Постанова

від 21.02.2020 по справі 420/4969/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4969/19 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

суддів - Джабурія О.В., Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Кій торг на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кій торг до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальності Кій торг звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0020481410 та №0020491410 від 10.05.2019 року.

Свої позовні вимоги ТОВ Кій торг обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні даного позову.

В апеляційній скарзі ТОВ Кій торг просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України ТОВ Кій Торг за митними деклараціями від 16.03.2017 року №№UA100110/2017/085880, UA100110/2017/085874, UA100110/2017/85875.

Повідомленням №482/14-10 від 10.04.2019 року відповідач довів до відома позивача інформацію про призначення проведення документальної невиїзної перевірки.

За результатами документальної невиїзної перевірки складено акт №796/15-32-14-10-11/39896318 від 26.04.2019, в ході якої встановлено порушення позивачем вимог: пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ, Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013 р. № 584- VII, правил 1, 3 (а), 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 123 764,52 грн; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 333 913,70 грн.

В Акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області зазаначено, що ТОВ Кій Торг за МД № UA100110/2017/085875 від 16.03.2017 р. невірно задекларувало код товару № 7 пістолет паяльний клейовий ручний, побутовий, для низькотемпературного паяння... за кодом УКТ ЗЕД 8515 11 00 00 (ставка мита 5%), вказаний товар повинен класифікуватись в товарній підкатегорії 8516 79 7000 (ставка мита 10%).

Крім того, відповідно до інформації, отриманої від митних органів Туреччини, при переміщенні товару трикотажне полотно за МД № UА100110/2017/085880, № UА100110/2017/085874 від 16.03.2017 р. ТОВ Кій Торг порушило вимоги митного законодавства України в частині повноти декларування вартості товару.

На підставі висновків Акту перевірки, Головним управлінням ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

№0020481410 від 10.05.2019 р. на загальну суму 154 705,65 грн (у т.ч. основний платіж - 123 764,52 грн, штрафні (фінансові) санкції - 30 941,13 грн) за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання .

№0020491410 від 10.05.2019 р. на загальну суму 417 392,13 грн (у т.ч. основний платіж - 333 913,70 грн, штрафні (фінансові) санкції - 83 478,43 грн) за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання .

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України (далі - МК) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина друга статті 69 МК).

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК).

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (частина п`ята статті 69 МК).

Згідно пункту 7 статті 345 МК, у разі виявлення органом доходів і зборів під час проведення перевірки ознак порушення митних правил бо контрабанди посадові особи органу доходів і зборів вживають передбачених законом заходів.

У разі виявлення під час митного контролю або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК).

За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 МК органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно зі статтею 351 МК предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

У частині другій статті 351 МК визначено дві підстави, за наявності яких може бути проведена документальна невиїзна перевірка.

Зокрема, відповідно до пункту 1 частини другої статті 351 МК, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 року по справі №808/1341/14, можливість митного контролю після завершення митного оформлення виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Стосовно невірної класифікації товару за МД № UA100110/2017/085875 від 16.03.2017р. позивач звертав увагу суду першої інстанції на те, що під час митного оформлення ТОВ Кій Торг товару пістолет паяльний клейовий ручний, побутовий, для низькотемпературного паяння... за МД № UA100110/2017/085875 від 16.03.2017 р. митницею було виконано усі митні формальності, у т.ч. здійснено перевірку правильності класифікації товарів (п.п.4.5.5 п. 4.5. розділу 4 Наказу Мінфіну № 631 від 30.05.2012 р.), рішень про визначення коду товару не приймалось, будь-яких зауважень від митних органів не надходило, всі митні процедури були завершені і товар був випущений у вільний обіг.

Тобто, відсутність рішення про визначення коду товару, прийнятого у порядку, передбаченому чинним законодавством України, та випуск товарів у вільний обіг свідчать про те, що митницею було перевірено класифікацію зазначеного товару та підтверджено її відповідність заявленому у митній декларації коду за УКТ ЗЕД - 8515 11 00 00.

Як вбачається з Акту перевірки, Державною фіскальною службою України у листі від

13.09.2017р. №24467/7/99-99-14-04-02-17 на підставі отриманої департаментом аудиту інформації департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України згідно листа від 08.09.2017 р. № 1865/99-99-17-03-03-18, була надана інформація про порушення суб`єктами декларування вимог щодо визначення спірного товару за УКТ ЗЕД, що слугувала підставою для проведення перевірки платника податків.

Такий підхід обґрунтовано ДФС довідковою інформацією про прийняті класифікаційні рішення в країнах Європейського союзу на аналогічні товари та підтверджується ВТІ митної адміністрації Німеччини.

При цьому, митними органами України у минулому використовувався підхід, за яким спірний товар класифікувався за кодом 8515 11 00 00 УКТ ЗЕД (рішення Одеської митниці ДФС (КТ-50060804-0003-2016) від 11.04.2016 (рішення відкликано 15.11.2017 р., тобто було чинним на момент спірного митного оформлення). Інформація про вказане рішення міститься на офіційному сайті ДФС в розділі Перелік товарів, щодо яких прийняті класифікаційні рішення у 2016 році.

Відповідно до ч. 7 ст. 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України).

Таким чином, у даному випадку має місце ситуація, за якої органи ДФС суттєво змінили свій підхід до класифікації спірного товару клейовий пістолет , що у даному випадку слугувало підставою для збільшення платнику податків грошових зобов`язань та накладення штрафу вже після завершення митного оформлення.

Колегія суддів вважає безпідставним застосування контролюючим органом до правовідносин, що виникли при митному оформленні товарів у березні 2017 року, листів ДФС від вересня 2017 року, адже згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, ввезений позивачем на митну територію України товар пістолет паяльний клейовий ручний, побутовий, для низькотемпературного паяння... конкретніше описується в товарній позиції 8515 УКТЗЕД: машини та апарати для паяння або зварювання з можливістю різання або без неї, електричні (включаючи з електричним нагрівом газу), лазерні або іншого світлового чи фотонного випромінювання, ультразвукові, електронно-променеві, магнітно-імпульсні або плазмодугові; електричні машини та апарати для гарячого напилення металів або металокераміки.

Згідно з УКТ ЗЕД у товарній позиції 8516 класифікуються: електричні водонагрівачі акумулювальні або безінерційні та електричні нагрівачі занурені; прилади електричні для обігрівання приміщень, ґрунту; електронагрівальні апарати перукарські (наприклад, сушарки для волосся, бігуді, щипці для гарячої завивки) або сушарки для рук; праски електричні; інші побутові електронагрівальні прилади; елементи опору нагрівальні, крім включених до товарної позиції 8545.

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, результатів лабораторних досліджень конкретного товару, інформації про товар, розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет.

Відповідно до Правила 1 Основних правил інтерпретації назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, і якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.

Згідно Правила 3 Основних правил інтерпретації у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (с) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Отже, враховуючи правило 3 (а) Основних правил інтерпретації спірний товар пістолет паяльний клейовий не може класифікуватись в товарній позиції 8516 до якої можуть бути віднесені такі електронагрівальні пристрої, які полегшують побут людини - обігрів житла, приготування їжі, миття посуду, догляд за тілом.

Задекларований позивачем товар є робочим інструментом, який зазвичай використовується у будівництві, монтажі, ремонті тощо та не є приладом, який, в розумінні наведених пояснень, використовується в побуті: для приготування їжі, догляду за тілом або одягом.

Таким чином, підстави для класифікації цього товару за кодом 8516 79 70 00 УКТ ЗЕД відсутні.

Щодо висновку відповідача про заниження вартості товарів за МД №UA100110/2017/085880, №UA100110/2017/085874 від 16.03.2017 року колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані митні декларації є додатковими деклараціями (типу ІМ 40 ДТ ) до тимчасових митних декларацій (типу ІМ 40 ТН ) № 100270001/2016/266385 від 17.08.2016 р., №100270001/2016/265855 від 12.08.2016 р. відповідно.

Митне оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями здійснювалось на підставі ст. ст. 260, 261, ч. 21 ст. 356 Митного кодексу України та було зумовлено відсутністю точних відомостей для однозначного визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Згідно Класифікатора типів декларацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 р. № 1011, декларація типу ТН - це тимчасова митна декларація на товари, точні відомості про код згідно з УКТЗЕД яких можуть бути встановлені після проведення їх дослідження, отримання додаткової інформації тощо.

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовими особами Київської міської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товарів, що були випущені на митну територію України за тимчасовими митними деклараціями. Після проведення лабораторних досліджень на підставі висновків Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС ТОВ Кій Торг подало органу доходів і зборів додаткові декларації № UA100110/2017/085880, № UA100110/2017/085874 від 16.03.2017р., що містили точні відомості про коди товарів згідно УКТ ЗЕД.

Після проведення усіх митних формальностей, у т.ч. перевірки правильності визначення митної вартості товарів, товари за МД № UA100110/2017/085880 від 16.03.2017 р. (№ 100270001/2016/266385 від 17.08.2016 р.), № UA100110/2017/085874 від 16.03.2017 р. (№100270001/2016/265855 від 12.08.2016 р.) були випущені у вільний обіг без зауважень з боку митного органу.

Документи, що надійшли від митних органів Туреччини, які слугували підставою для проведення цієї перевірки та за результатами розгляду яких контролюючий орган дійшов до висновку про порушення ТОВ Кій Торг митного законодавства в частині повноти декларування вартості товарів, слугували також підставою для прийняття Київською міською митницею ДФС протоколів про порушення митних правил за ознаками порушень, передбачених ст. 483 Митного кодексу України (в частині подання документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення вартості товарів), відносно колишнього керівника ТОВ Кій Торг , який здійснював митне оформлення товарів за МД № UA100110/2017/085880 від 16.03.2017 р. (№ 100270001/2016/266385 від 17.08.2016 р.), за № UA100110/2017/085874 від 16.03.2017 р. (№100270001/2016/265855 від 12.08.2016 р.).

Провадження у справах про порушення митних правил здійснювалось Солом`янським районним судом м. Києва у справах № 760/20593/18, № 760/20591/18.

Дослідивши документи, що надійшли від митних органів Туреччини, та документи, подані ТОВ Кій Торг до митного оформлення за МД № UA100110/2017/085880 від 16.03.2017 р. (№ 100270001/2016/266385 від 17.08.2016 р.), № UA100110/2017/085874 від 16.03.2017 р. (№100270001/2016/265855 від 12.08.2016 р.), суд дійшов до висновку, що відсутні підстави вважати, що вартістю товарів при ввезенні їх в Україну є вартість товарів, зазначена в надісланих Туреччиною інвойсах.

Постановами Солом`янського районного суду м. Києва по справам № 760/20593/18, № 760/20591/18, які набрали законної сили, провадження відносно колишнього керівника ТОВ Кій Торг у справах про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, закриті за відсутністю складу адміністративного правопорушення (копії постанов містяться в матеріалах справи).

Отже, правомірність заявлення ТОВ Кій Торг вартісних характеристик товарів при їх переміщенні за МД № UA100110/2017/085880 від 16.03.2017 р. (№ 100270001/2016/266385 від 17.08.2016 р.), №UA 100110/2017/085874 від 16.03.2017 р. (№100270001/2016/265855 від 12.08.2016 р.) була перевірена в судовому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, матеріали перевірки не містять доказів того, що подані ТОВ Кій Торг при митному оформленні документи є недійсними, або містять неправдиві дані.

Згідно ч.3 ст.382 Господарського кодексу України зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Таким чином, визнання зовнішньоекономічного договору або документів, складених на його виконання, проводиться у судовому порядку, а єдиною підставою визнання документа недійсним є рішення суду. Проте, жодних рішень судів, які б свідчили про факт визнання недійсними інвойсів, поданих при митному оформленні товарів за МД № UA100110/2017/085880, № UA100110/2017/085874 від 16.03.2017р. та на підставі яких ТОВ Кій Торг було заявлено вартість товарів, у рамках цієї перевірки контролюючим органом наведено не було.

Враховуючи викладене вище, висновок контролюючого органу про заявлення TOB Кій Торг недостовірних відомостей (заниження вартості товарів) при переміщенні через митний кордон України товарів за МД № UA100110/2017/085880, № UA100110/2017/085874 від 16.03.2017 р. не підтверджений документально належними та допустимими доказами.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в акті перевірки не відображено інформації про наявність перекладу документів, надісланих митними органами Турецької Республіки. До відзиву на позовну заяву такі документи також не були надані. Інформація про достатній рівень володіння турецькою мовою посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області, які склали цей акт, також не підтверджена документально.

Оскільки єдиною підставою для висновку контролюючого органу про заниження митної вартості товарів за МД № UA100110/2017/085880 від 16.03.2017р., №UA100110/2017/085874 від 16.03.2017 р. слугували документи, складені іноземною мовою без належним чином здійсненого перекладу на українську мову, можна дійти висновку, що акт перевірки ґрунтується на припущеннях.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2019 р. по справі № 821/2067/17 (адміністративне провадження №К/9901/66269/18) звернув увагу на положення статті 13 Закону України Про міжнародне приватне право згідно якої документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Кій торг задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю Кій торг до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0020481410 та №0020491410 від 10.05.2019 року - скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Д.В. Запорожан

Судді: О.В. Джабурія

К.В. Кравченко