Герб України

Рішення від 19.02.2020 по справі 143/62/20

Погребищенський районний суд вінницької області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа № 143/62/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області, в складі:

головуючого - судді Бойка А. В.,

з участю секретаря судових засідань Шуваріної В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Тульчинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Вінницькій області про встановлення факту про встановлення факту, що має юридичне значення,-

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Тульчинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Вінницькій області про встановлення факту про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява вмотивована тим, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Журавлівка, Тульчинського р-ну, Вінницької області. Батьками Заявника є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У свідоцтві про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 виданому 15.04.1993 року, зазначено мати - ОСОБА_3 , яку вказано по національності - німкеня. Факт належності матері Заявника до німецької національності також підтверджується її свідоцтвом про народження, в якому значиться, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначено: ОСОБА_7 , за національністю - німець та ОСОБА_8 за національністю - німкеня.

Зміну прізвища матері Заявника з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 підтверджує свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 видане 05.01.1976 року. Викладеним доводиться, що мати Заявника по національності - німкеня. Заявник має трьох дітей.

В актових записах про народження дітей Заявника , а саме в актовому записі

- №150 складеному Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 22.11.2005 року про народження ОСОБА_4 відомості про національність батька, ОСОБА_1 , відсутні.

- №174 складеному Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 05.09.2008 року про народження ОСОБА_5 відомості про національність батька, ОСОБА_1 , відсутні.

- №90 складеному Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 01.07.2016 року про народження ОСОБА_6 відомості про національність батька, ОСОБА_1 , відсутні.

За таких обставин, Заявник звертався до Тульчинського відділу ДРАЦС із заявою про внесення доповнень до актових записів про народження інформацією про національність. Листом від 14.12.2017 року Тульчинський відділ ДРАЦС повідомив Заявника, що відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року N 96/5, відсутня можливість задовольнити заяву ОСОБА_1 .

Таке рішення стало підставою для звернення до суду з заявою про встановлення факту неправильності (неповноти) запису.

Погребищенським районним судом Вінницької області відкрито провадження у справі.

Від представника заявника 18 лютого 2020 року надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, де вказано, що вимоги заяви підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а. с. 36).

Від представника заінтересованої особи 10 лютого 2020 року надійшла письмова заява про розгляд справи у їхню відсутність, вказали, що заперечень проти заяви немає (а. с. 34).

За таких обставин, оскільки явка учасників не є обов`язковою, суд вирішив провести розгляд справи у відсутність учасників.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких міркувань.

Судом встановлено наступне:

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданому 15.04.1993 року ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Журавлівка, Тульчинського р-ну, Вінницької області, батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , національність - німкеня (а. с. 13).

Зміну прізвища матері Заявника з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 підтверджує свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 видане 05.01.1976 року. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначено: ОСОБА_7 , за національністю - німець та ОСОБА_8 за національністю - німкеня. Викладеним доводиться, що мати Заявника по національності - німкеня, про що зазначено у реєстраційних документах (а. с. 12).

Суду надано також Лист, виданий заінтересованою особою 14.12.2017 року, згідно якого Заявнику повідомили, що відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року N 96/5, відсутня можливість задовольнити заяву ОСОБА_1 (а. с. 19).

Як на підставу відмови у внесенні записів про національність дітей заявника, Заінтересована особа посилається на те, що форма актових записів складених після 01січня 2004 року затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2002 року N 1367 та з 19 листопада 2010 року N 1025 не передбачає графу "Національність".

Зазначене підтверджує, що Заявник звертався у встановленому законом порядку до уповноваженого органу із заявою про внесення змін до актових записів, а саме шляхом доповнення відомостями про національність, але отримав відмову. Відтак право Заявника порушене і воно підлягає захисту в судовому порядку.

Спірні правовідносини регулюються наступними нормами матеріального права:

Згідно приписів Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану N 2398 визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України. Актові записи цивільного стану складені після 01 січня 2004 року на бланках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2002 року N 1367 та з 19 листопада 2010 року на бланках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 року N 1025 не містять графу національність

Відповідно до Правил державної реєстрації актів громадського стану в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2002 року N 1367, бланки свідоцтва про народження та про шлюб не передбачають зазначення національності батьків.

Проте необхідність зазначення в актових записах дітей Заявника відомостей про національність їхнього батька зумовлена тим, діти зможуть скористатися пільгами, передбаченими законодавством Німеччини про вигнанців.

Порядок внесення змін до актових записів регулюється статтею 22 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року N 96/5. Цими документами не передбачено зміну або доповнення національністю осіб, щодо яких складено актові записи.

Зазначення національності у паспорті громадянина було обов`язковим відповідно до Постанови від 27 грудня 1932 року N 1917 Про встановлення єдиної паспортної системи по Союзу РСР та обов`язкової прописки паспортів , яка діяла до 1992 року. А з часу запровадження паспортів громадянина України у 1992 році відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження зазначення національність не передбачається.

Відповідно до статті 3 Конституції України кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв`язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Статтею 3 Закону України Про національні меншини в Україні визначено, що до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про національні меншини в Україні відносини, які виникають з приводу реалізації громадянами України прав і свобод, пов`язаних з їх належністю до національних меншин, регулюються Конституцією України, цим Законом, прийнятими на їх підставі іншими законодавчими актами, а також міжнародними договорами України.

Згідно ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 300 ЦК України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

За змістом ст. ст. 11, 18 Закону України Про національні меншини в Україні громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав і свобод громадян за національною ознакою забороняється й карається законом.

Статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин, ратифікованої Законом України від 09 грудня 1997 р. N 703/97-ВР, кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв`язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану від 01 липня 2010 року N 2398-VI (далі по тексту Закон N 2398), відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Приписами статті 9 Закону N 2398 визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону N 2398, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 22 Закону N 2398 внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Як зазначалось, порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року N 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за N 55/18793 (далі - Правила).

Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

За приписами п. п. 1.7 та 1.16 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Пунктом 1.12 Правил передбачено, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який одержав матеріали про внесення змін до актового запису цивільного стану, його поновлення та анулювання, не вправі відмовити в їх виконанні, якщо висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану не відповідає зібраним документам, необхідним для вирішення питання по суті, чинному законодавству чи зазначені в ньому факти не підтверджені повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копіями актових записів цивільного стану та іншими документами.

Пункт 2.12 Правил передбачає, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому.

Пунктом 2.16. Правил передбачено, що зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п. 2.16.7. Правил)

Відповідно до п. 2.22 Правил після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп Повторно. Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану від7.07.1995 року N 12 у разі відмови органом РАЦС внести зміни до актів громадянського стану, заяви з цього приводу підлягають розгляду в судовому порядку.

На підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вносяться доповнення в актовий запис про народження, якщо в актовому записі передбачені, але не зазначені прізвища, власні імена та по батькові або громадянство батьків (п. 2.16.8 Правил).

Приписами п. 2.16.14 визначено, що на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про виправлення помилок, доповнення запису відомостями тощо виправляються або доповнюються відповідні відомості в актових записах, які зазначено у висновку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.95 року Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадянського стану зазначено, що при розгляді таких справ слід враховувати, що в актових записах про народження повинні міститись відомості про національність батьків, а якщо їх не було внесено чи неправильно зазначено то такий актовий запис має бути доповнено відповідно до рішення суду. Питання щодо національності батьків, суд вирішує на підставі письмових та інших доказів.

Конституцією України та Законом України Про національні меншини в Україні передбачено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв`язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Так, постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану від 10 листопада 2010 року N 1025 не передбачено графу національність . Згідно зразків актових записів про шлюб та народження відсутня графа "Національність", однак наявна графа Для відміток .

Відповідно до постанови КМУ N 1025 не вбачається, що саме законодавець хотів віднести до графи Для відміток (які саме необхідні примітки зазначати у даній графі), тому для захисту прав, свобод та інтересів позивача, відповідач мав можливість внести до зазначеної графи інформацію щодо національності матері .

Разом з тим, внесення інформації щодо національності нареченої та національності батька до графи Для відміток у актових записах про шлюб та народження, жодним чином не впливає ані на інтереси держави, ані на інтереси суспільства в цілому.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 16.05.2013 року у справі Гарнага проти України (N 20390/07) наголошено на необхідності дотримання державою справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому.

Положенням ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України гарантує кожній особі вільний вибір належності до національних меншин.

Наданими заявником та дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що Заявник має національність - німець, відповідно відмова Заінтересованої особи вносити відповідні відомості про його національність до актових записів порушує його право відносити себе до національної меншини

Згідно з пунктом 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення , затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до абз. 2 пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 17 липня 1995 року № 12 Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану , суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану, як у випадках невиправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

За викладеним слідує, що вимоги заявника підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 293-294,315-319 ЦПК України, суд-

Вирішив:

Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Тульчинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Вінницькій області про встановлення факту про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт неправильності (неповноти) запису в актовому записі про народження № 150 від 22.11.2005 року, складеному Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 22.11.2005 року про народження ОСОБА_4 , в частині відомостей про національність батька дитини - ОСОБА_1 . Внести до актового запису зміни, а саме доповнити акт № 150 складений Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 22.11.2005 року про народження ОСОБА_4 , відомостями про національність батька ОСОБА_1 , вказавши його національність - німець ;

Встановити факт неправильності (неповноти) запису в актовому записі про народження № 174 від 05.09.2008 року, складеному Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 05.09.2008 року про народження ОСОБА_5 , в частині відомостей про національність батька дитини - ОСОБА_1 . Внести до актового запису зміни, а саме доповнити акт № № 174 складений Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 05.09.2008 року про народження ОСОБА_5 , відомостями про національність батька ОСОБА_1 , вказавши його національність - німець ;

Встановити факт неправильності (неповноти) запису в актовому записі про народження № 90 від 01.07.2016 року, складеному Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 01.07.2016 року про народження ОСОБА_6 , в частині відомостей про національність батька дитини - ОСОБА_1 . Внести до актового запису зміни, а саме доповнити акт № 90 складений Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 01.07.2016 року про народження ОСОБА_6 , відомостями про національність батька ОСОБА_1 , вказавши його національність - німець .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

СудПогребищенський районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення19.02.2020
Оприлюднено23.02.2020
Номер документу87747043
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —143/62/20

Рішення від 19.02.2020

Цивільне

Погребищенський районний суд Вінницької області

Бойко А. В.

Ухвала від 22.01.2020

Цивільне

Погребищенський районний суд Вінницької області

Бойко А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні