Рішення

від 21.02.2020 по справі 243/543/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 243/543/20

Номер провадження 2/243/867/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №19 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_9 . Після її смерті вона отримала спадщину за законом, однак вона не змогла успадкувати житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки у Свідоцтві про право власності неправильно записано прізвище матері та замість вірного ОСОБА_10 записано ОСОБА_10 , про що державний нотаріус Другої Слов`янської нотаріальної контори 26 грудня 2019 року видав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Просить суд визнати за нею, ОСОБА_5 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, вартістю 47564,00 грн., земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_5 до судового засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. 05 лютого 2020 року до суду надала Заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, та задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 05 лютого 2020 року до суду надали Заяви, в яких зазначили, що вимоги ОСОБА_5 визнають у повному обсязі, не заперечують проти їх задоволення та просять суд справу розглянути у їх відсутності.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Руїз Торіха проти Іспанії від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння, виданого 17 березня 1989 року Виконавчим комітетом Ради народних депутатів, ОСОБА_9 належить домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, літньої кухні, двох сараїв, гаражу, погребу, туалету та колодязю (а.с. 6).

Також КП БТІ м. Слов`янська на ім`я ОСОБА_11 видано Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 , яке має наступні характеристики: житловий будинок - А-1, загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м., літня кухня - Б, гараж - В, сарай - Г, туалет - Д, сарай - Е, погріб - Ж, колодязь №1 (а.с. 7-9).

З Довідки № 29/24-27 від 12 січня 2020 року, виданої Андріївською сільською радою Слов`янського району Донецької області, вбачається, що згідно з даними Погосподарської книги №2, будинок АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_9 (а.с. 22).

З копій паспорту громадянина України, вбачається, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 22 червня 1984 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35).

Також ОСОБА_11 13 березня 2019 року склала Заповіт, який посвідчено секретарем Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, яким ОСОБА_11 заповідала належний їй:

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 в рівних частках: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,0609 га, в тому числі рілля 5,0609 га, розташованої на території Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, діл. 31, кадастровий номер земельної ділянки 1424280500:02:000:0074, - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,4275 га, в тому числі рілля 4,4275 га, розташованої на території Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, діл. 26, кадастровий номер земельної ділянки 1424280500:02:000:0069, заповідаю: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Зі Свідоцтва про смерть, виданого 13 червня 2019 року Виконавчим комітетом Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, вбачається, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_11 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Однак ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відмовилися від спадщини на користь ОСОБА_5 , про що подали Заяви до Другої Слов`янської нотаріальної контори (а.с. 24-26).

Після смерті ОСОБА_11 спадщину, в тому числі і житловий будинок АДРЕСА_1 , прийняла її дочка - ОСОБА_5 .

Зі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26 грудня 2019 року, вбачається, що ОСОБА_5 після смерті матері - ОСОБА_11 отримала у спадок 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,4275 га, в тому числі рілля 4,4275 га, розташованої на території Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, кадастровий номер земельної ділянки 1424280500:02:000:0069 (а.с. 27).

Також після смерті ОСОБА_11 залишилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 раїну Донецької області,

Після смерті спадкодавця позивач звернулася до Державного нотаріуса Другої Слов`янської нотаріальної контори, ОСОБА_12 з Заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Державним нотаріусом Другої Слов`янської нотаріальної контори, ОСОБА_12 26 грудня 2019 року на підставі Заяви ОСОБА_5 про прийняття спадщини була заведена спадкова справа № 212/2019 та зареєстрована у спадковому реєстрі за № 64998674 (а.с. 28).

Згідно до п.3.1 Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат Свідоцтва про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

У склад спадкового майна після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 входить житловий будинок А-1 загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м., літня кухня - Б, гараж - В, сарай - Г, туалет - Д, сарай - Е, погріб - Ж, колодязь №1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. №7 Про судову практику у справах про спадкування отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК є правом, а не обов`язком спадкоємця. Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця .

Проте, у встановленому нотаріальному порядку позивач не може оформити право власності на житловий будинок під АДРЕСА_1 , оскільки у правовстановлюючому документі на будинок допущено описку у прізвищі ОСОБА_11 та замість вірного ОСОБА_10 , помилково вказано ОСОБА_10 .

У зв`язку з цим, 26 грудня 2019 року державним нотаріусом Другої Слов`янської нотаріальної контори Грецькою Т.П., спадкоємцю ОСОБА_5 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, яке залишилося після смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.31).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Вказане також підтверджене і роз`ясненнями, наданими у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язки спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (а.с.1299 ЦК України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на нерухоме майно, здійснюється відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, шляхом визнання прав.

Відповідно до 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до п. 3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 оскільки спір про визнання права власності на нерухоме майно - є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності відповідна територіальна громада.

Умови для отримання Свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі в позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування його вимога про визнання права на спадщину підлягає судовому розгляду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На теперішній час отримати правовстановлюючий документ на ОСОБА_11 неможливо у зв`язку з її смертю, так як відповідно до ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті.

У відповідності зі ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Згідно з п. 3.2 розділу 3 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 127 від 24.05.2001 року Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за №582/5773, не належать до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року.

Технічному паспорті КП Бюро технічної інвентаризації м. Слов`янська зазначено, що домоволодіння АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку А-1, загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м., літня кухня - Б, гараж - В, сарай - Г, туалет - Д, сарай - Е, погріб - Ж, колодязь №1, загальною вартістю 47564,00 грн.

Законність володіння, користування і розпорядження домоволодінням АДРЕСА_1 ніким і ніколи не заперечувались.

Відповідно до змісту ст. ст. 1216, 1218 ЦК України до спадкоємців переходять всі права, які належали спадкодавцю. Позивач отримала у спадщину спірний будинок після смерті своєї матері ОСОБА_11 .

Таким чином, позивачем ОСОБА_5 правомірно набуто право на спадщину за Законом після смерті ОСОБА_13 , в склад якої ввійшло і право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Однак через відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з помилкою, допущеною у прізвищі спадкодавця вона не має можливості оформити право власності на своє ім`я.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку А-1, загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м., літної кухні - Б, гаражу - В, сараю - Г, туалету - Д, сараю - Е, погрібу - Ж, колодязю №1, загальною вартістю 47564,00 грн. (а.с. 7-9, 32).

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Відповідно до п. 3.3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак її право не визнається, що є, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , правовою підставою звернення до суду, відповідно до вимог ст. 392 ЦК України.

Умов для отримання Свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі у позивача немає, тому, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування його вимога про визнання права на спадщину на домоволодіння підлягає судовому розгляду та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Разом з тим, суд приходить до переконання, що вимога ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду доказів, що ця ділянка надавалася у власність та належить на праві власності ОСОБА_11 . Крім того визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, та може відбуватися лише після отримання обґрунтованої відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом, яке у матеріалах справи на земельну ділянку відсутнє .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 25, 328, 1216, 1222, 1225, 1268, 1296, 1297 Цивільного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „ Про судову практику у справах про спадкування» , Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав , ч. 4 ст. 3, ст. 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 3.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок А-1, загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня - Б, гараж - В, сарай - Г, туалет - Д, сарай - Е, погріб - Ж, колодязь №1, вартістю 47564,00 грн., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити у зв`язку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 21 лютого 2020 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова.