сільської ради Білокуракинського району Луганської області № 295 від 17.03.2004р. на день смерті ОСОБА_2 , 1929 року народження, яка проживала й померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Нянчине Білокуракинського району Луганської області, разом із нею проживала позивачка - онука ОСОБА_3 , 1979 року народження (а.с.20).

Із заповіту, посвідченого 11.07.2001р. Носулею В.М., приватним нотаріусом Білокуракинського районного нотаріального округу Луганської області, зареєстрованому в реєстрі за №1010 (а.с.21) вбачається, що померла ОСОБА_2 за життя належну їй на підставі Сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 005535, виданого 25.12.1996р. Білокуракинською РДА, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів 04.03.1997р. за №411 земельну частку (пай) в колишньому КСП Червоноармієць Білокуракинського району вона заповідала позивачці - ОСОБА_5 .

Із дослідженого в судовому засіданні Сертифікату про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 , виданого 25.12.1996р. Білокуракинською РДА, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів 04.03.1997р. за №411 (а.с.22) вбачається, що померла ОСОБА_2 за життя отримала та на праві власності їй належала земельна частка (пай) розміром 13,38 в умовних кадастрових гектарах у землі колишнього колективного сільськогосподарського підприємства Червоноармієць Білокуракинського району Луганської області, яку відповідно до додатку до договору №17 від 18.03.2000р., зареєстрованому 23.05.2001р. в журналі реєстрації договорів на оренду землі Червоноармійської сільської ради за №123 (а.с.23) нею за життя було передано в оренду ВАТ Білокуракинський агроснаб .

Згідно з ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 р. відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (надалі ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Як було встановлено, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, спадщина відкрилась до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому до застосування підлягають норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкування здійснюється за законом та за заповітом.

Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, які були живими на час смерті спадкодавця.

Згідно ч.1,2 ст. 548 ЦК УРСР для набуття спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв, а прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав нотаріальному органу по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, норми якої діяли на момент смерті ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути, зокрема, довідка виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним. Окрім того, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути також наявність у спадкоємців зокрема, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Згідно п.112 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5 було також визначено те, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Як вбачається із матеріалів справи, листом №11 від 09.01.2020р. разом з додатками до нього, відповідач повідомив позивача про те, що згідно рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 квітня 2016 року у справі №409/854/16 пров.№2-о/409/84/16 право на земельну частку (пай) по колишньому КСП Червоноармієць Білокуракинського району, що на підставі Сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 005535, виданого 25.12.1996р. Білокуракинською РДА, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів 04.03.1997р. за №411 належало померлій ОСОБА_2 , було визнано відумерлою спадщиною та передано у комунальну власність на той час територіальної громади в особі Солідарненської сільської ради Білокуракинського району (а.с.10).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності із земельної частки (паю), визнаною відумерлою спадщиною, було виділено в натурі (на місцевості) та зареєстровано в реєстрі право власності (номер запису про право власності 16593028) на земельну ділянку № НОМЕР_8 кадастровий номер 4420987800:01:001:0014 площею 5,6994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка за даними державного земельного кадастру враховується в колишній Солідарненській сільській раді, Лозно-Олександрівської селищної ради (а.с.12).

Тобто, позивач ОСОБА_5 , яка спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 прийняла, нотаріально оформити її немає можливості.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

В силу ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. 1277 ЦК України лише у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Позивач вважається такою, що прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , що означає наявність в неї права на отримання спадкового майна, та само по собі виключає можливість визнання цієї спадщини відумерлою.

Згідно ст. 1280 ЦК України якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Земельна частка (пай), яка належала ОСОБА_2 , визнана відумерлою спадщиною та передана у власність територіальної громади, відповідача по справі. Оскільки таке майно увійшло до складу земель комунальної власності, воно збереглося і може бути передано спадкоємцю.

Передача спадкового майна спадкоємцю припиняє його статус відумерлої спадщини та право територіальної громади на це майно.

Із аналізу діючого земельного законодавства для повернення відумерлого майна в порядку ч. 2 ст. 1280 ЦК не вимагається попереднє скасування судового рішення про визнання спадщини відумерлою. Право на захист спадкових прав шляхом подання позову про повернення відумерлого майна реалізується спадкоємцем у зв`язку з набуттям територіальною громадою права власності на спірне майно. У разі скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою, повернення такого майна відбудеться в порядку повороту виконання судового рішення, а не на підставі механізму, закріпленого в ч. 2 ст. 1280 ЦК. Процесуальний закон обмежує подання заяви про поворот виконання строком позовної давності. Напроти строк, протягом якого спадкоємець має право вимагати передання відумерлого майна в натурі, законом не обмежений.

Як зазначається в рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 р. у справі № 1-25/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає в поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та в подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, поворот виконання застосовується щодо сторін саме виконавчого провадження. Проте право власності на відумерле майно набувається територіальною громадою на підставі судового рішення про визнання без застосування процедури примусового виконання. Відтак, територіальна громада, спадкодавець, спадкоємці не є сторонами виконавчого провадження. Внаслідок скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою відпаде правова підстава набуття територіальною громадою права власності на спадщину.

Разом з тим, закон не містить прямого застереження про необхідність скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою для реалізації спадкоємцем свого права вимоги до територіальної громади. Таким чином, для пред`явлення спадкоємцем позову про повернення відумерлого майна не вимагається попереднє скасування рішення суду про визнання такого майна відумерлим. У протилежному випадку фактично нівелюється можливість застосовування спадкоємцем спеціального способу захисту, визначеного у ч. 2 ст. 1280 ЦК.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи викладені обставини справи та вимоги закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328,1218,1225,1261,1268,1272 ЦК України, ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 про повернення відумерлого майна задовольнити в повному обсязі.

Припинити право власності Територіальної громади колишньої Солідарненської сільської ради, Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області на земельну частку (пай) розміром 13,38 в умовних кадастрових гектарах у землі колишнього КСП Червоноармієць , що на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 005535, виданого 25.12.1996р. на підставі розпорядження Білокуракинської районної державної адміністрації №252 від 08.07.1996р. та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів від 04.03.1997р. за № 411 належало ОСОБА_2 , із якої в натурі (на місцевості) було виділено земельну ділянку № НОМЕР_8 кадастровий номер 4420987800:01:001:0014 площею 5,6994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка за даними державного земельного кадастру враховується в колишній Солідарненській сільській раді, Лозно-Олександрівської селищної ради.

Скасувати з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності, номер запису про право власності 16593028 від 21.09.2016р., за Солідарненською сільською радою, код ЄДРПОУ 21830295 на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку № НОМЕР_8 кадастровий номер 4420987800:01:001:0014 площею 5,6994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_8 кадастровий номер 4420987800:01:001:0014 площею 5,6994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на залишок не виділеної в натурі в умовних кадастрових гектар (сіножаті та пасовища) земельної частки (паю) у землі колишнього КСП Червоноармієць , що на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 005535, виданого 25.12.1996р. на підставі розпорядження Білокуракинської районної державної адміністрації №252 від 08.07.1996р. та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів від 04.03.1997р. за № 411 належало на праві власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 виданий 20.11.1996р. Стахановським МВУМВС України в Луганській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 920 від 19.02.2009 року.

Відповідач - Лозно-Олександрівська селищна рада Білокуракинського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04335453, адреса: вулиця Центральна, будинок 1 с. Лозно-Олександрівка, Білокуракинський район, Луганська область, поштовий індекс 92211.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Г. Третяк